Триває третій місяць повномасштабного протистояння України проти російської “другої армії світу”. Внаслідок тимчасового відколу Півдня України овочевий напрямок зазнає нищівних наслідків. Як ТОВ “Севен Філзд Фарм” трансформували і розпочали новий бізнес на Західній Україні?
В Україні третій місяць триває повномасштабна війна, яку розв’язала кривава росія. Військові дії на території нашої держави завдають нищівних руйнувань економіці. Для того, щоб не дати вітчизняній економіці зупинитися, необхідно, щоб продовжував працювати бізнес. На щастя, українські агровиробники-герої продовжують свою справу, відновлювати роботу попри війну та пристосовуються до нових умов.
Підприємство “Севен Філдз Фарм” господарює на площі понад 40 гектарів, які розміщені у двох локаціях в Київській і Херсонській областях. До 60% цих площ віддано салатам, 30% відведено під броколі, 10% — під експерименти з нішевими культурами. Сьогодні вони є одними із лідерів в Україні по вирощуванню салатів та капусти броколі. Щоденно господарство поставляло найсвіжішу продукцію по всім регіонам. Однак ранок 24 лютого 2022 року назавжди змінив буденне життя українців.
Як українські підприємці відновлюють свою роботу та які є можливості для початку власної справи в інших напрямках навіть у такий складний час — поговорили з Романом Пасічником, директором компанії "Севен Філдз Фарм", яка є номер один на ринку салатів.
Історія створення господарства “Севен Філдз Фарм”
2015 рік
Раніше я працював у сфері торгівлі, але думав, яким бізнесом би перспективно зайнятися в Україні. Вибір пав на два напрямки — IT чи сільське господарство. Оскільки перший варіант був точно не для мене, то обрав агросферу, яка, умовно, розділяється на зерновий і овочевий напрямки. Зернові потребують багато початкових капіталовкладень, інвестицій і великі об’єми по площі. У той час як овочевий бізнес можна починати з будь-яких об’ємів, вкладаючи менше інвестицій і бюджет мав обмежений.
Сільськогосподарську діяльність я розпочав у 2015 році з вирощування часнику на 2 га в Броварському районі, Київської області. Відразу “діло пішло”. Залучив додаткові інвестиції. Площа збільшилась до 20 га. Проте тоді я зазнав великих втрат у часниковому бізнесі. Нічого не отримувалось через брак досвіду, знань. Крім того, поля, які ми орендували мали піщаний ґрунт, а часник на такій ділянці погано родить або взагалі не росте. Звісно, я робив аналіз поля, але планував компенсувати цей недолік шляхом внесення мінеральних добрив. На жаль, ще й зима була холодна, безсніжна. Великий відсоток часнику просто вимерз. Врожай становив лише 20%. І це була катастрофа.
2016 рік
Навесні 2016 року зрозумів, що треба змінювати підходи ведення бізнесу. Виділив собі пару гектарів землі і почав експериментувати. На полі встановили автоматизовану систему зрошення, проклали магістральний трубопровід. Зробили глибинну свердловину. Щодо салатів: спочатку я підгледів іспанську технологію — спринклерний полив. Після чого побачив, що, крім того, що брудний товар, так ще й великий розхід води. Тож вирішив взяти за основу американську технологію. Паралельно читав багато різної літератури.
Вивчав специфіку вирощування салатів. Купував науково-комерційну літературу, бо американські вчені завжди у своїх дослідах наголошують на економічній ефективності. Тобто, новий комплексний підхід. За основу взяв аналіз ґрунту і склав комплексну систему підживлення і захисту рослин.
Постачальників насіння обирав дуже прискіпливо. Є декілька світових лідерів — голландська насіннєва компанія Rijk Zwaan, яка є номером один у світі і тепер наший основний партнер. Також співпрацюємо з ще однією компанією — Enza Zaden, яка посідає друге місце по виробництву насіння салатів і компанія Hazera. Все наше насіння європейське.
Тож придбав насіння різних овочів: картопля насіннєва, пекінська капуста (декілька видів) і салати. Реалізацію продукції починав на ринок Троєщини. З часом робочий процес стабілізувався. І тоді я почав думати як масштабувати бізнес. За основу взяв капусту броколі, бо її мало хто вирощує й ніша цікава, а також декілька видів салату, томати, огірки. Основний — це салат “Айсберг”.
Потім долучилися до мого бізнесу два партнери. Наступний етап — масштабували територію до 4 га.
Як вдалося стати номером один на ринку?
2019 — 2020 роки
І от, нарешті, в 2019 році сезон завершився успішно. Тоді й виникла ідея відкрити нову локацію на Півдні у місті Каховка. Чому Південь? Бо ми вирішили продовжити наш сезон. Адже в березні на київській локації в поле не зайдеш, а на півдні зовсім інший клімат. Тож на Каховській локації вирощували броколі та салати. Починаючи з середини літа займались на господарстві в Броварах.
