Застосування безпілотників в сільському господарстві стає масштабним. З якими ризиками стикається фермер при використанні дрона? До чого потрібно бути готовим фермеру, працюючи з дроном? Які рішення пропонують сьогодні на українському ринку? Тож нумо дізнаймось.
Цього року ринок сільськогосподарського застосування дронів вирвався вперед. Якщо раніше вони, в основному, використовувалися для польових інспекцій та допомоги агрономам в розумінні проблемних зон, то зараз агродрони починають відвойовувати ринок внесення засобів захисту рослин, серйозно конкуруючи з причіпною і самохідною технікою для обприскування. Виникає більше одиниць БПЛА і функцій, з якими можуть впоратися літаючі помічники фермера. Однак під час роботи з дронами виникають проблеми різного рівня складності. Розглянемо основні проблеми безпілотників.
Топ п’ять помилок пілотів:
- Помилка при розмітці поля (пай не виділили і пролетіли над чужим полем);
- Під час роботи злетіла програма, після чого збій координат і дрон летить у неправильному напрямку;
- Підіймати дрон на максимальну висоту;
- Неправильне розведення дронів, після чого відбувається зіткнення;
- Невелика кількість напрацьованих годин дроном у повітрі;
Чи врегульоване застосування дронів законодавством в Україні?
Збільшення кількості безпілотних літаючих об'єктів, керованих операторами з різним ступенем підготовки і соціальної відповідальності, ставить питання про необхідність законодавчого регулювання цієї сфери. Поки що діяльність безпілотників не є врегульовано на законодавчому рівні. Тому запровадження законодавчого регулювання використання дронів в Україні є нагальним питанням, яке потребує оперативного вирішення з урахуванням досвіду провідних країн світу.
Які головні проблеми для аграрія при використанні дронів?
Зростання ринку безпілотників можна пояснити не тільки підвищенням обізнаності аграріїв про переваги дронів перед традиційною сільськогосподарською технікою, а й розширенням можливостей самих дронів. Завдяки технічному розвитку, сьогодні їх застосування в сільському господарстві зачіпає майже всі напрямки робіт: від картографії та геодезії ділянок до обприскування і моніторингу зростання агрокультур.
Однак є інша сторона медалі — проблеми, до яких аграрій повинен бути готовим. Розглянемо основні з них:
- окрім покупки дрона, треба ще мати штат (одна бригада — 2 дрони, 2 людини і 1 мікроавтобус);
- додаткове обладнання для виїзної бригади (генератори, зарядні станції, освітлення, прожектори, драбина, діжка, стільці розкладні та інше);
- постійні фінансові витрати: навчання пілотів
- вчасно робити ТО (технічне обслуговування);
- системна заміна швидкозношуваних елементів дрону (після 300 га потрібно замінювати атомайзери, один комплект лопастей, який вартує приблизно $90);
- якщо дрон врізається у щось, то орієнтовна ціна ремонту від 10 тисяч грн;
- аварії дронів у повітрі;
- постійне оновлення знань;
- нераціональне використання власного часу, який безцінний;
- непередбачувані нюанси, які потребуватимуть оперативного вирішення і потрібних знань;
- значні фінансові витрати;
- ненормований графік роботи виїзних бригад, додаткові фінансові витрати;
- під час роботи дронами з GPS навігацією виникають сюрпризи (похибки у координатах, як наслідок зайві витрати на колісну техніку);
- із-за недостатньої кількості знань збільшують ширину прольотів дронів, тим самим не вдається перекрити повністю всю площу полів;
Також не варто забувати, що необов’язково купувати дрон, а можна взяти його в оренду.
Отже, незважаючи на недоліки роботи безпілотників, ринок стабільно розвивається. Так, за прогнозами Global Market Insights, до 2024 року обсяг світового ринку сільськогосподарських безпілотних літальних апаратів перевищить $4,4 млрд.
Матеріал підготовлений, завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського
