Нескорені. Як компанія “Family Garden” пережила дві хвилі окупації

Нескорені. Як компанія “Family Garden” пережила дві хвилі окупації

Триває майже третій місяць російської війни проти України. Значно постраждав аграрний сектор, українська промисловість, деякі виробництва знищені вщент, інші зазнали суттєвих пошкоджень, але продовжують працювати. Поговорили з генеральним директором “Family Garden” Іваном Гречківським про життя компанії в облозі та після неї.


Українська компанія «Family Garden» — одна з найбільших плантацій органічної лохини в Європі. Розпочали діяльність у 2016 році. 

Від початку свого заснування компанія орієнтується на експорт. На українському ринку майже не присутні. Станом на зараз — це 155 га органічної лохини. Повністю органічний підхід. Новітні технології на всіх етапах виробництва. В Україні співпрацююють з мережею магазинів Goodwine та Novus. 

Понад 95% продукції експортується в Європу та країни близького сходу, Азії. Цьогоріч, напевно, буде лише Європа, бо поки авіаперельоти недоступні. Відповідно Малайзія й Дубаї залишаться без української продукції. 

До 24.02.22 були домовленості подивитись земельні ділянки для майбутнього проєкту

Цьогоріч за планом у нас повинно бути розширення культур, які вирощуємо. Плануємо наступного або через рік зайнятись вирощування органічної малини і садової суниці, полуниці. 

Розглядали декілька варіантів —  Львівська область, захід України або південь України (Одеська, Миколаївська). З півднем не вийшло через проблемну логістику, водопостачанням і засоленістю ґрунтів. Для органіки це дуже важливо. Відповідно розглядали саме західний регіон. Попередньо на 24.02.22 були домовленості відвідати кілька ОТГ Львівської області, подивитись земельні ділянки для майбутнього проєкту. Ще 23.02.22 склав валізу, а 24.02.22 рано вранці я повинен був виїжджати у Львів. 

Зателефонувати батькам. Взяти собаку. Сісти в машину і їхати до дружини

Мої перші думки, коли почалась війна? Звичайно був шокований. Хоча останні місяці всі обговорювали можливий військовий розвиток подій в країні, але ніхто не розумів масштабів того, що буде. На щастя, моя дружина поїхала на день раніше до Львова у справах. Відразу зателефонувати батькам. Взяти собаку. Сісти в машину і їхати до дружини у Львів. Зібрався буквально за 15 хв. Щоправда, дорога зайняла 18 годин. 

Перші думки не були філософськими, а навпаки дуже приземленими - що робити в такій ситуації, куди бігти й зрозуміти що взагалі відбувається. До такого неможливо бути готовим. Неможливо зрозуміти й усвідомити, що у 21 столітті таке можливо. Взагалі мені здавалося, що в європейському світі апріорі такого не може бути: вбивство мирних жителів, чужа військова техніка, ракети, танки на українській землі, знищення цілої нації, окупація територій. Просто не вкладається в голові. Наприклад, наші іноземні партнери всі настільки шоковані як взагалі може функціонувати бізнес в таких умовах. Проте українців ніщо не зупинить. 

Читайте також: Як компанія SAS працює після початку війни

Нашого працівника рашисти розстріляли. Ми втратили зв’язок з господарством. У районі була гуманітарна катастрофа

Наше господарство знаходиться за 60 км від Києва в останньому селі Катюжанка Вишгородського району. На території всюди встановлені відеокамери. Після перших ракетних ударів і повномасштабного вторгнення рф ми відразу по камерах побачили, що до нас їде вже кілька годин військова техніка з російськими прапорами. Декілька годин ще працювали камери, а потім окупанти їх знищили. Відповідно електропостачання було відсутнє. Ми втратили зв’язок з господарством. У районі була гуманітарна катастрофа. 

Центральний офіс і топ-менеджмент компанії знаходяться в Києві. Менеджмент середньої ланки — місцеві жителі, які потрапили під окупацію. На жаль, одного нашого працівника рашисти розстріляли. Людина приїхала з Волинської області. Пропрацювала лише 4 дні. Село потрапило під окупацію. Безпосередньо на наших полях базувалися росіяни. Створили на території господарства рашистський штаб.

Рослини ніхто не чіпав, на щастя. З точки зору органічної технології — це найголовніше. Проте інфраструктуру окупанти понівечили. З 14 одиниць техніки вціліло і були на ходу лише 2 одиниці. Інші 12 одиниць були розібрані на деталі або викрадені. Рашисти тікали через Білорусь і вивозили запчастини до тракторів. Напевно, збирались продавати. 

На території господарства є туалет з усіма умовами. Але для окупантів краще було ходити в біотуалет, ніж в нормальний. Певно єдиний раз, коли вони зайшли у вбиральню — щоб викрутити лампочки. Навіть не думали, що буває така дикість у 21 столітті. Познімали обшивку. Викрали з лабораторії всю техніку, комп’ютери, принтери. Навіть з водяних насосів для питної води забрали генератор. Деяка техніка була перевернута, розписана ще літерами V, а не Z. Писали “за ВДВ”, “росія вперед”. На території валялися російські сухпайки. 

Після звільнення Київщини 1 квітня ми повернулися на господарство і знайшли їх документи, які передали ЗСУ. Наш місцевий менеджмент відразу почав відновлювати роботу господарства. 

Вдалося відремонтувати вже 6 одиниць техніки. Дві одиниці техніки, які були на ходу — вкрали місцеві. Але через GPS-трекер дуже швидко знайшли їх і повернули. Один з наших садових тракторів New Holland знаходиться в Чечні. Нащо вони його забрали - не зрозуміло. 

У нас було дві хвилі окупації. Спочатку були чеченці, а потім зайшли буряти. Чеченці як раз всю іноземну техніку вивозили, а буряти розбирали вже те, що лишилося.

Усі працюють на результат. Командний дух командний зараз сильніший, ніж коли-небудь

Компанія «Family Garden» сьогодні повністю функціонує і працює за технологічною картою. На щастя, цього року була фантастична погода, яка сприяла органічній агротехнології. Єдина проблема — протягом тижня у квітні провести перше коло обприскування. Зробити це в умовах, коли понад місяць на території жили окупанти досить складно. 

Ми не знали які “сюрпризи” вони залишили після себе. Крім того, ми виявили кілька мін-розтяжок на в’їзді, в бліндажах, на деяких одиницях техніки. Отож ми вирішили залучити саперів і лише після повної перевірки території та земельних ділянок допускати людей до роботи. 

Враховуючи ризики замінування та дуже обмежені дедлайни для проведення планового внесення — без дронів не було б шансів врятувати майбутній врожай. Головний агроном запропонував застосувати агродрони. Отримали дозвіл в адміністрації та українських військових на обприскування земельних ділянок дронами компанії DroneUA. Ми дуже задоволені роботою, тим паче в таких умовах застосували інноваційні технології й вирішили питання за два дні. Своєю технікою ми б працювали 5-6 днів. 

Я їхав зі Львова з головним агрономом, який потрапив під окупацію в Катюжанці з дітьми та дружиною. Якимись правдами та неправдами виїхав під обстрілами на територію Білорусії через Чорнобиль. Звідти поїхав у Польщу, а потім  доїхав до мене у Львів. На щастя, всі живі й здорові. Люди прийшли працювати. Поспілкувалися з колективом. Вони всі налаштовані ще більше працювати й не хочуть сидіти без діла. 

Був один момент з різноробочими кілька тижнів тому. Тільки звільнили територію. Волонтери завезли велику кількість гуманітарної допомоги й місцеві розслабилися на якийсь час. Не дуже хотіли працювати. Зараз гуманітарка закінчилась і усі працюють на результат. Командний дух командний зараз сильніший, ніж коли-небудь. 

Перша нарада після окупації показала, що всі повинні працювати і відновити діяльність господарства до того стану, який був до війни. І найголовніше — показати окупантам, що українців не зламати. Відбудовуємо все, ремонтуємо, налагоджуємо роботу. Тобто, ми повністю відновились, крім деяких одиниць техніки. Є проблема із запчастинами. 

Єдине — пропустили місяць обрізки через окупацію. Проте ми вже виправили ситуацію. Залучили до роботи більше людей і майже не відстаємо від графіка. Вже отримали більше 4 тисяч рослин, які замовляли з Голландії ще до війни. Наступного тижня будемо висаджувати. 