Тож наприкінці 2019 року ми були номером один на ринку. Як нам це вдалося? По-перше, до сільського господарства я працював у сфері торгівлі й добре розумію потреби клієнта. Крім того, на першому місці повинен бути якісний сервіс. Більшість фермерів, які старовіри з нульових чи 90-х роках взагалі не надають тому відповідного значення.
По-друге, найперший мій крок був — чітка організація операційної діяльності підприємства. Наприклад, ще до початку планування наступного сезону ми вже знаємо потреби наших клієнтів. Покупці декларують певні обсяги. Ми аналізуємо статистику минулих років. Потім ще до моменту замовлень дивимось їх реальні можливості і робимо середнє значення.
Таким чином, якщо хтось із замовників раптом замовить менший обсяг продукції, то ми вже будемо готові. Відповідно це призводить до відсутності профіциту товару, а немає профіциту — немає простою. У нас завжди свіжий продукт і холодна логістика. Системних гравців у цьому сегменті майже немає в Україні. Треба завжди бути на крок попереду.
Починали масштабувати продукцію з мереж супермаркетів через великих дистриб'юторів. Осінню ми продовжували роботу в Каховці. Отже, таким чином у 2020 році вдалося продовжити сезон на 2,5 місяці.
2021 рік
У 2021 році ми вже збільшили нашу площу до 40 га салатів. Станом на 2021 рік ми працювали з такими мережами як “Сільпо”, “Фора”, “METRO”, “NOVUS”, “VARUS”. Також працювали були нішеві клієнти — “Goodwine”, поставляли броколі. Крім того, співпрацювали з заводами-переробниками в Харкові, які працюють на салатних сумішах. Також були дистриб’ютори з Одеси, Вінниці. Інколи, коли був великий дефіцит по салатах, а саме перебої з імпортом в Іспанії, тоді компенсували перебої з іспанським імпортом нашою продукцією.
Наприкінці 2021 року з нами вийшов на контакт білоруський ринок, оскільки вони мали торговельні проблеми з європейськими партнерами. Відповідно шукали надійних виробників салатів у країнах СНД.
Ми обговорили всі умови, уклали договір і повинні були перед початком війни відправити першу партію наших салатів у Білорусію. Паралельно з нами зв’язався польський холдинг “Green Factory”, який випускає салатні суміші під торговою маркою “Fit & Easy”. До того ж у них є завод у Макарові (Україна), який виготовляє нарізані салати для мережі “МакДональдз Україна”. Однак компанія Mcdonald's поставила умови — до 2025 року вся продукція, яку вони купують (як мінімум на 50%) повинна бути local product.
Оскільки “Green Factory” польська компанія, то всю сировину завозили з Європи й тут робили салатні суміші. Відповідно був оголошений тендер серед найбільших виробників салатів України. Звичайно, ми взяли участь. Наша продукція зацікавила їх. Ми надали потрібну документацію, сертифікати.
Головна вимога — стандарт GLOBAl G.A.P., оскільки найважливішою особливістю стандарту є безпечність вирощеної продукції, так і всього циклу виробництва, починаючи з посівного матеріалу і закінчуючи врожаєм. Ми отримали повний перелік вимог і почали працювати. Крім того, у нас були попередні контракти з цією компанією по виробництву. Тож ми врахували нові принципові вимоги по збору врожаю і замовили італійську спеціальну техніку, збиральні машини.
Паралельно займались підготовкою до нового сезону в Каховці. На початку лютого відвезли туди майже всю техніку і повинні були 10 березня починати весняно-польові роботи.
Війна. Що з бізнесом?
Увесь наш господарчий двір був повністю в оренді. Тож я вирішив придбати землю на південній локації і мати власну ділянку. Відрядження почалося 21 лютого. Я приїхав у Каховку, щоб узгодити деякі питання, тим паче вже надав завдаток продавцеві. Ми підготували документи. І вже 23 лютого о другій половині дня повертався знову до Києва. А 24 лютого життя кожного українця змінилося і потрапило в нову реальність.
Разом зі своєю сім’єю у той же день евакуювалися на Західну Україну. Звичайно я весь час був на зв’язку зі співробітниками. На жаль, станом на 24 лютого ми повністю втратити Каховську локацію, тобто фізичний доступ. Деякі працівники також евакуювались і переїхали в Тернопільську область, але інша частина залишилась у Каховці. Нині вони отримують ставку по заробітній платі. Постійно з ними підтримуємо зв’язок. Дехто евакуювався вже у квітні. Там дуже складна ситуація. Усі бояться просто навіть вийти на вулицю.
Друга наша локація знаходиться в селі Гоголів, Броварський район. На полях господарства багато снарядів лежать, бо протягом березня там велись активні бойові дії. З однієї сторони були рашисти, а з іншої — ЗСУ. Наше господарство якраз було посередині. І буквально на другий день війни українська армія попросила дозволу розташувати там свої сили. Звісно, ми відразу погодилися допомогти.
На щастя, Броварську локацію ми не втратили. Ми встигли до активних бойових дій евакуювати частину техніки, частково систему зрошення. Проте продовжувати свою господарську діяльність сьогодні там ми не можемо поки що.
Протягом першого місяця війни були різні думки, включаючи ідею про закриття бізнесу. Всі перебували в шоковому стані, депресії, не розуміли як діти й що буде далі. У відсотковому еквіваленті господарство зазнало 70% втрат. Проте люди до всього адаптуються.
Ми зібралися силами і почали думати як відновити роботу. На щастя, Тернопіль славиться добрими людьми, які відразу нам дуже допомогли, прихистили нас. Тож розпочали на Тернопільщині все з початку. Колеги-зерновики виділили нам більшу територію, ніж ми спочатку планували. Обрали саме цю область, бо вже є знайомі, товариші. Привезли на нову локацію з Броварів трактори та базову техніку. Оскільки західний край майже не вирощує овочі, то ми об’єдналися разом з колегами й створили спільне підприємство.
Нове господарство на Тернопільщині
У першу чергу, важливо розуміти, що бізнес повинен заробляти гроші. Будь-яка сфера — це системність. Звичайно, я вклав дуже багато ресурсу, своїх зусиль, часу у розвиток господарства. Це моє життя. Спочатку це було хобі, яке потім стало більше, ніж бізнес. Важливо розуміти, коли є системний підхід, є команда, і є розуміння як це працює — будь-яку культуру вирощувати дуже легко.
Однак війна кардинально змінила життя. Проте все ж таки ми змогли вистояти в умовах війни і почати все з початку. Переїхали в Тернопільську область і зайнялись іншими овочами — “борщовий набір” (морква, цибуля). Оскільки наш Південь України тимчасово відколовся (Миколаївська, Херсонська, Запорізька області забезпечували нас цибулею, морквою 70% України), тому вирішили компенсувати ці втрати хоча б мінімально. Наприклад, ціна на салати впала в 4-5 разів, в той час, як є повний дефіцит “борщового набору”.
Підходи до ведення бізнесу на новій локації не змінилися. У нас повна фіксація робіт, регулярні робочі зустрічі, обговорення, плануємо фінансову частину. Маємо спільну стратегію, яку розробили достатньо швидко. Кожного тижня коригуємо практичні моменти. До того ж вже почали новий проєкт — будівництво теплиць. Перша черга вже готова — 0,5 га. На осінь плануємо ще 0,5 га. Будемо вирощувати томати.
Зараз у нас працює приблизно до 35 людей, які монтують теплиці, займаються польовими роботами. Також залучаємо місцевих мешканців і вони дуже задоволені новими робочими місцями. Цибуля і морква займають 12 га. Звісно, це небагато, але ми це зробили “на ходу” і змогли пустити в дію фізично під овочі.
Нині відмовилися від салатів повністю. Оскільки вони потребують специфічної інфраструктури, яка залишилася в Броварському районі. І за такий короткий час ми не можемо її тут побудувати.
У чому секрет салатів? Дуже важливо, щоб від зрізу в полі до повної переробки охолодження не повинно пройти більше ніж 40 хв. Це дуже оперативна робота. До того ж техніки збереглося лише 30% від того, що мали. Наступного року сподіваємося, що повернемося до мирного життя, відновимо свої об’єми і відкриємо не лише Броварську локацію, а й Каховську теж.
“20% врожаю будемо віддавати на соціальні потреби”
Ми постійно підтримуємо контакти з мережами супермаркетів “МЕТРО”, “НОВУС”, і вони декларують великий дефіцит по тих культурах, які ми зараз вирощуємо. Крім того, поставили цьогоріч ціль — віддавати з кожного врожаю 20% на соціальні потреби по собівартості.
Зараз зосередили всі сили на Тернопільській локації, бо починали “все з нуля”. Тож буде важко розпорошувати увагу і на Броварське господарство. Велике питання щодо південної локації — все залежить від ситуації на фронті. Цьогоріч комплексно вивчаємо специфіку ринку Західної України, ринків збуту, клімату і т.д. Маємо в планах розвиватися в режимі 4-х за два роки. Осінню вже матимемо чітке розуміння як розвивати бізнес далі. Продаж продукції почнеться наприкінці серпня і триватиме до кінця жовтня.
Тож поки працюємо і віримо в нашу перемогу, в наші ЗСУ. Все буде Україна!
Матеріал став можливим завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.
