Як негода продала дрони-обприскувачі українським аграріям?

Кілька останніх років технологічні компанії України намагались продати аграріям нову технологію — повітряне малооб’ємне внесення ЗЗР дронами-обприскувачами.

Це не перша технологія яку пропонували аграріям в останні кілька років. До цього намагались знайти свого покупця портативні аналізатори ґрунту, польові метеостанції, дрони для моніторингу посівів. Не завжди вони приносили користь аграрію, але деякі таки стали стандартом в галузі (наприклад, системи паралельного водіння).

Що відрізняло повітряне внесення поміж інших ідей, це те що технологію вже було протестовано на великих площах і вона отримала позитивний фідбек від аграріїв: у 2015 році в Китаї сумарна площа обробки дронами-обприскувачами склала ≈ 0,8 млн га, а у 2016 році вже 1,9 млн га. Багато переконливих аргументів наводили експерти галузі, проте з 2019 року коли технологію повітряної обробки полів пестицидами почали активно впроваджувати в нашій країні, вона не отримала широкого вжитку.

Поширення технології

Зміни стались у 2021 році, який багато спеціалістів вже називають проривним для дронів-обприскувачів. Те що технологія буде мати попит стало зрозуміло ще на початку сезону. Вже на початку року компанія-інтегратор Drone.UA (офіційний дистриб’ютор дронів XAG в Україні) повідомляла про попередню домовленість з аграріями на обробку рослинозахисними продуктами площі в 600 тис. га. В планах компанії на сезон взагалі фігурувала цифра в 1 млн га.

За результатами сезону 2021 року інша українська технологічна компанія QUADRO.ua (офіційний дистриб’ютор дронів DJI) повідомила про 700 тис. га оброблених площ тільки безпілотниками DJI Agras.

То що спричинило бум повітряного внесення в Українському сільському господарстві? Висновки експертів дещо несподівані.

Переваги повітряного внесення

Останні два роки, "продаючи" технологію компанії вказували на низку переваг перед класичним внесенням (за допомогою наземного обприскувача):

економія матеріалів і ресурсів господарств;
екологічність рішення;
розв’язання проблем витоптувань та ущільнення ґрунту;
якісніше покриття органів рослин;
можливість роботи при вологому ґрунті.

В справі поширення технології велику надію покладали на черезтинне радіо — сусідський вдалий досвід використання дронів-обприскувачів мали б наслідувати інші аграрії регіону. Та насправді жоден аргумент так і не зміг переконати левову частку фермерів країни, і подекуди в зависоких очікуваннях були винні самі дистриб’ютори.

Завеликі сподівання

Так, дуже швидко стало зрозуміло що технологія повітряного внесення не відрізняється аж такою економією (принаймні препаратів). Малооб’ємне внесення позначається на кількості води яку використовують для приготування суміші, але не пестицидів. Більш того, основні виробники ЗЗР не мають спеціальних препаратів для повітряного внесення, а багато ЗЗР не має сертифікації для внесення дронами-обприскувачами, що спричиняє додатковий клопіт для виконавців операцій внесення, які подекуди ставали першопрохідцями.

Також дрон майже не розв’язує проблему витоптувань (окрім як на пізніх стадіях), та ущільнення ґрунту. Так, дрони-обприскувачі не потребують технологічних колій і не травмують рослини, але їх використання кілька разів в сезон не скасовує необхідність в послугах важкої техніки (для внесення добрив, гранульних препаратів, поливу тощо). Тож дрон не здатен повністю замінити наземний обприскувач і господарство яке купує безпілотник, все ще вимушене утримувати важку техніку.

Також, для більшості моделей дронів-обприскувачів перебільшенням було твердження про продуктивність рішення, як зіставну з класичним внесенням. Так, окремі моделі під наглядом досвідчених операторів показали надзвичайно високу швидкість обробки — під час практичної демонстрації використання дронів XAG на полях холдингу “Агро-Регіон” вдалось обробити 43 га за 53 хвилини (три дрони керувалися одним оператором з двома сторонніми спостерігачами) — та більшість моделей не здатні на таку продуктивність. Під час демонстрації швидкість обробки дрона XAG склала 16,22 га/год (близько до паспортного значення — в межах 18 га/год), та частіше роботи виконуються зі швидкістю 8 га/год (дрон DJI Agras Т20), або 12 га/год (найновіша модель дрон DJI Agras Т30). Також в умовах складного рельєфу, або шахматки завдання оператора дрона ускладнюється і працювати в режимі польоту роєм (коли один оператор керує одразу кількома дронами) більше ніж двома дронами стає неможливо.

А ще ж є інші фактори які піднімають вартість експлуатації дрону — часті падіння, пошкодження та вихід з ладу компонентів, планова амортизація. На ринку майже немає агрохімікатів для малооб’ємного внесення, а ті що використовують аграрії викликають забруднення форсунок та трубок живлення, що викликає технічні складнощі. Багато компаній ще тільки працюють над створенням "повітряних" пестицидів. Тож не всі ці переваги (очікувані та реальні) дозволили дистриб’юторам продати рекордну кількість коптерів.

Дощова погода переконала в перевагах повітряного внесення

Основна причина цьогорічного бума на повітряне внесення ЗЗР дронами-обприскувачами — сприятливі погодні умови. Дощова весна завадила наземній колісній техніці зайти в поле і з квітня-травня господарства були вимушені почати обробляти посіви коптерами. Примусово набувши перший досвід, який виявився вдалим, протягом сезону аграрії почали повертатись до технології. Після використання коптерів на озимині настала черга ярих культур, вносили фунгіциди, інсектициди, десиканти (хоча для десикації більш-менш активно дрони почали використовувати ще з сезону 2020 року).

Тож в цьогорічному бумі найбільша заслуга не на дистриб’юторах, технічних перевагах агрегатів, показниках продуктивності, порадах хімічних компаній, економії на витоптуванні… технологію популяризувала погода!

Набули досвід. Набили гулі

Незалежно від погодних умов в наступному році, завдяки тому, як технологія себе показала у 2021, експерти очікують на подальше зростання кількості обробок дронами-обприскувачами. Прогнозується ріст у 2-3 рази.

Технологія стане більш відпрацьованою. Цього року аграрії набивали гулі і здобували неоцінний досвід: вчились правильно працювати з препаратами, обирати оптимальні погодні умови, зрозуміли які є обмеження та протипоказання (вітер, вологість, сонячна активність), порахували параметри при яких коптер ефективніше виконує свою задачу і не залишає пропуски і перекриття.

Найбільш поширеними проблемами у 2021 були знос препаратів, та помилки через втомлюваність операторів. Інтегратори рішень вчать користувачів боротись зі зносом — робити мінімальний відступ 30-40 метрів по контурах полів. Друга проблема вирішується скороченням робочих змін. Зазвичай помилки трапляються на 6-7 годині безперервної роботи (в цей проміжок часу найчастіше падають безпілотники). Спеціалісти компанії QUADRO.ua стверджують, що без помилки оператора ще не впав жоден Agras.

Спеціалісти набули досвіду по ремонту. Приблизно кожен третій проданий дрон-обприскувач повертався на сервіс, іноді по декілька разів. Статистику падінь після яких довелось звертатись до сервісного центру можна порахувати лише приблизно, якщо прийняти що кожен третій коптер падав, а половина з цих коптерів падала двічі, отримаємо 0,5 падіння на кожен проданий дрон. Спеціалісти радять правильно планувати завдання, вивчати поля на яких доведеться працювати, знати заздалегідь розташування дерев, опор ЛЕП тощо. По статистиці гарантійні звернення становлять лише 3-5% (зазвичай проблеми з помпами).

Топ запитів сезону 2021 року

Щоб отримати враження щодо зростання попиту на дрони-обприскувачі використаємо статистику компанії QUADRO.ua. Якщо у 2020 році попит був переважно на десикацію, то цього року кількість операцій зросла і в українських полях працювали близько 400 дронів (тільки модельного ряду DJI Agras (Т16, Т20, Т30).

Топ запитів по операціях за даними тієї ж компанії — обробка пшениці, ріпаку та соняшнику у фазі зірочки.

За сезон один дрон Agras Т30 в середньому обробляв від 2,5 до 3,5 тис. га (в наступному сезоні цифри зростуть, модель потрапила на український ринок лише в липні). Порахувати планове завантаження можна через орієнтовну кількість можливих льотних днів (за сприятливих погодних умов). Якщо взяти планову продуктивність 80 га/зміна і щонайменше 30 днів роботи, вже отримаємо 2400 га.

Тож, замість очікуваного попиту на використання технології у 2021 році, в українському сільському господарстві стався справжній бум! І призвели до нього зовсім не ті чинники, на які розраховували системні інтегратори які просували рішення. Наступний бум (сезону 2022) ми вже чекаємо затамувавши подих. Тепер до купівлі коптера можуть звернутись і малі землевласники (спеціалісти компанії Flying tractor вважають придбання власного дрона доцільним, навіть якщо в постійній обробці знаходиться лише 30 га). Збільшиться кількість сервісних компаній, що надають послугу. А отже можна звикати до нових пейзажів, та з першого ряду спостерігати за нашестям повітряних роботів на українські поля.