Читайте також: DroneUA: від агросектору до аеророзвідки ЗСУ

Наші хоробрі воїни виконують свій обов’язок на 100%

Український бізнес сьогодні знаходиться на тому етапі, коли треба об’єднатися й допомогти державі разом зміцнювати економіку. Наприклад, наше господарство як бізнес, сьогодні допомагає ЗСУ всіма можливими способами: електрика, вода, вагончики для розміщення і т.д. Адже без українського війська не було б нашої держави. Відповідно не той момент, щоб розраховувати на якусь підтримку від держави. У нашому випадку ми відчуваємо допомогу. Протягом дня ми узгодили питання щодо обприскування дронами. Наші хоробрі воїни виконують свій обов’язок на 100%. Мені здається, що нарешті в нашій країні настане етап новітньої історії, коли бюрократія перестане існувати на елементарному рівні. 

На 36-й день війни звільнили наше господарство

Все кардинально змінилося. На 36-й день війни звільнили наше господарство. Ми чудово розуміли, що повинні дотримуватись чітких термінів у роботі. Наприклад, якби нас звільнили в травні, то напевно цей сезон вже пропустили. Якби погодні умови не були сприятливими, то не вдалося б вчасно застосувати органічні добрива. Адже органічна технологія працює самепревентивно й у чіткій відповідності до технологічних карт. 

Найменше відхилення від норми загрожує серйозною втратою врожаю. Компанія виплачувала заробітну плату без затримок й тим паче під час окупації. Проте у кожного господарства є відповідні ліміти і якби окупація продовжувалась, то невідомо як склались обставини. Однак, дякувати Богу, нас звільнили саме у квітні, коли ми змогли стабілізувати роботу відповідно до графіків. 

У людей є велике бажання працювати, а в приїжджих на сезонні роботи тим паче. Зараз ситуація в Києві та області стабілізувалася. Ніяких військових дій не відбувається. Тобто, всі готові їхати працювати. Як для роботодавця, то цьогоріч легше на ринку праці, ніж минулого року. 

Чим швидше виб’ємо тих потвор з рідної землі, тим швидше відновимо економіку

Найкращий рецепт виживання в умовах війни — допомагати ЗСУ. Чим швидше виб’ємо тих потвор з рідної землі, тим швидше відновимо економіку. Заряд енергії у всіх людей колосальний. І все для того, щоб показати москалям незламність українців. У світі не залишилося вже країни, яка б не знала про українців та їх сталеву силу волі.

Економіка має працювати. Особливо повинна функціонувати аграрна галузь, бо саме вона є валютним виторгом для країни. Міжнародні партнери готові зменшувати свою маржинальність для підтримки України. Мені здається, що про нові бізнес-можливості поки що зарано говорити. Варто робити свою справу й ні в якому разі не наживатися на війні. Після нашої перемоги будемо думати й будувати нові бізнес-можливості.

Війна закінчиться нашою перемогою. Скоро орки будуть шапками нас закидувати. 

Варто розуміти, що закінчення війни можна розділити на два етапи — коли закінчаться бойові дії й коли підпишуть документ про нашу перемогу. Думаю, що активно бойові дії не можуть продовжуватися більше, ніж декілька місяців. Адже орки скоро будуть шапками нас закидувати. Їм скоро не буде чим воювати проти нас, а тим паче кому. Звичайно, хочеться закінчення війни вже до кінця цього року. Я впевнений, що війна закінчиться нашою перемогою. 

Після нашого тріумфу Україну чекає колосальний розвиток. Європейський Союз вже чекає нас. Завдяки зоні вільної торгівлі аграрний сектор збільшив темпи розвитку ще до війни. Цьогоріч обіцяють зняти всі обмеження на будь-які українські товари. Тим самим підтримавши експорт й економіку. 

Україна матиме ще більшу інтеграцію з ЄС і процвітання. Найголовніше — це доступ до європейських капіталів. Наприклад, польський фермер кредитується під 1,5% або під 1%. А український фермер наразі має гірші умови (крім програми 5-7-9%). Це буде дуже сильний ривок економіки й бізнесу.

Матеріал став можливим завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.



Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх