Як запобігти крадіжкам палива?

24 марта в 10:44

1673

Як запобігти крадіжкам палива?

На агропідприєствах одне із найпоширеніших шахрайств — крадіжка палива. А під час економічних криз — їх число підвищується. І найгірше в цій ситуації не сам факт крадіжки, а те, що вона несе за собою порушення технологічних операцій та як наслідок — зниження врожайності.


Микола Пилипенко, експерт з проведення діагностики руху пального, розповідає про те, як запобігти шахрайським діям з пальним.

У структурі затрат агропідприємства пальне становить близько 10%. Навіть якщо з  цих 10% крадеться також десь десята частка, то прямі збитки йдуть невеликі. У порівнянні зі зменшенням врожайності — майже мізерні, — та становлять десь приблизно 7-10$/га.

Більш критична проблема полягає в тому, що для того, щоб вкрасти працівникам треба десь заощадити пальне. Щоб у бухгалтерському обліку ніде не фіксувалися перевитрати. Інколи їх ще називають “пережоги”.

Як правило, при крадіжці пального, порушують технологічні операції, щоб зекономити. Найбільш поширений спосіб — зміна глибини обробітку ґрунту, що зменшує витрату пального на 1 л/га при замиленні на 1 см. При цьому не обов'язково зливати з с/г техніки, простіше її недозаправити. Для цього достатньо “підкрутити” лічильник, який контролює видачу пального з паливозаправника. А різницю залити в каністру, яка буде поруч,

Микола Пилипенко.

Ще один поширений варіант крадіжок — приписки. Роботи не виконувались або виконувались в меншому обсязі, а до первинних бухгалтерських документів вноситься неправдива інформація.

До чого це призводить? У фермера не тільки крадеться пальне, у нього ще й зменшується врожайність. Відповідно знижується EBITDA.

Але більшість агропідприємств борються саме з крадіжками пального. Чомусь на порушення технологічних операцій менше звертають уваги.

Проблема неякісного пального

Не потрібно забувати й ще про одну групу збитків — неякісне пальне. Зараз на рівні держави триває боротьба з нелегальним пальним: створюються інтерактивні мапи, на яких наносяться неофіційні заправки. Крім того, виявляють нелегальні нафтобази, на яких якість пального навряд чи буде задовільна. 

Неякісне пальне призводить до зростання витрат в полях, оскільки воно менш енергомістке.

По друге, якщо пальне неякісне, воно впливає на роботу самої паливної системи. Виходять з ладу форсунки — корозія форсунок, починають забиватися фільтри, поломки клапанів. Фактично, це впливає на простої техніки, відповідно несвоєчасно виконуються технологічні операції. Та й її ремонт — велика стаття затрат.

Наскільки аграрії усвідомлюють таку проблему? Якщо брати українського аграрія, то тут розуміють проблеми крадіжок, неякісного пального. Якщо брати інвесторів, які прийшли в Україну і вперше з цим стикаються, то для них це трохи незвично, бо таке явище не дуже розповсюджене у світі,

Микола Пилипенко.

Практично всі середні та великі агропідприємства потерпають від крадіжок пального

Лише малі фермерські господарства десь до 1 тис. га рідко стикаються з такою проблемою. Той невеликий об’єм, який використовується, фермер може проконтролювати сам. На фермах незначна кількість людей, з якими фермер знайомий, а можливо й виріс разом, тому крадіжок тут буде менше.

Крадіжки з'являються, коли є інвестиції, використовуються великі об’єми. Середнім фермерам уже важко проконтролювати обіг пального. А впроваджувати повноцінну систему контролю, яка б також включала би створення диспетчерської служби — не вигідно, бо не ті площі. 

Для господарств до 1 тис. га — проблема не досить актуальна. Від 1 тис. га до 20 тис. — проблема існує. На господарствах понад 20 тис. га — проблема актуальна. Треба розуміти, що є різні холдинги і різне ставлення до людей. Є холдинги, які реально цю проблему майже викорінили. А є й такі, що знають про її існування, а от що робити …

Микола Пилипенко.

Як агропідприємства запобігають крадіжкам?

Якщо визначити та контролювати норми витрат пального для основних технологічних операцій, а ще й перевіряти якість їх виконання, то й буде розуміння, скільки пального реально йде — не облікові дані, а фактичні.

Агрокомпанії впроваджують два підходи по запобіганню крадіжок:

Агрохолдинги йдуть в сторону автоматизації, тобто скорочують вплив людського фактора, оскільки датчики показують фактичні витрати пального в межах похибки.

Малі господарства впроваджують прості системи GPS з датчиками, щоб був хоч якийсь контроль. Великих крадіжок стає менше, але залишаються невеликі, на які не звертають уваги

Микола Пилипенко.

Окрім автоматизації можна ще й правильно організувати роботу. Техніку заправляти тільки на перезмінках та до повного бака із забороною заправок с/г техніки протягом дня — це прості правила, які можуть значно покращити ситуацію. 

Позапланові перевірки — нададуть розуміння, скільки реально йде витрат пального. Наприклад, замість механізатора роботу виконує механік. Також служба безпеки має працювати навіть у невеликій компанії.

Крім того, якщо брати контроль не тільки пального, але й мінеральних добрив, урожаю — є сенс впроваджувати відеоспостереження. Система може вести зйомку як постійно, так і, наприклад, при спрацюванні датчика руху. Із-за повільного мобільного інтернету (GPRS), GPS-системи до яких підключені фотокамери, як правило, роблять тільки фото кожні декілька хвилин (налаштовується). 

Найоптимальніші заходи контролю витрати пального

Найбільш ефективний контроль — гібридний, коли ми контролюємо заправку і зливи техніки за датчиком рівня пального і робимо його звірку з датчиками витрат пального (CAN-шина, ”витратомір”, або шляхом заправки до повного бака).

Якщо показники різняться до 5% — то це в межах допустимої похибки, якщо більше — розбираємось з чим пов’язана причина. Така ж схема працює і на паливозаправниках.

Якщо наприклад рівень пального зменшується у резервуарі, а лічильник показує, що видачі не відбувається, відповідно — крадіжка з самої бочки, тобто пальне пройшло не через лічильник. Має бути дві точки контролю — видача та наповнення

Микола Пилипенко.

На що звернути увагу під час вибору датчика рівня пального

Датчик рівня пального — дуже простий. Це такий конденсатор, який складається з двох трубок: одна ззовні, друга всередині. Ця конструкція вставляється в бак і відображає рівень пального.

Деякі датчики ще можуть вимірювати температуру, але не пального, а температуру саме поверхні датчиків (зверху) — вона не завжди збігається з температурою пального. 

При виборі датчиків, я б радив звертатися до спеціалістів. Або до своїх колег аграріїв, які вже мають досвід використання приладів. Нехай підкажуть, які датчики і як вони використовують, як вони себе показали на практиці. Їх ціна в рази відрізняється: є дешеві, є значно дорожчі. Оцінити технічні характеристики і визначити відмінність — складно. Тільки практичний досвід! Тому важливі відгуки від колег. Ну і звернути увагу на вандалозахищеність,

Микола Пилипенко.

Також датчики повинні мати всі відповідні документи (відповідати стандартам України), особливо якщо вони встановлюються на паливозаправники.

Щодо датчиків витратомірів (проточних) — також необхідно спілкуватися з фермерами. Але відгуки потрібно отримати не від фермера, який його щойно поставив, а від того, який вже довгий час користується (не менше одного року!). Тоді він вам об’єктивніше зможе сказати, які є нюанси в їх роботі. Чи впливає цей датчик на роботу самої техніки (паливної системи), чи можна його самостійно обслуговувати, чи все-таки треба чекати сервісної служби і як довго спеціаліст цієї служби їде

Микола Пилипенко.

У разі використання CAN-модулів, потрібно звернути увагу, що є дешеві модулі, через які можна отримати небагато інформації, а є дорогі, і їх ціна відповідно значно вища та становить майже, як вартість трекера. 

Вони крім даних по витратах пального, можуть ще надавати інформацію наприклад по обертах двигуна, роботі додаткового обладнання, а також через CAN-шину можуть ще зчитувати точний GPS-сигнал, але якщо сама техніка обладнана системою точного позиціювання.

Як впроваджувати ефективну роботу датчиків

Мало просто придбати датчики, потрібно, ще налагодити їх роботу. Микола Пилипенко виділяє три правила, якщо ви їх дотримуєтесь, то ваша система буде чітко і злагоджено працювати:

  1. вибір якісної GPS-системи та перевірених датчиків;
  2. створення диспетчерської служби, або хоча б на період уборки врожаю;

Це потрібно для своєчасного виявлення порушень виконання робіт, що техніка не їде десь “на ліво”, а працює в межах полів, що при перевезенні врожаю немає якихось незрозумілих зупинок. Інакше потім цінність даної інформації буде незначна. Крім того, диспетчери своєчасно будуть виявляти збої в роботі обладнання.

3. Прописати бізнес-процеси, відповідно до яких має відбуватися облік та контроль пального. Але якщо господарство невелике — принаймні розробити інструкцію чи положення по використанню GPS-системи на підприємстві і щоб працівники були з цією інструкцією ознайомлені під підпис.

Нехтувати системою контролю теж саме, що не пристібати ремінь безпеки!

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.


AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх