Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group — однієї з найінноваційніших агрокомпаній України — ділиться досвідом щодо того, як правильно обрати, впровадити й оцінити ефективність технології. А також розповідає про головні тренди в агросфері.
Як обрати технологію, яка принесе користь компанії?
Ми багато часу витратили, щоб побудувати ефективну систему управління. І зараз ми в неї інтегруємо систему KPI. Основні параметри — це три головні показники: максимальна орієнтованість на прибуток з гектару, виробіток працівника та його заробітна плата. Ці показники повинні бути вищими, ніж загалом по галузі. Якщо певна технологія відповідає цим показникам, вона отримує зелене світло, і далі вже розпочинається проект її впровадження.
Але це не все. Є ще певні додаткові критерії, наприклад, екологічність. Вони застосовуються в тому випадку, якщо технології виявилися рівноцінними за основними параметрами. В такому разі — ми оберемо ту, яка менше завдає шкоди довкіллю.
Знайти розробку, що дійсно принесе користь компанії, також не просто. Я відвідую різноманітні виставки, аналізую тренди. Інколи для того, щоб знайти якусь технологію, я їду не на спеціалізовані аграрні заходи. Наприклад, у Швейцарії я був на ярмарку стартапів. Там не було аграрних команд, але я знайшов цікаві речі, які можна впровадити.
Як впроваджувати інноваційні рішення?
Є різні підходи до впровадження технологій. Якщо рішення нове, ми спочатку реалізовуємо проект на якомусь із кластерів.
Коли ж технологія вже відпрацьована і нашими колегами розроблена методика — то ми відразу впроваджуємо її на всіх наших кластерах.
Як оцінити ефективність, яку принесли нові технології?
Визначення ефективності впроваджених заходів одночасно просте й надскладне.
Основний критерій, за яким ми оцінюємо ефективність тієї чи іншої технології — це все ж таки прибутковість з гектару.
Якщо рентабельність від використання певного рішення зростає, то, відповідно, це пріоритетне рішення. Зменшується кількість персоналу, який необхідний для виконання роботи. А отже виробіток на працівника зростає, і, відповідно, це дозволяє підвищити співробітникам заробітну плату.
Але є ще й обмежувальні фактори — наявність фінансових та часових ресурсів на впровадження технології.
Тому послідовність така: спочатку оцінюємо за показниками ефективності, а далі вже враховуємо обмежуючі фактори — можливо, на певну технологію у нас немає ні часу, ні ресурсів.
Більшість українських фермерів застрягли в “бронзовій” ері
Коли ми в нашій компанії обговорюємо інновації, часто вживаємо вираз, що є різні періоди розвитку технологій: кам'яна, бронзова, залізна ери.
В Україні в кам’яному періоді перебуває небагато господарств — то поодинокі випадки, коли фермери все ще з конями та плугами. Абсолютна більшість затрималась у бронзовому періоді. І тільки 5-10 компаній йдуть в ногу з розвитком інновацій. Вони працюють з Big Data, а не з матеріальними ресурсами. Вони ставляться до землеробства більш аналітично, креативно.
Я часто беру участь у різних аграрних конференціях, панелях. Там знайомлюся з фермерами, які в Україну приїхали з-за кордону. На Волині є один такий цікавий фермер — Генрі. У нього ферма площею 600-800 га, але він все контролює і використовує всі ті технології, що й агрохолдинги.
Генрі робить аналіз родючості, створюючи відповідні карти. Тому й малі господарства займаються впровадженням інновацій, але лише ті, де є культура ведення бізнесу. В західних країнах вже зрозуміли, що вони без нових технологій не виживуть. Тому коли хтось приїжджає в Україну з-за кордону — вони використовують ці інструменти.
Якщо ж говорити про українських фермерів — то я не зустрічав таких. Їхнє розуміння полягає в тому, що необхідно купити гібрид, який підвищить родючість. Але їм не вистачає знань для усвідомлення того, що ще багато інших факторів можуть підвищити родючість.
А холдинги, навпаки — еволюціонують. Топ-10 інноваційних холдингів вже почали впроваджувати штучний інтелект для прийняття рішень. І цей тренд передається ще десятку інших холдингів. За рік ще 10-20 холдингів зацікавляться — чи вигідна ця технологія.
І ось така ситуація в країні склалася: кожен рік якісь агрохолдинги знижують ефективність, а хтось, навпаки — підвищує, впроваджуючи щось нове.
Що заважає впроваджувати інноваційні технології?
Я не відчуваю недоліку в технологіях. Загалом, у цій сфері за останні 4-6 років відбулися значні зміни. Більшість великих світових гравців відкрили в Україні свої центри. Тому в українського фермера є можливість тестувати і впроваджувати новітні технології.
Але все ж є певні аспекти, що заважають тому ж точному землеробству стати звичним явищем для нашого фермера. В першу чергу, це вартість цих технологій. Потім є проблема нестачі фахівців, які б могли працювати з новітнім обладнанням та програмами. Їх просто катастрофічно не вистачає.
Ну і остання перепона — власне, культура фермерів.
Як підвищити культуру фермерства?
Інтеграторам, які пропонують свої послуги фермеру, потрібно розуміти одну річ. Спочатку необхідно “діагностувати” клієнта, на якому рівні він і які проблеми відчуває. А приходити до людини, яка працює з МТЗ або має парк із 40 старих тракторів, і говорити, що автопілот усе вирішить — це помилка. Встановлення автопілотів на 40 тракторів обійдеться в 600 тисяч доларів. А ефективність підвищиться на 10%. Фермер просто не буде готовий до таких дорогих рішень.
Інтегратори не розуміють, на чому потрібно робити акцент, якщо, наприклад, людина лише на початковій стадії оптимізації бізнес-процесів. Або коли у фермера 100 га і двоє людей все роблять самостійно — йому не підходять ті технології, які ефективні на більших площах. Є певний етап еволюції клієнта. І на кожному такому етапі клієнту підходить те чи інше рішення.
Інколи технологія може і не спрацювати — це нормально. Не потрібно думати, що все відразу запрацює. І це потрібно враховувати, пояснювати. Виходить, що проблема не лише з культурою аграріїв, а й з інтеграторами рішень, які не завжди усвідомлюють проблеми фермера. Потрібно зважено працювати над якістю та оптимізацією з обох сторін. І тоді підвищиться загальна культура.
В Україні є значне розшарування компаній, але тренд однозначний — зменшення площ землі та збільшення ефективності. Інший тренд, який ми всі відчуваємо — це зменшення впливу людського фактору. Люди з агросфери масово пішли на захід, і нестача кадрів просто катастрофічна. Отже, цей аспект також підштовхуватиме до впровадження інновацій.
Редакція Aggeek.net не несе відповідальності за зміст блогів. Ми можемо не розділяти точку зору, викладену автором.
