Як правильно проводити агрохімічний аналіз ґрунту?

16 сентября 2021 в 11:00

6328

Як правильно проводити агрохімічний аналіз ґрунту?

Агрохімічний аналіз ґрунту — базова технологія з якої потрібно починати точне землеробство. Перш ніж саджати рослини, планувати агрооперації, витрачати добрива не завадило б дізнатись який агрономічний потенціал ґрунтів, хімічний склад і якого результату (врожаю) варто очікувати.


Ми часто кажемо, що інформація — це гроші, так, ніби це щось самоочевидне. Але згодом, коли ми чуємо про агрохімічний аналіз ґрунту, не змигнувши оком питаємо: "А який від нього зиск?" Іронічність ситуації наштовхує на думку, що в цій логічній послідовності ми щось втратили. Але самого внутрішнього сумніву недостатньо щоб переконатись в необхідності технології. То ж почнемо спочатку і крок за кроком дізнаємось, що дає агрохімічний аналіз ґрунту керівнику господарства.

Технологія агрохімічного аналізу ґрунту

Агрохімічний аналіз неодмінна складова ефективного виробництва, ціллю якого є фінансовий результат в кінці сезону. Аналіз ґрунту показує якість полів, їх стан, агрономічний потенціал, виявляє лімітуючи врожайність фактори тощо. Агрохімічний аналіз складається з трьох основних етапів: відбору проб ґрунту, лабораторного аналізу та інтерпретації його результатів спеціалістами. 

Етап перший: Відбір проб

Перший відповідальний етап виконання агрохімічного аналізу ґрунту — відбір проб. Основні методології відбору: квадратна сітка та адаптивна сітка. Квадратна сітка може використовуватись на однорідних полях; густина відбору проб кожні 10, 5, 3 гектари, або навіть погектарно. Для формування однієї проби виконується близько 20 уколів. Тобто для погектарного аналізу середнього поля площею 80 га, спеціалістам треба зробити 1600 уколів ґрунту. 

Більш точною, та такою, що краще підходить для строкатих полів вважається адаптивна сітка. В цій методології забір зразків рандомізовано в залежності від обраного фактора поля (NDVI, карти врожайності, карти ґрунтової відмінності, або інших способів зонування).

Цікавий експеримент з порівняння методів за власний кошт провели українські аграрії. Розповідає Андрій Капріца (керівник ФГ "Флора А.А."):

"Овочівники" використовують більш щільну сітку ніж “зерновики”. Українські аграрії вирішили порівняти як змінюються результати аналізу ґрунтів в залежності від щільності квадратної сітки. 

В якості еталонної (найточнішої) обрали американську сітку відбору проб кожні 0,4 га. В США послуговуються англійською системою мір, а тому замість погектарної сітки використовується поакрова. Для того щоб порівняти наскільки репрезентативні дані вимірювань з сіткою в 10, 5, чи навіть 1 га, аграрії за спільний кошт замовили агрохімічний аналіз одного й того ж самого поля з відбором проб по квадратним сіткам різної щільності (поакрову та погектарну). Результат приголомшив. Андрій Капріца: "Погектарна сітка не працює! Зони розподілу елементів не співпадають. Треба робити аналіз ґрунту по зонах продуктивності".

Етап другий: Лабораторний аналіз

Сезон для компаній агрохімічного аналізу починається з кінця весни, початку червня (коли збирається врожай і поле очищується), та закінчується на початку зими, коли погодні умови унеможливлюють відбір проб ґрунту. Весь цей час спеціалісти компанії (або самі аграрії) відбирають зразки ґрунту. У пікові періоди кількість зразків може бути така, що навіть якби всю її розподілити між всіма українськими лабораторіями, їх пропускної здатності не вистачило би для вчасного отримання результатів. Тож ніхто не робить таємниці з того, що наші спеціалісти користуються послугами іноземних лабораторій (найчастіше американських та німецьких).

В лабораторіях вимірюють: pH, pH буферний, розчинні солі, вміст органічної речовини, мінерального азоту (нітратів, амонію), фосфору, бору, суму катіонів, калій, кальцій, магній, натрій, сірка, цинк, залізо, марганець, мідь, гранулометричний склад ґрунту (перелік для лабораторії WARD (США), що надає клієнтам компанія AgriLab).

Але якщо аналіз зразків виконують зарубіжні лабораторії, чим займаються українські?

Етап третій: інтерпретація результатів (рекомендації)

Всупереч думці, що продукт агрохімічних лабораторій для аграріїв — результати численних тестів, яким піддаються проби ґрунту, це справедливо лише частково.

Не дивлячись на величезний практичний досвід агровиробників, аграрна наука достатньо складна, щоб вони потребували консультацій профільних спеціалістів. Орієнтовані на те, щоб принести користь бізнесу клієнта, лабораторії агрохімічного аналізу надають господарствам звіт, який складається з двох основних частин: результатів вимірювань, та їх інтерпретації у вигляді рекомендацій. Зазвичай це два pdf (або іншого формату) файли з підтвердженням на паперових носіях, з цифрами вмісту тих чи інших макро, мікроелементів, та висновки з рекомендаціями по внесенню добрив тощо.

І якщо результати вимірювань — це достовірні дані на які можна покластися (їх виконують лабораторії з кращими спеціалістами, на сучасному обладнанні, з репутацією та клієнтами по всьому світу), то їх інтерпретація не завжди універсальна. 

У кожної сільськогосподарської культури різний ступінь терпимості до умов росту і рекомендації щодо їх вирощування на конкретному полі не можуть базуватись тільки на результатах лабораторних тестів. Наприклад, американські спеціалісти добре знаються на вирощуванні кукурудзи або сої, але навіть ці культури вони вирощують на власних полях з унікальними ґрунтово-кліматичними умовами. Розроблені ними алгоритми рекомендацій під культури адаптовані для їх регіонів і їх специфічних умов. Тож надійні українські компанії мають робити власну інтерпретацію результатів, розробляти власні алгоритми, та надавати рекомендації з урахуванням всіх особливостей, яких не видно через океан.

Тож, рекомендації адаптовані під реалії України — друга найважливіша складова продукту агрохімічного аналізу, яка входить у вартість послуги.

Співзасновник та директор компанії AgriLab Ярослав Бойко розповідає, що власний алгоритм, який дає дієві рішення та рекомендації (індивідуально для кожного господарства), компанія вдосконалювала всі вісім років самостійної роботи на ринку. Алгоритм враховує дані оцінки погодно-кліматичних факторів, історію полів, а в рекомендації входять поради щодо вдосконалення технології виробництва, щоб господарство на 100% реалізувало потенціал власного земельного банку.

Продукт компанії AgriLab, комплексна агродіагностика поля, містить рекомендації щодо:

  • визначення рівня ефективної (найбільш прибуткової) врожайності;
  • системи удобрення з нормами, оптимальними строками та способами внесення добрив;
  • плану заходів для виключення впливу критичних факторів та підвищення врожайності;
  • попереднього бачення по впровадженню технологій точного землеробства;
  • розрахунку системи живлення для поля (замовляється окремо).

Якщо поля строкаті і внесення добрив з постійною нормою не дає очікуваного ефекту, спеціалісти порадять технології точного землеробства які будуть працювати. Клієнт може отримати обрахунок витрат на диференційоване внесення добрив, обрахунок кількості зекономлених матеріалів, та врожайність якої можливо досягти після зміни технології. Саме так інформація агрохімічного аналізу ґрунту поступово перетворюється на гроші.

Послідовність перетворення ймовірної врожайності в реальний заробіток

  • Спеціалісти агрохімічної лабораторії одержують від замовника дані історичної врожайності культури. На основі комплексної агродіагностики вони визначають ефективну врожайність — той об’єм врожаю, який здатна вигодувати земля виходячи з властивостей ґрунту і вмісту корисних елементів. 
  • Обирається технологія, яка допоможе реалізувати потенціал поля, розраховується її вартість. 
  • Дотримання рекомендацій аграрієм: знадобиться посіяти певний гібрид культури, збалансувати живлення (диференційовано внести певний тип добрив, щоб подолати лімітуючи фактори — дефіцит калію, фосфору тощо). Іноді потрібно не вносити певне добриво (наприклад, якщо ґрунти багаті азотом) і вигода починається вже з економії матеріалів. 
  • Після виконання всіх рекомендацій можна вважати що аграрій заклав той потенціал врожайності до якого прагне. Все що залишається — якомога краще зберегти врожай від шкідників, хвороб, бур’янів, спеки… та не забути в кінці сезону, що саме дозволило йому отримати бажаний результат.

Вплив агрохімічного аналізу на вартість угоди купівлі-продажу землі

Наостанок хотілося б навести контрольний приклад реальної цінності аналізу, щоб переконати останніх скептиків. Особливо цінною інформація щодо агрохімічного стану ґрунтів стає під час купівлі-продажу землі. Додає пікантності ситуації момент з протилежними цілями сторін. Якщо покупець хоче збити ціну, то продавець — підняти, а виграє торги той, хто знає справедливу ціну предмету торгу.  

Найпоширеніші проблеми українських ґрунтів — кислотність (за оцінкою деяких експертів проблеми з кислотністю мають до половини орних земель країни) та лужність. Покупцю перед укладанням угоди бажано зробити аналіз, щоб розуміти наскільки якісний ґрунт, які врожаї з нього можна отримати, в якому стані знаходиться поле.

Так само продавець повинен знати що він продає, наскільки якісна його земля, та мати змогу підтвердити свої фінансові запити документально (надавши протокол вмісту корисних елементів). Інакше, можна припуститися тієї ж помилки, через яку в 2010 році "Портрет Руді Веллі" за авторством Енді Ворхола вартістю $1,89 млн був проданий за $4,5 як дитячий малюнок... тобто “продешевити”.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх