Зі зростанням виробництва м’яса та птиці в Україні закономірно збільшується й обсяг органічних відходів, що утворюються на фермах. Це зробило проблему їх перероблення та утилізації як ніколи актуальною. Як наслідок, кожен сільгоспвиробник сьогодні зіткнувся з проблемою: що робити з відходами?
Для початку усвідомити, що це — цінне добриво. Неодноразово проведені дослідження науковців доводять, що гній містить велику кількість необхідних для живлення рослин елементів, корисні органічні сполуки, гумус, що забезпечують високу цінність рідкого гною як ефективного комплексного органічного добрива.
Що таке лагуни для зберігання гною?
У результаті змивання гною водою з корпусів корівників і свинарників утворюються стоки, які надходять в гноєсховища або лагуни. Такі споруди найбільш економічні та ефективні у плані зберігання та знезараження гною, що відбувається біологічним способом — анаеробним зброджуванням. Через низьку вартість гноєсховища успішно використовуються у фермерських господарствах. Така технологія вже протягом багатьох десятиліть широко застосовується в США, Канаді, Данії та інших країнах.
При плануванні відстійника, важливо визначити розташування обладнання, за допомогою якого відкачуватиметься знезаражений гній. Воно повинне мати значну глибину, а цього можна досягти правильно розрахованим ухилом. Це дозволить зменшити “мертвий” обсяг відходів, що містяться у гноєсховищі. Після того як яма під лагуну буде викопана, вона обробляється гербіцидами, що запобігатиме росту рослин під укладеною гідроізоляцією.
Заглиблення щодо рівня землі становить 1-4 м залежно від рівня ґрунтових вод. Стінки та дно лагуни перед гідроізоляцією щільно утрамбовують. Для закачування гною в лагуну в одній з похилих стінок гноєсховища зазвичай врізається напірна труба з ПВХ. Рівень ґрунтових вод зазвичай дозволяє зробити котлован глибиною 4-5 м, а частину ґрунту використовувати для насипу по периметру заввишки 1-2 м над рівнем землі. Якщо через “високі” ґрунтові води гноєсховище спорудили на рівні землі без значного заглиблення, то трубопровід для закачування та викачування можна змонтувати й під рівнем лагуни з випуском вхідного отвору труби всередині лагуни.
Читайте також: Навіщо перевіряти ущільнення ґрунту?
За типом конструкції гноєсховища можуть бути заглиблені, напівзаглиблені, наземні, закритого та відкритого типу. Сучасні гноєсховища виготовляються з бетону, неіржавної сталі та еластичної мембрани з поліетилену або ПВХ. Оптимальним і найпоширенішим рішенням при спорудженні гноєсховищ в Україні є будівництво плівкових лагун. Сучасні ізоляційні мембрани з поліетилену високої щільності (HDPE) поєднують у собі надійність і довговічність з технічною можливістю швидкого монтажу в польових умовах.
Головні характеристики мембрани HDPE — це:
- твердість і еластичність;
- стійкість до розриву і проколів;
- УФ стабілізація (стійкість до сонячного випромінювання);
- гарантійний термін експлуатації — не менше ніж 25 років.
Сучасна технологія утилізації гною передбачає тривалий період його зберігання в гноєсховищах. У цей період відбувається природне знезараження, процес анаеробного зброджування. За час гинуть шкідливі речовини, а гній набуває корисних властивостей добрива. Органічні добрива вносяться в поля два рази на рік — восени та навесні. Зважаючи на особливості українського клімату часові відрізки для внесення рідких органічних добрив досить обмежені.
Принцип роботи системи викачування рідкого гною
Обов’язковою процедурою перед викачуванням гною є його змішування. Це необхідно для того, щоб підняти нашарування твердих речовин з дна або розмішати кірку, що утворилася на поверхні гноєсховищ. Міксери-насоси шнекового типу справляються з цим завданням швидше, ніж будь-який інший агрегат пропелерного типу. Міксери використовуються безпосередньо для перемішування, у процесі якого здійснюється аерування гною, щоб запобігти його бродінню та зменшити інтенсивність неприємного запаху.
Наступний етап — викачування рідкої фракції за допомогою насосно-дизельної станції. Це — спеціальний комплект обладнання, що представлений автономним транспортованим агрегатом з дизельним двигуном, призначений для перекачування рідин різної в’язкості та консистенції. Високопродуктивний насос здатний подавати до 330 кубів на годину.
Читайте також: Управління земельним банком під час війни: на що треба звернути увагу
Подавання рідкої фракції до поля здійснюється за допомогою зносостійких, надміцних шлангів. Для транспортування, розмотування і змотування шлангів застосовуються котушки-транспортувальники шлангів місткістю від 1600 до 2400 м. Стандартна довжина одного відрізка шланга — 200 м, тому для їх з'єднання використовують міцні сполучні муфти з високим абразивним опором. Для подавання гною з лагуни до поля застосовуються надміцні зносостійкі поліуретанові шланги діаметром 15,20,25 см.
Від лагуни до поля прокладається магістральний шланг. На поле до магістрального шланга приєднується надміцний буксирований шланг, який другим кінцем приєднаний до аплікатора для внесення в ґрунт. Аплікатор агрегатується з трактором від 250 к.с. Добриво подається на аплікатор, а звідти — в (на) ґрунт. Аплікатор може бути як для поверхневого, так і для внутрішньоґрунтового внесення на різну глибину. Аплікатор буксирується трактором, який, переміщаючись по полю, здійснює внесення органічних рідких добрив. При внутрішньоґрунтовому внесенню гній безпосередньо потрапляє до прикореневої системи.
Таким чином, поживні речовини, що містяться у добриві, потрапляють в ґрунт у доступній для рослин формі. При цьому практично відсутній запах гною на полі. Для викачування гною на поля, розташовані в радіусі до 4 км від гноєсховища, достатньо однієї насосно-дизельної установки. Для викачування і внесення на відстані від 4 км застосовуються проміжні (бустерні) станції.
Читайте також: Переваги супутникового моніторингу в рослинництві
Альтернативний спосіб викачування лагун — вивезення гною бочками. Такий метод дешевий, але менш ефективний та менш продуктивний. Для прикладу, за допомогою двох бочок 20 кубометрів на відстань 4 км можно внести максимум 400 кубів на добу, в той час, як використання шлангової системи в цьому випадку дає можливість викачати та внести на поля на таку саму відстань до 3 500 кубів за добу. Як бачимо, викачування лагун шланговою системою відбувається у два-три рази швидше. Крім того, аби купити нову бочку на 20 кубометрів з аплікатором вартує приблизно 60-70 тис. євро, а комплект обладнання для шлангового викачування — 280 тис. євро.
Переваги викачування шланговою системою
Завдяки використанню шлангової системи можна викачувати гній з гноєсховищ і подавати гній безпосередньо в поля на відстань до 20 км. Така система дозволяє швидко, ефективно, максимально екологічно та безпечно вносити добриво в ґрунт.
При використанні шлангової системи до 4 км продуктивність внесення становить мінімум 2000 кубометрів добрива на день.
Застосування такої технології є вигідним і з економічної точки зору, бо в процесі внесення використовується всього два трактори: один з них буксирує аплікатор з встановленим на ньому шлангом, а інший використовується для їх укладання і транспортування котушок. Виконують ці операції всього три оператори.
Продуктивність і ефективність шлангової системи залежить від потужності насоса, двигуна і діаметра застосовуваних шлангів, виду і рівня вологості внесеного матеріалу, а також враховуються перепади висот у полях.
Сьогодні на українському ринку компанії пропонують фермерам послуги з викачування лагун “під ключ”, також Ви можете орендувати або ж придбати спеціалізований комплект обладнання. Лідером у цій сфері є вітчизняна компанія “А.ТОМ”, чия репутація базується на таких перевагах співробітництва:
- Власне виробництво. Завод є професійним виробником навісного та причіпного обладнання для сільського господарства та інших сфер промисловості. Тут же виробляються транспортувальники шлангів різної місткості, аплікатори для внутрішньоґрунтового та поверхневого внесення органічних добрив, міксери.
- Досвід у сфері — понад 6 років. За цей час компанія стала постійним партнером багатьох українських агрокомпаній.
- 15 мобільних бригад, які завжди готові виїхати на господарства по всій Україні.
- Усі комплектуючі завжди є в наявності.
- Можливість придбати обладнання в рамках програми державної компенсації сільгосптехніки зі знижкою 25% від вартості (компенсації не підлягає насосно-дизельна станція).
- Комплексний підхід та професійні консультації. Фахівці “А.ТОМ” допомагають вибрати правильну комплектацію обладнання для перемішування гною, викачування лагун і внесення рідких добрив на поля з урахуванням конкретних географічних умов та специфіки організації агрогосподарства.
- Ретельний аналіз роботи кожного окремого комплексу, на основі якого дається рекомендація щодо застосування тієї чи іншої технології.
- Індивідуальний підхід до кожного клієнта;
- Гарантія на ремонт обладнання — 12 місяців;
- Техобслуговування за регламентом.
- Рекордсмени з викачування лагун. “А.ТОМ” вперше в Україні “викачав” 3600 кубометрів гною за дві зміни в умовах цілодобової роботи.
Вартість послуг
Ринкова ціна одного кубометру гною викачаного шланговою системою становить 1€/кубометр. Вартість залежить від різних факторів: тип і консистенція гною, можливість перемішування, відстань від гноєсховища до поля, наявність перепадів рельєфу, вид культури, що вирощується на полі, й норми внесення. Також може оплачуватись доставка обладнання, якщо відстань до господарства значна.
Компанія “А.ТОМ” також надає послуги оренди такого обладнання, міксери різної довжини для лагун будь-яких розмірів. Ціна оренду залежить від його довжини та коливається в межах 50—70€/год.
Якщо лагуна знаходиться далеко від поля, то викачування гною здійснюється за допомогою кількох станцій. Ціна за кубометр викачаного гною в такому разі подвоюється (наприклад, дві станції — 2€/кубометр і т.д). Це означає, що через 4 км в полі під’єднується ще одна станція (бустерна), яка подає гній ще на 4 км.
