Як культура з борщового набору, картопля користується стійким внутрішнім попитом. Її вирощування орієнтовано суто на український ринок і не страждає від експортних обмежень. Та чи на часі починати вирощувати картоплю саме зараз?
Ще до війни багато експертів висловлювали думку, що українським аграріям потрібно збільшувати ефективність використання земельного банку. Тоді цей процес пов’язували із подорожчанням оренди пов’язаним з відкриттям ринку землі. Сьогодні диверсифікація виробництва та відведення площ під високорентабельні культури потрібні з інших причин — обмежені ресурси та матеріали, втрати земельного банку через мінування і окупацію, невизначеність ринку.
Картопля займає в господарствах площу меншу за зернові культури та приносить більший прибуток з гектара. Але в той же час картопля потребує догляду, наявності специфічної техніки, зрошення (для Півдня та Південного Сходу).
Чи потрібно починати зараз? Наявність ЗЗР та добрив
В цілому на ринку сприятлива ситуація для початківців. Якщо зернові аграрії не забезпечені на 100% посівним матеріалом, ЗЗР та добривами, то для вирощування картоплі достатньо:
- садивного матеріалу (в наявності є ранні, середньостиглі і пізні сорти);
- ЗЗР;
- добрива (не всі, але можна підібрати за умови повної оплати).
Щоб отримати врожай картоплі обов’язково потрібно буде дати принаймні базові норми калійних і NPK добрив. Перед посадкою бульбу потрібно обробити інсектицидами, для захисту від колорадського жука та інших шкідників. Також картопля любить вологу, тож про зрошення теж доведеться подбати.
Читайте також: Картопляний бізнес: доходи, витрати, нюанси.
Щодо строків посадки — Північ та Центр (Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська, Полтавська області) традиційно саджають в 20-х числах квітня. Але цього року багато господарств планують починати роботи після великодніх свят. Визначальної при виборі дати посадки є температура ґрунту. Вона повинна становити 8-10 градусів на глибині 5-7 см. Саме холодний ґрунт відстрокував посів в числених регіонах, хоча Дніпропетровщина вже почала садити, Західна Україна саджає вже близько двох тижнів. Зазвичай роботи тривають до 5-10 травня, тож час ще є.
Поради щодо технології вирощування завжди можно отримати у профільних компаній постачальників садивного матеріалу, зокрема, компанії Агріко.
.jpg)
Питання інфраструктури
Вирощування картоплі потребує специфічного обладнання. Зокрема у господарств можуть виникнути проблеми з орендою сівалок. Аграрії здають техніку в оренду тільки після того, як закриють власні площі. Утримання сівалки суто для оренди практично не зустрічається. Саджалки стараються брати в оренду разом з трактором та механізатором, який може посадити.
Також картопля чутлива до умов зберігання, тому знадобиться сховище. Але проблем з пошуком виникнути не повинно. До війни вистачало незаповнених сховищ, тож треба лише поцікавитись наявністю вцілілих (після окупації або обстрілів) сховищ в регіоні.
Оборотні кошти
Проте не слід забувати, що картопля капіталомісткий продукт, який потребує вільних обігових коштів (100 тис грн на 1 га). Розподілення коштів: до 50% — садивний матеріал, до 20% — добрива, до 20% — ЗЗР, 10+ % — інші витрати.
Поради новачкам. Садивний матеріал
До війни при виборі садивного матеріалу аграріїв найбільше цікавили смакові якості. Певний попит мали сорти лише для варки, жарки тощо. Зараз для всіх головне отримати врожай, тож головні вимоги до сортів — посухостійкість та врожайність. Найпопулярніший сорт Арізона (50% продажів садивного матеріалу) дуже добре показує себе на демо-полях. В Полтавській області під зрошенням Арізона давала до 90 т/га, в звичайному господарстві показники значно нижче, але теж вражають — 45-50 тонн. Як довго протримається мода на посухостійкі сорти невідомо, але попит на смачну картоплю для торговельних мереж також повертається.
Напрямки реалізації
До війни основними напрямками збуту були — ринки, магазини, торгівельні мережі (на столове споживання), заводи і переробні потужності (на чіпси або на крохмаль).
При вирощуванні столової картоплі краще співпрацювати з мережами. Для цього потрібно:
- мати можливість пакувати картоплю в сітки (по 2, 5, 20 кг), вміти пакувати на палети;
- своєчасно і рівномірно постачати продукцію до магазинів.
Після місячної затримки пов’язаної з початком бойових дія та проблемами з окупацією та логістикою, сьогодні попит на столову картоплю з боку мереж відновлюється. З ринками та перекупами працювати простіше, у них нижчі вимоги до якості картоплі, але й ціни нижчі.
Читайте також: Вирощування часнику під час війни.
Продаж на переробку
Вирощування картоплі для чіпсів найбільш рентабельне, але сьогодні деякі компанії призупинили роботу. З найбільших заводів по виробництву чіпсів в Київській, Чернігівській та Миколаївській областях, останній (виробляє чіпси Lays) повністю зупинив роботу. Через зупинку багато фермерів мають залишки картоплі на переробку на складах і шукають варіанти збуту за кордон. Завод в Київській області зупинявся, але вже відновив діяльність і підписує контракти на поставку картоплі на переробку на наступний сезон (на вересень-листопад).
Крохмальні заводи купують картоплю за суттєво нижчу ціну. Тут також не обійшлось без втрат. В Чернігівській області було частково зруйновано крохмальний завод Вимал, який все ж продовжує працювати.
Експорт картоплі
Сегмент експорту завжди була невеликим, і здебільшого аграрії вирощують картоплю для внутрішнього ринку. До війни Україна експортувала в Білорусь (ранню картоплю), росію та Азербайджан (транзитом через росію). Сьогодні ці ринки вже закриті і залишиться тільки Азербайджан (через грузинський порт Поті). Якісь продажі будуть в Грузію та Македонію. Ринок ЄС закритий для українських виробників картоплі з 2002 року (обмеження пов’язані з фітосанітарними нормами).
Конкуренція з боку імпорту
Імпортна картопля також не становить великого сегменту. В несезон на ринку з’являється продукція з Єгипта, Марокко та Ізраїля, але вже в кінці травня з ними починає успішно конкурувати картопля з Півдня. Серед споживачів є певний попит на молоду картоплю з Єгипта (яка з’являється зимою), але це не великі об’єми.
Звісно сьогодні важко передбачити яка ситуація буде восени, та чи повернуться до того часу наші громадяни в країну. Тож існує певна невизначеність зі збутом. Та попри це аграрії на Півночі, великі підприємства на Заході країни збільшують площі під картоплею, щоб компенсувати втрати виробництва на Херсонщині, де аграрії засадили культурою лише 30% від раніше запланованих площ (багато фермерів з регіону не встигли забрати картоплю до 24 лютого). Їх робота свідчить про віру в ЗСУ та в майбутнє України.
Матеріал став можливим завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.
