Фінальною темою для обговорення на АгроРингу була тема про тренди майбутнього і перспективні ніші, в які можуть інвестувати агровиробники. Акули агроінновацій поділилися своїми думками щодо перспектив розвитку нових технологій.
Агропромисловий комплекс завжди був надзвичайно важливим для України. Зараз він переживає еволюцію з точки зору технологій та ринкових факторів. Сьогодні впровадження інноваційних технологій в сільському господарстві призвело до коригування способів, якими фермери обробляють посіви й поля. Не потрібно бути експертом, щоб побачити, як технологія змінила уявлення про сільське господарство, зробивши його більш прибутковим, ефективним, безпечним і простим.
Які технологічні рішення сьогодні є перспективними для українського аграрія?
У сучасних реаліях використання технологій і різних інновацій є важливим атрибутом будь-якої сфери бізнесу і сільське господарство - не виняток. Сьогодні фермери все частіше використовують елементи точного землеробства.
Питання одночасно просте і складне. Ми проводимо дуже багато аудитів господарств на предмет їхнього технічного оснащення. Дійсно дуже багато фермерів мають автопілоти, системи автоматичного водіння, але практика показує, що їх системи більше схожі на “солянку”. На кожному тракторі стоїть якась інша система. Плутаються механізатори. І коли ми хочемо перейти до точного землеробства, до більш системної роботи, то дані автопілоти не можна між собою поєднати.
Стосовно вектора розвитку, я думаю, що майбутнє за даними. У нас дуже багато інформації від підприємств, які ми збираємо за допомогою автопілотів і інших систем. Аналізуємо, приймаємо рішення. Ми вважаємо, що майбутнє за збором даних, яких є безліч і на основі них відбувається формування алгоритмів, які призведуть до збільшення прибутку з одного гектара,
Також пан Віталій наголошує на тому, що сьогодні в Україні є реальна проблема з Інтернетом у полі. Проте завжди можна раціонально планувати свою роботу.
У нас є понад 140 станцій, яким ми даємо точний сигнал для тракторів і вони працюють за допомогою Інтернету. Дійсно є проблеми зі зв'язком. Нині є поки таке рішення — використання промислових моделей, які мають дві або три сім карти, набагато потужніші, ніж модеми, які вбудовані в планшети чи смартфони. Наприклад, у мене в автомобілі стоїть роутер, в який вставляється сім карта промислова. Підключаються через нього до Інтернету. Подорожуючи по Україні, у мене завжди є Інтернет. Однак є поля, де Інтернету 100% немає. Тому ми можемо запланувати роботу таким чином, щоб обробити, наприклад, 10% полів з повітря.
Директор AgriLab Ярослав Бойко наголосив, що технологічний прогрес не стоїть на місці і скоро повинен з'явитися 5G.
Чи буде автопілот точніше за людину? Ми ж бачимо як все розвивається. Звичайно, автопілот буде точнішим, буде активнішим. За наступні 5 років нарешті у нас з'явиться 5G і, сподіваємося, що цей Інтернет буде покривати наші поля. Прогрес рухається, не стоїть на місці. Сьогодні багато інструментів доступно для кожного, але не всі вміють ними правильно й консолідовано користуватися.
Богдан Кривіцький, ІМК Заступник генерального директора з інновацій закцентував на екологічному розвитку аграрного сектору. І також наголосив, що поки технологічного прориву як такого не сталося.
Якщо говорити про технічні рішення, то багато чого цікавого зараз розвивається і незабаром будуть готові для того, щоб їх імплементували в наше виробництво. Тут можна говорити й про безпілотні платформи, про роботів і про дрони. Хотілось би виокремити системи селективного обприскування. Це та історія, яка в Україні точно, та й світі зараз має максимально великий простір для того, щоб бути підсиленим. Але якраз технологічного прориву, як такого не сталося дотепер. Ми всі розуміємо, що світ буде рухатися до зменшення використання хімії, добрив і засобів захисту рослин.
Існують різні методи визначення хвороб, шкідників і так далі в режимі онлайн на полі. Одномоментне коригування добрив, яке має робити оприскувач — це якраз те майбутнє, яке, як на мене, найближче до нас, до агровиробників.
Валерій Яковенко, Drone.UA впевнений, що аграрії найближчим часом почнуть ставити вишки мобільного зв'язку для безперебійної передачі даних з полів.
Я вважаю, що одночасно всі напрямки будуть розвиватися однаково. Технології стають доступнішими як з технологічної точки зору, так і з фінансової. Не буде “солянок”, а якщо і будуть, то виключно рекомендовані, які 100% будуть працювати. Все буде досить комфортно для самостійної установки й для того, щоб програмувати. З Інтернетом у нас дійсно проблеми.
Одне з рішень — ставити вишки мобільного зв'язку. Скоро підприємства почнуть їх використовувати. Потім будуть запускати власні локальні сигнали 5G для того, щоб об'єднувати в мережу власну техніку. Будуть об'єднувати обладнання, використовувати інші канали комунікації. Ми не телефонний зв'язок в полі шукаємо, ми шукаємо спосіб завантажити інформацію або передати. Майбутнє за локальним світом. Щоб машини приймали рішення там, де зараз людина не в змозі впоратися
Обприскувач чи дрон? Купувати чи орендувати?
Традиційна сільськогосподарська техніка не завжди може обробляти землю в складно доступних місцях на полях. Дрони вважаються ефективними в сільському господарстві, оскільки вони, можуть поліпшити точність використання добрив, пестицидів (для боротьби з шкідниками, хворобами рослин і бур'янами) або фунгіцидів (для боротьби з грибками). Це пов'язано з їх здатністю розпорошувати фіксовані обсяги речовин на маршрутах, визначених за допомогою GPS.
Співзасновник компанії Drone.UA Валерій Яковенко впевнений, що аграрії купують чи беруть в оренду дрони саме через його можливість обробляти землю там, де традиційна техніка не в змозі.
По-перше, це необхідність. У цьому році, чесно скажу, ми отримали колосальний обсяг роботи завдяки погодним умовам. Завжди існує якийсь регіон, де є необхідність обробки виключно дроном. Торік ми розповідали про технологічне поле. Чудова можливість отримати від 4 до 6,5% урожайності. Все супер, красиво. Але обирають дрони саме через недоступність поля для традиційної техніки. Це не заміна і не альтернатива самохідної або причіпної техніки — це якісне доповнення. І воно дає можливість виконати роботу в якийсь конкретний момент, а не коли це дозволяють погодні умови. Я думаю, що від 50-75% всіх технологічних операцій можна довірити дронам у майбутньому.
Купувати чи орендувати? Я спочатку рекомендую пробувати. Робити це завжди легше, орендуючи послуги компанії, яка компетентні в цьому питанні. Вам потрібно протестувати й вже потім приймати рішення.
Богдан Кривіцький, ІМК заступник генерального директора з інновацій додав, що ще п'ять років тому Валерій Яковенко наголошував на можливостях дронів для аграріїв, проте він не дуже в це вірив.
Коли ще років п'ять тому дана тема починала набирати обертів, то я скептично ставився до використання дронів-обприскувачів. А Валерій ще тоді казав, що мине декілька років і всі будуть використовувати дрони на полях. А я не вірив. Майже під кожним словом Валерія можу підписатися. Ми, як виробники, уже використовуємо дану послугу. Всі ми знаємо, що є зони на полях, коли літаком не можна так якісно обробити як дроном. І це реально проблема. Чи готові ми зараз одним махом замінити всі обприскувачі на дрони? Звичайно, що ні. Але й не треба. В цілому, я думаю, що простір для росту технологій є. Впевнений, що дрони будуть масштабніше використовувати.
Директор компанії AgriLab Ярослав Бойко впевнений, що дрони повинні використовувати тільки ті господарства, які мають конкретні для нього задачі.
Я вважаю, що дрони повинні використовувати ті господарства, які мають для нього задачі і він їх виконає. Ми в цьому році співпрацювали з Drone.UA. Завдяки дрону розв'язувати ті задачі, куди техніка не могла заїхати обприскувачем. У нас є поля, де росли бур'яни. Ми порахували й зрозуміли, що доцільніше використати дрон, ніж обприскувач. Але це не альтернатива. Чому? Тому що на сьогоднішній день є особливості технологій внесення засобів захисту рослин. Думаю, в перспективі через років п'ять в Drone.UA з'явиться обприскувач з кубовою бочкою, наприклад. Якщо даний елемент точного землеробства правильно використовувати, то можна економити власні кошти і зберегти врожай.
Засновник компанії Frendt Віталій Шуберанський впевнений, що аграрій завжди може знайти для себе альтернативу.
Щодо застосування дронів. Наприклад, підприємство з невеликим земельним банком. У них є причіпні обприскувачі, але можливості купити самохідний обприскувач не має. Однак вирощують такі культури як ріпак чи соняшник. І коли потрібно зробити десикацію, то можна скористатися альтернативою — дроном. Тобто, якщо аграрій має якісний причіпний обприскувач і є дрон, думаю, можна обійтися без самохідного обприскувача в невеликих господарствах.
Чи потрібне агрохімічне обстеження полів?
Останнім часом в Україні з’явилось багато приватних фірм, що надають послуги з агрохімічного обстеження ґрунтового покриву в аграрних підприємствах. Мінеральні добрива коштують великих грошей і чи вносити їх, чи ні то вже справа самого аграрія, який керується своїми фінансовими можливостями, рівнем освіченості в агрономії та інформацією про стан забезпеченості ґрунтів поживними речовинами. Агрохімічне обстеження ґрунтів має забезпечити фермера реальною інформацією про стан ґрунтів, забезпечити рослини необхідними поживними елементами та рекомендаціями застосування добрив для отримання запланованого врожаю.
Ярослав Бойко, директор компанії AgriLab наголошує, що у світі не існує однакових полів і правильної технології їх обстеження.
“У світі не існує однакових полів. Не існує правильної технології обстеження земельних ділянок. Кожне поле індивідуальне і підхід повинен бути відповідний. Ми застосовуємо різні технології, схеми обстеження ґрунтів. Найбільш поширені — сітка від 10 га до 3 га. Також зони — карти продуктивності, врожайності (якщо у вас є дані не менше, ніж за три роки). І так звана адаптивна сітка. Тобто, це 100 га. З них відбираємо десять зразків. Основні елементи живлення, на які ми можемо впливати через технологію диференційованого внесення, впливають на врожайність і додаткову прибутковість. Якщо зробити аналіз, то всі ці елементи матимуть різну строкатість і розподілятимуться по-різному в межах одного поля.
Наприклад, американські фермери, які активно рухаються в точне землеробство, монетизують активність конкретних елементів точного землеробства й застосовують, у більшості випадків, одногектарну сітку. Багатьох українських аграріїв навіть не цікавлять дані лабораторного аналізу. Власникам цікавий рецепт, рекомендація, яка вплине на прибутковість.Адже ефективність аналізу — це прибутковість
Віталій Шуберанський, засновник Frendt акцентував особливу увагу на чіткій культурі виробництва кожного господарства.
Стосовно доцільності. У кожному регіоні України є різні метеорологічні умови. Наприклад, Одеська область і Чернігівська, де кількість опадів, урожайність і дохідність різні. Основним фактором виробництва, який впливає на врожай є волога, яка розподіляється згідно рельєфу. Є відповідна ієрархія показників, які впливають на врожайність — волога, кислотність ґрунту та органічна речовина. Для тих аграріїв, які не готові інвестувати 100$ — можуть зробити карти кислотності рельєфу органічної речовини.
Відповідно на основі цих показників почати рухатися до точного землеробства. І дуже важливо, аби на господарстві була чітко прописана культура виробництва.
Однак Богдан Кривіцький, ІМК заступник генерального директора з інновацій не бачить доцільності у використанні десятигектарної сітки.
Якщо ми говоримо про строкаті поля, де є велика різниця врожайності між зонами, то варто створювати зони продуктивності або на основі карт врожайності, або на основі даних із супутника. Історія з десятигектарним відбором для мене незрозуміла. Не бачу в ній ніякої цінності, оскільки фермер точно знає який вміст елементів у ґрунті тільки в тій точці, де зробив аналіз. Відповідно тільки ця точка є релевантною, а все що знаходиться між ними — це все прогноз, пальцем в небо, як кажуть.
Валерій Яковенко, співзасновник компанії Drone.UA наголосив, що агровиробник приходить за вирішенням проблеми і хоче отримати високу врожайність.
В Україні небагато фермерів, які володіють потрібним інструментом і правильного застосовують в агробізнесі. Ми постійно знаходимося на межі революційних технологічних змін. Агровиробник приходить за вирішенням проблеми. Він хоче отримати високу врожайність і при цьому інвестує в ефективність. Однозначно я прихильник нових технологій.
За підсумками онлайн-голосування переможцем у цьому раунді став Євген Сапіженко, Kernel.
