Як державні банки підтримують агросектор: кредитування, гранти та держпідтримка

Під час війни політика державних банків суттєво відрізняється від політики комерційних банків. Якщо комерційні установи проводять ризик-менеджмент так само як в мирний час, то від держбанків очікують фінансування агровиробників. В цей час багатьом банкам довелось змінювати та задавати стандарти стосовно процесів, підходів та принципів комунікації з клієнтами.

Навіть попри війну Ощадбанк не зупиняв обслуговування існуючих договорів та підтримку клієнтів. В перший місяць війни було зупинено фінансування нових клієнтів, але лише до прийняття програми підтримки фінансування посівної.

Якщо порівнювати з попереднім роком, то фінансування агросектору збільшилось в рази. За 2021 рік банк надав агросектору 4 млрд грн (сегмент мікро, малого та середнього бізнесу), а у 2022 році лише за період посівної (1,5-2 місяці) було видано кредитів на 5 млрд грн. Серед виданих кредитів 25% отримали нові клієнти.

Спрощення бюрократичних процедур

Однією з причин суттєвого зростання стало зменшення бюрократичного навантаження на клієнтів. В нагоді Ощадбанку став досвід роботи з європейськими банками. Банк не лібералізував підходи до кредитного аналізу, натомість спростив подачу заявки та прибрав купу документів, які були не важливі при прийнятті рішення.

Було суттєво спрощено висновки всіх служб. Якщо раніше аналітик або менеджер бізнесу мав заповнювати 2-3 сторінки висновків, то тепер створили чек-лист (щодо поточного фінансового стану, планів, наявності прострочок тощо), на основі якого приймали рішення (в режимі ручного скорингу). Такі кроки зробили видачу кредитів на 5 млрд грн принаймні фізично можливою.

Державні програми на посівну

Інша важлива причина — наявність державної гарантії, яка покривала до 80% суми кредиту. При цьому держава не чинила тиску на банки, а лише створювала умови. Значною мірою на активність Ощадбанку вплинуло розуміння того, що державні гарантії мають на меті фінансування нових грошей в економіку, щоб аграрії мали змогу придбати пальне, насіння, ЗЗР, виплатили зарплати.

Мотивація людей

Окремо треба відзначити роботу спеціалістів банку, які були дуже вмотивовані допомогти аграріям посіятися. Весь період посівної без вихідних працювали команди банку (бек-офіс, служба безпеки, департамент мікро, малого та середнього бізнесу, аналітики, ризик-менеджмент та інші). Незважаючи на значні спрощення процедур та автоматизацію, процес погодження та видачі кредитів не автоматизований.

Чому не всім аграріям погоджували кредити

На початку роботи державних програм підтримки не було єдиного рішення по фінансуванню аграріїв в східних регіонах (банки не мали карт бойових дій). Часто спеціалісти з ризик-менеджменту самі шукали на картах землі господарства малювали лінію зіткнення та аналізували чи матиме змогу господарство провести посівну.

Друга важлива частина перевірки стосувалась кредитної історії, репутації та фінансів за попередній рік.

Основних причин для відмови було дві:

господарство не сплачувало податки;
сумнівна ділова репутація клієнта.

У випадку коли прибуток господарства сірий, а того що задекларовано недостатньо для обслуговування кредиту, перед банком постає етичне питання — якщо аграрій не обслуговував борги і не сплачував податки, то чи повинна держава підтримувати такий бізнес? Інколи результатом розгляду заявки було погодження частини суми кредиту, під ті фінанси які задекларовані.

Як негативний фактор сприймалась змінена звітність, відмінна від поданої до державних органів статистики (щоб отримати погодження після попередньої відмови). Скорингова модель не приймає скориговану звітність. Подана клієнтом звітність завжди верифікується банком з тією, яка надавалась до контролюючих органів.

Якщо ж у клієнтів було все добре зі звітністю та вони мали намір продовжувати діяльність та план роботи — вони отримували кредит.

