2021 рік став проривним для дронів-обприскувачів в Україні. Не маючи законодавчих обмежень на використання, як в більшості країн ЄС, Україна стає потужним ринком для світових виробників рішень. Та наскільки надійні ці механізми і як вони витримують суворі умови роботи?
Коли ми чуємо слово "робот", зазвичай ми уявляємо собі антропоморфного сталевого велетня. Та, на жаль, промислові роботи ніколи не будуть такими, якими їх уявляли письменники фантасти першої половини XX сторіччя. "З точки зору реалізму людиноподібних роботів банально ніде застосувати". (с, “Руки геть від Клубу Анімації!”)
Роботи над українськими полями
Але це не означає що роботам не місце в полях. Навіть сьогодні українські аграрії активно застосовують роботів при виробництві продукції. БПЛА — найпоширеніші агророботи сучасності. Зокрема, на сезон 2021 року прийшовся бум використання дронів-обприскувачів для внесення ЗЗР.
Слово "робот" похідне від чеського слова "robota", що в перекладі означає "важка (каторжна) робота". Відповідно до цього визначення, фермери делегують дронам виконання наймасштабніших (моніторинг земельного банку), та найнебезпечніших (внесення пестицидів) завдань.
Вразливість дронів-обприскувачів
Проте активність застосування, та складні умови роботи призводять до частих поломок, про які забувають аграрії, коли рахують вартість рішення. Цикл життя техніки подібний до людського. Нові конструкції з металу та пластику видаються досконалими помічниками, але як і живі створіння старішають, їх органи-запчастини зношуються, вони потрапляють на лікарняні ліжка і врешті помирають.
Про тривалість життя дрона не надто багато інформації через те, що небагатьом з них судитиметься вичерпати свій ресурс. Прийнято вважати що термін амортизації агродрона складає приблизно два роки. Але оскільки дрони працюють в повітрі, помилки в роботі з ними небезпечні падіннями, а отже значно більшими пошкодженнями, ніж при помилках в роботі з наземною технікою. При цьому саме людські помилки причина більшості (>95%) падінь безпілотників.
Гарантійний термін в один рік на більшість моделей натякає на принаймні один сезон безтурботного використання. Далі почнуться проблеми, які втім вирішуються оновленням елементів дрона. Для збільшення строку життя агрегату виробники проектують їх таким чином, щоб можна було замінити будь яку частину. Тріснутий корпус, двигун що вийшов з ладу, елемент несучої конструкції — все підлягає ремонту або заміні.
Поширені поломки
Цього сезону українські аграрії набули досвід роботи дронами-обприскувачами, та стикнулися з більшістю можливих проблем. За їх свідченнями, у кожного виробника — DJI, XAG та інші — своя специфіка по поломках і строки служби окремих частин. Так, у дронів-обприскувачів XAG виходять з ладу атамайзери (використовуються для розпилення замість форсунок), трубки живлення для подачі хімії. Висококонцентрована суміш робочого розчину ЗЗР сильно забруднює форсунки, а її осад забиває отвори. У DJI коротший строк життя акумуляторних батарей (моделі Agras Т16, Т20).
Читайте також: Чому падають дрони?
Через великі навантаження під час роботи, значна частина елементів дронів — розхідники. Наприклад, форсунки та атамайзери рекомендують замінювати кожні 300-500 га обробленої площі. Планова завантаженість для більшості акумуляторів — 800-1200 га.
Батареї дронів
Багато специфіки у поводженні з батареями дронів. Часто аграрії неправильно використовують батареї, розряджаючи їх нижче рекомендованого мінімуму (20%). Це скорочує термін життя батареї. Починаючи працювати з новим дроном, не рекомендується розряджати акумуляторну батарею нижче 40% протягом перших п’яти рейсів.
Не всі батареї розраховані на водяне охолодження. Оскільки в полях дуже спекотно, а акумуляторні батареї іноді нагріваються, їх необхідно остуджувати перш ніж ставити на підзарядку. Деякі аграрії вдаються до хитрощів і щоб не чекати 20-30 хвилин, поки батарея охолоне, фермер може огортати її вологою тканиною, або занурювати батарею у воду. Проте більшість акумуляторних батарей від цього псуються. Можливість занурювати акумулятори у воду передбачена лише деякими виробниками (наприклад, такі батареї використовуються на дронах XAG).
Реанімація дронів
Для заміни деталей, або, якщо поломки більш значущі і не лікуються простою заміною, дрон потрапляє в реанімацію до сервісного центру. Тут він отримує нову кінцівку, серце або мозок… тобто штангу, двигун або прошивку. Саме тут, в кімнатах завалених новими запчастинами, дрони отримують друге життя. В сервісному центрі компанії Drone.UA для забезпечення тих дронів що працюють в полях клієнтів доводиться тримати контейнер запчастин, компонентів та пристроїв на заміну тим, що "планово" вийдуть з ладу. Протягом всього сезону це постійний потік ремонтних робіт, які потрібно виконувати в максимально коротких строк. Тому не має часу чекати деталі, їх потрібно замовляти заздалегідь виходячи з досвіду. Про кількість поломок свідчить також те, що з запчастин які купують на заміну можна зібрати повітряний флот зіставний з тим що працює.
Оскільки ремонт дрона може бути дуже дорогим, багато аграріїв намагаються виконати його власними силами, шукаючи замінники оригінальних деталей у найближчих гіпермаркетах. Іноді у них це навіть виходить. На фото приклад, як центральну консоль дрона вартістю близько 35 тис грн. винахідливі конструктори зібрали з пластикових труб.
Та іноді дрон вже не повертається з реанімаційної кімнати. Деякі пошкодження невиліковні, або потребують значних фінансів для відновлення працездатності безпілотника. В таких випадках з дронів дістають всі робочи частини, які можуть подовжити життя іншого дрона-обприскувача, а сам механізм, без будь-яких церемоній, відправляється на звалище.
Як порахувати вартість володіння дроном?
Рахуючи амортизацію безпілотника (важливо для формування ціни послуги внесення ЗЗР дронами) та розраховуючи вартість володіння дроном, треба мати на увазі витрати на підтримання коптера у робочому стані, та обмеженість його тривалості життя. Лопаті, рами, форсунки, батареї, ємності — це все витратні матеріали, ймовірну заміну яких потрібно враховувати. Правильно це робити виходячи з планової завантаженості обладнання.
Як справжні люди мало подібні на досконалі образи з обгорток журналів, так і дрони в господарстві не виглядають настільки круто як під час покупки. Але це не привід відмовитись від їх використання, вигода від повітряного внесення ЗЗР надто велика, та ще поки недооцінена місцевими аграріями. Та це привід обережніше ними користуватись, й вчасно виконувати поточний ремонт і заміну елементів.
Матеріал став можливим завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.