Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group, продовжує розповідати про особливості впровадження інновацій в агросекторі. В блозі порушені питання аутсорсингу, модернізації старої техніки та актуальних інновацій.
Аутсорсинг — розумне розмежування
Нещодавно ми роздумували над покупкою дронів, щоб самостійно здійснювати обльоти. Однак так вийшло, що я поїхав до Ізраїлю на два дні, щоб ознайомитися з тим, як працює технологія Taranis. Взагалі це одна з умов, перед тим як впроваджувати рішення — я повинен розуміти, як це все працює.
Цей візит дозволив мені зрозуміти, що фішка не в тому, хто літає, а в тому — хто аналізує. Мені не цікаво займатися дронами, нехай цим займаються спеціалісти. Мене не цікавить, скільки їм потрібно покрити площі за добу. Мене цікавить лише результат.
Тепер, коли з колегами обговорюю доцільність придбання дронів, моя точка зору проста — дрони потребують додаткових знань та умінь, а я краще буду підвищувати свої навички у вирощуванні сільськогосподарських культур. А збором та аналізом зібраної з поля інформації нехай займаються професіонали. Це розумне розмежування.
Терміни виконання деяких операцій важливіші за економію
Водночас у нас є різні підходи щодо аутсорсингу. Усе залежить від типу рішень і від того місця, де він знадобиться. Наприклад, якщо справа стосується техніки, ми аналізуємо доступність на ринку тієї або іншої пропозиції. Якщо ми бачимо, що на ринку існує конкурентна пропозиція у сфері, яка нас цікавить — ми орендуємо техніку.
Основні наші процеси — обробка ґрунту, посів, внесення добрив та ЗЗР. Вони в нас на 80-90% виконуються власною технікою, тому що тут термін виконання операцій важливіший за економію, яку ти можеш отримати.
Якщо ми говоримо про збір врожаю, логістику, доробку зерна, зберігання, то там ми спокійно передаємо на аутсорсинг.
За моїми розрахунками, щодо елеваторів, вкладати гроші в цей напрям — недоцільно. Краще інвестувати в інші технології.
Українські фермери вміють рахувати гроші
Коли обираєш техніку, потрібно враховувати багато факторів: клімат, ґрунт. Є сівалки, які можуть класно сіяти у щільний ґрунт, але не на пісках. Вона важка і вона просто не буде добре працювати, а я не отримаю гарного результату. Це все треба зважувати. Не може бути однієї сівалки, яка підходить для всього.
Спочатку, не розуміючи цього бізнесу, я думав, що є речі, які можливо уніфікувати. Але ні — все одно є залежність від складу ґрунту, розміру поля, домінуючої культури. Все це потребує різних підходів до вибудовування процесів щодо техніки та обладнання.
Ми досягли хорошої ефективності. 37 тис. га землі ми щороку обробляємо 23 важкими тракторами — це дуже хороший показник. Кожний трактор в цілому відпрацьовує не менше 5 тис. га, а є трактори, які навіть 10 тис. га на рік досягають.
Навантаження на техніку шалене. Але при цьому вартість ремонтів у нас одна з найнижчих у галузі. Ми витрачаємо десь приблизно $25 на ремонт техніки на рік. Наші партнери та конкуренти — від 25 до 40.
Нещодавно Міхаель Хорш на одній із конференцій сказав, що ми в Україні витрачаємо $150. Але це не відповідає дійсності. Ніхто стільки не витрачає — українські фермери вміють рахувати гроші не гірше за інших. Як мені пояснили згодом, він теоретично враховував, що всі ремонти робилися лише на сервісних станціях. Але холдинги мають свої інженерні служби. І дорогі ремонти здійснюють власними силами. А вже для сервісних ремонтів звертаються у відповідні центри. Тому реальна ситуація — це $25 на рік. Наступного року підвищиться десь на $3, бо зношеність техніки. Ми застосовуємо показник по кожній одиниці техніки.
Наприклад, у мене на комбайни закладається під $14, але є комбайни, в яких перевалює за $50. Їм по 20 років і вони потребують заміни. Ось в такому напрямку ми працюємо — ощадливо, але розумно та продумано.
