Війна в Україні відчутно впливає на продовольчу безпеку в усьому світі. Глобальна продовольча система перебуває під загрозою, оскільки вторгнення Росії в Україну ставить під удар одну з найбільших світових житниць.
Продовольча інфляція
Війна в Україні порушує всі процеси агровиробництва у ключових зернових регіонах Європи, а це означає, що зростання цін на продовольство, яке вже докучає споживачам у всьому світі, може посилитись, що підвищить загрозу повномасштабної голодної кризи. ООН попередила, що рекордні світові ціни на продовольство можуть зрости ще на 22%, оскільки війна нищить торгівлю і скорочує майбутні врожаї.
Зернові є основними продуктами, якими харчується світ: пшениця, кукурудза та рис становлять понад 40% усіх споживаних калорій. Транспортні витрати, енергетична інфляція, екстремальні погодні умови та нестача робочої сили ускладнили виробництво харчових продуктів. А пропозиція скорочується: за даними Міжнародної ради із зерна, запаси зерна можуть скоротитися на п'ятий рік. Війна в Україні ще більше підвищить ціни.
Світові ціни на продовольство знаходяться на рекордно високому рівні, причому базовий індекс ООН зріс більш ніж на 40% за останні два роки. За оцінками, 45 млн людей перебувають на межі голоду. Сільськогосподарські ринки також зростають. Пшениця побила рекорд у Чикаго у вівторок на біржі.
Продовольчий протекціонізм
Уряди впроваджують необхідні заходи, щоб тримати запаси продовольства, однак це не зупинить продовольчу інфляцію. Угорщина, Індонезія та Аргентина входять до групи країн, які ввели торгові бар'єри на експорт сільськогосподарської продукції, починаючи від пшениці і закінчуючи рослинною олією. Спроба знизити внутрішні ціни та захистити місцеві запаси продовольства після того, як вторгнення Росії призвело до повної паніки на агроринку. Росія додала до цієї хвилі протекціонізму, коли повідомила про плани обмежити торгівлю деякими видами сировини. Великий український експортер продовольства MHP SE зосередився на забезпеченні української армії та цивільного населення у розбомблених містах.
За словами Стіва Метьюза, голови відділу стратегії Gro Intelligence, торгові обмеження можуть призвести до ще більшого зростання світових цін через скорочення глобальних постачань. Це значно посилює інфляційні побоювання.
Інші глобальні постачальники можуть зробити кроки для поповнення дефіциту запасів. Індія, наприклад, останніми роками збільшила постачання пшениці і може збільшити експорт до рекордних 7 мільйонів тонн, якщо конфлікт затягнеться. Але багато країн, які зазвичай могли компенсувати дефіцит, стикаються з виробничими проблемами. Бразилія, яка є основним постачальником кукурудзи та соєвих бобів, через посуху знизила обсяг експорту. Минулого року суха погода також призвела до нищівних наслідків у Канаді та деяких частинах Америки. Північноамериканські фермери можуть розглядати поточні ціни як причину збільшення посівних площ в найближчі тижні, але пройдуть місяці, перш ніж ці гектари будуть зібрані.
Приріст цін на добрива та ЗЗР
Росія й досі є великим постачальником всіх основних видів поживних речовин для сільськогосподарських культур. Це викликало побоювання з приводу нестачі засобів виробництва, життєво важливих для виробників. Дії Росії додають невизначеності світовому ринку, оскільки фермери Бразилії — найбільшого у світі імпортера добрив — вже мають проблеми з отриманням поживних речовин для сільськогосподарських культур. Президент росії володимир путін заявив, що його країна постачатиме добрива країнам, які мають “дружні відносини” з Росією, хоча спочатку їй необхідно гарантувати постачання добрив на внутрішній ринок.
Ціни на добрива стрімко зростають у всьому світі на тлі перебоїв з поставками та проблем із виробництвом. У Європі зростання цін на природний газ — ключову сировину для азотних добрив — вже змусило деякі підприємства скоротити виробництво. Ціни на паливо також стрімко зростають. До стресу додаються санкції проти Росії, основного постачальника енергії у світі, а Америка та Великобританія мають намір заборонити імпорт російської нафти та інших нафтопродуктів.
Постачання з Чорного моря
Судна, що перевозять зерно, схоже, знову виходять із Азовського моря, водного шляху, який перетинають Росія та Україна і який сполучається з Чорним морем. Атака Росії спочатку призвела до хаосу в світових запасах пшениці та олії, оскільки рух суден у регіоні було зупинено. Чорне море є також експортним ринком для основних добрив.
Проте побоювання за безпеку екіпажу та страхові внески відлякують судновласників від відправлення судів в Україну чи Росію, а заборони на польоти ускладнюють російським морякам можливість дістатися до своїх суден або повернутися додому. На Україну та Росію разом припадає понад чверть світової торгівлі пшеницею, а також п'ята частина продажу кукурудзи.
Купівельне божевілля
Боротьба з карколомним зростанням сільськогосподарських ринків – непросте завдання, особливо для країн, що залежать від постачання з-за кордону. Хвилі шоку поширюються на полицях магазинів, оскільки побоювання щодо зростання цін на олію викликають активні покупки в Туреччині. Навіть Індонезія, найбільший у світі експортер харчових олій, має труднощі: супермаркети обмежили покупку рослинної олії однією упаковкою на покупця, а сім'ї використовують своїх маленьких дітей, щоб вони приходили в магазин й могли купити ще більше.
Занепокоєння з приводу постачання продовольства також зростає у двох масштабних країнах світу — Китаї та Індії. Китайські покупці скуповують американську кукурудзу та соєві боби, щоб забезпечити постачання, оскільки Пекін все більше уваги приділяє продовольчій безпеці. В Індії стрімке зростання цін на олію відлякує покупців, що є ознакою падіння попиту, про що попереджають деякі банки та аналітики. Країна є найбільшим імпортером харчових олій і споживачі надзвичайно чутливі до цін.
