Cтратегія “від ферми до вилки” передбачала виділення чверті сільськогосподарських земель країн ЄС під органічне землеробство вже цього десятиліття.
Позиція країн ЄС
Очікуваний дефіцит продовольства який спровокувала росія вторгненням в Україну робить не актуальними плани ЄС зробити виробництво регіону більш екологічним. Європейська комісія вже готується прийняти низку надзвичайних заходів для подолання наслідків війни та санкцій щодо росії. Деякі держави, включаючи Францію, закликають до відкату зеленої сільськогосподарської політики ЄС.
Стратегія “від ферми до вилки” спрямована на скорочення використання пестицидів (наполовину), та мінеральних добрив (на 20%) і виділення чверті сільськогосподарських угідь під органічне землеробство в цьому десятилітті. Згідно з довоєнними планами вже в цю середу вона мала бути офіційно оприлюднена, та викладена в законодавчих текстах. Відштовхуючись від сьогоднішньої ситуації цей етап відкладено на невизначений термін.
Позиція екологів
Та не дивлячись на загрозу блокади поставок пшениці, нині науковці закликають Європу не відкладати перехід до екологічно чистого сільського господарства. У зверненні, підписаному понад 500 експертами, ЄС закликають не відмовлятися від трансформації галузі, та зробити наступний крок до здорової, справедливої та екологічно чистої харчової системи.
Ми повинні розглянути розумні короткострокові заходи, але ми не повинні нехтувати довгостроковими цілями.
Скорочення викидів парникових газів і захист біорізноманіття абсолютно необхідні для підтримки та забезпечення довгострокового виробництва продуктів харчування.
Інтенсивне сільське господарство сприяє зміні клімату, забрудненню навколишнього середовища та створює ризики для здоров’я людей.
Ми повинні скоротити наше споживання продуктів тваринного походження, а потім зменшити кількість худоби.
Тваринництво посилює зернову кризу
Близько 60% європейського виробництва зернових використовується для годівлі свиней, курей або корів. Трохи менше 10% використовується для виробництва палива.
Сьогодні головна причина, того що в Європі може не вистачати зернових, полягає в тому, що ми “завантажуємо” їх у двигуни та надто багато віддаємо тваринам.
Позиція науковців: обробка перелогів для збільшення обсягів виробництва — не життєздатне рішення. Часто ця земля не придатна для вирощування культур, проте вона відіграє важливу роль у запиленні рослин та природної боротьби зі шкідниками.
Короткостроковою альтернативою під час зернової кризи вчені бачать економічну допомогу країнам, що стикнулись зі стрімким зростанням цін на зернові.
Чергові залежності сільськогосподарської системи ЄС
Війна в Україні також підкреслила залежність Європи від синтетичних добрив з росії та залежність від білоруського калію.
Дослідження що проводились у Франції показали, що використання гербіцидів та азотних добрив можна безболісно скоротити на 30-50%, без втрати врожайності, що відповідало б наявній потребі галузі.
Невідкладне прийняття практик екологічного землеробства у Світі дозволило б скоротити використання агрохімікатів на 30% вже до 2030 року. Для цього треба впроваджувати кращі сільськогосподарські практики.
Політичне підґрунтя
Важливим політичним аспектом при прийнятті рішення повинно стати самопозиціонування ЄС як лідера на Женевських переговорах, перед самітом COP15 який організовано Китаєм, та на якому повинні бути закладені практики по збільшенню біорізноманіття світового сільського господарства.
Якщо відкласти зараз прийняття законів по збільшенню екологічності галузі в регіоні, а замість цього витратить мільярди на діяльність, яка призведе до знищення важливих середовищ існування та дикої природи, це серйозно підірве здатність ЄС претендувати на лідерство в питаннях захисту природи порушуваних на глобальному рівні.
Джерело: reuters.com