Модернізація техніки дозволить підвищити ефективність на 8-9%
Ми маємо досвід модернізації техніки. Ми оснащували сівалку курсовказівником. Усі сівалки, які ми зараз використовуємо, ми модернізували на 90%.
Ми не купували сівалки, які оснащені девайсами — оптимальніше взяти один девайс і переставляти його з одного агрегату на інший. Сівалки все одно не працюють одночасно: одна працює восени, інша — весною.
У нас на кожний парк техніки — своя кількість Trimble та додаткового обладнання і своя інженерна команда, яка це переобладнує і перепідключає. Знову ж таки — це розумна ощадливість. Всі сівалки та трактори переобладнувати — не доцільно.
Коли провели модернізацію, ми перевіряли ефективність. Паралельне водіння, включення поворотів на сівалках, відключення по рядках дозволили підвищити ефективність на 8-9%.
Сучасна агротехніка скоро матиме стільки ж датчиків, як космічний корабель
Обов’язково вся техніка й допоміжне обладнання оснащується датчиком геолокації та датчиком роботи техніки. Трактори обладнані датчиками, які показують, працює мотор чи ні, холостий хід чи з навантаженням, який агрегат підключений до цього трактору, а також паливними датчиками.
Цих датчиків дуже багато. Їх скоро буде більше, ніж в космічному кораблі. Зараз ми почали використовувати шину, яка дозволяє зчитувати інформацію з датчиків. Новий гаджет повністю фіксує усі показники і передає в нашу єдину систему.
Ці рішення себе виправдали. Але сьогодні я бачу певні зміни у свідомості людей, тому потреба в датчиках вже не така гостра.
Аналіз ґрунту — в очікуванні рішень
Ще один важливий аспект для сучасної агрокомпанії — карта ґрунтів. Сьогодні багато технологій — в стадії розвитку, тому ми поки що спостерігаємо. Але я розумію, що все одно ми до цього прийдемо.
Раніше нам вже створювали карти ґрунту відомі українські компанії. Ми проаналізували 1,5-2 тис. га, і це обійшлося в $60 тис. Судячи з висновків фахівців, на тих полях не можна вирощувати ті культури, якими ми займаємося. Але цей кластер вже другий рік приносить прибуток. Тому я й ставлюсь до цих технологій трохи скептично.
Два роки тому ми думали про створення власної лабораторії, але зараз я бачу, що це не проблема. В Україні є де зробити аналіз. Та й раніше аналіз ґрунту робили через хімічний аналіз — це було довго і складно. Зараз вже з'явилися технології сканування, однак потрібен час на оптимізацію та відпрацювання.
Як сільське господарство розвиватиметься далі?
Я впевнений, що ми зараз дивимося не на кінцеву модель роботи сільськогосподарського підприємства. Вона взагалі ніколи не буває кінцевою. Далі буде зменшення навантаження на людину. Всю важку та монотонну працю будуть виконувати штучний інтелект і роботи. Ці технології з кожним роком покращуються, тому впевнений, що в Україні цей тренд також з’явиться.
У світі вже є такі рішення. Я вже бачив прототипи тракторів та оприскувачів без пілотів. Вони ідентифікують кожен окремий бур’ян і оприскують його.
Environment-polite та artificial intelligence, а також безпілотні технології — ці концепції будуть розвиватися та реалізовуватися.
Ці зміни, безумовно, вплинуть на ринок праці. Я своїм співробітникам не втомлююсь повторювати, що все — цей пароплав вже відійшов. Якщо роботу можна буде автоматизувати, то кожна компанія це буде робити. Буде переорієнтація на сервіс. Буде зміна звичок та способу життя.
Що буде наступним? Я навіть боюсь прогнозувати. Я думаю, неможливого не існує. Просто потрібно спостерігати за ринком, не боятися інновацій і бути готовими їх впроваджувати.
Редакція Aggeek.net не несе відповідальності за зміст блогів. Ми можемо не розділяти точку зору, викладену автором.