Роль електронних інструментів

Під час війни по каналах онлайн-кредитування (платформа AgroApp та інші) банк отримав заявки від 900 клієнтів (на 2,5 млрд грн). Ті аграрії яким погодили заявки, отримали фінансування на поточний рахунок протягом 4-5 днів від моменту надання документів.

Які є програми фінансування для аграріїв

Основна програма фінансування, яка продовжує працювати і зараз — це державна програма доступні кредити 5-7-9%. На період воєнного стану відсоткова ставка по цих кредитах 0%, через місяць після закінчення воєнного часу ставка буде 5%. Програма стосується мікро, малих та середніх агроклієнтів.

Серед інших активностей Ощадбанку спрямованих на підтримку аграріїв можна згадати наступні:

Кілька тижнів тому Ощадбанк запустив програму спільно з Експортно-кредитним агентством для допомогти експортерам. В рамках програми фінансуватимуться переробники продукції. Головна умова — господарство має експортувати продукцію, а не сировину (зерно тощо). Згідно з умовами співпраці Експортно-кредитна агенція дає гарантію на 85% від суми кредиту який отримає клієнт. Гарантія потрібна на випадок, якщо з позичальником не розрахується покупець. Фактично це страхування ризику несплати по експортному контракту.

Вимога до клієнта — кошти, які надійдуть від експортних контрактів, мають піти на погашення кредитів (це не довгі кредити під конкретний контракт). Кредити видаються на суму не більше ніж 85% від контракту.

З квітня працює програма по перелокації бізнесу (Ощадбанк першим на території України почав пропонувати клієнтам окупованих територій перелокацію).

Банк виступить агентом по впровадженню грантової державної програми по виплаті клієнтам мікро-бізнесу до 250 тис грн (це не кредитування а дотації). Банк допомагатиме державі розповсюджувати дотації бізнесам, які хочуть розвиватись та створювати нові робочі місця.

Ощадбанк став оператором грантів на створення теплиць та садів. Держава виділяє до 70% вартості проєкту будівництва теплиці, 30% клієнт повинен мати власних коштів. Фермерське господарство що подається на фінансування повинно створити бізнес-план, порахувати окупність, визначитись з культурами, збутом тощо. 50% суми гранту аграрій повинен повернути у вигляді податків. Інша обов’язкова вимога — створення робочих місць (сплата ЄСВ буде враховуватись в суму податків, які повинно сплатити господарство за 3 роки).

Читайте також: Аграрна повоєнна відбудова України — грантові програми.

Чи потрібна застава

Більшість кредитів видавались без застави, бо термін її оформлення та оцінка зайняли б час, якого не було в розпал посівної. Весь цей час банк застосовував підхід, відповідно до якого кредити до 5 млн грн видавались без додаткової застави від клієнта, лише під державну гарантію. Якщо кредит більше 5 млн грн — банк вимагав заставу на 20% не покритих держгарантією.

У вигляді застави приймалось рухоме майно, техніка, в деяких випадках зерно (але за умови зберігання не на власних складах). Нерухомість не брали в заставу, бо не працювали реєстри. Сьогодні банки цікавить більш тверда застава ніж врожай, який важко оцінювати через проблеми з експортом і не визначений фінансовий результат продажу.

Через вимушену міграцію населення Ощадбанк видавав кредити без поруки (навіть по ФОПах). Банк брав на себе ризик того, що згоди подружжя на одержання кредиту не буде отримано.

Проблеми з погашенням кредитів

Сьогодні деякі банки переглядають відсоткові ставки по діючих кредитних договорах. Ощадбанк теж точково переглядає ставки по деяких договорах, які брались під дуже низькі ставки (з клієнтами проговорюється плаваюча ставка). Нова ставка пропонується максимально наближена до тієї, яка діє наразі.

У зв’язку з проблемами експорту продукції та браком обігових коштів у аграріїв, банки ініціюють рішення, завдяки якому поточні кредити були подовжені на тих же умовах, на яких вони діють зараз. Може розглядатись питання про надання кредитів 5-7-9 щоб перекрити шестимісячні кредити по держпрограмах. Наразі банки очікують від держави єдине рішення для всіх таких випадків.