Як створити пасіку та заробляти на бджільництві в Україні — гід для бджолярів

24 июня в 16:30

2315

Джерело фото: extension.unh.edu

Джерело фото: extension.unh.edu

В Україні розводити бджіл може кожен. Але для того, щоб стати успішним пасічником потрібно чітко розуміти усі аспекти бджільництва та створити стратегію розвитку власної справи.


Oстанні 6 років Україна демонструвала найвищу динаміку експорту меду серед усіх країн-експортерів. Українці добувають мед не тільки для власного споживання.

Створення бізнес-плану

Розпочати потрібно зі складення бізнес-плану. В якому пасічник повинен оцінити кормову базу бджіл, вибрати необхідний тип вулика та вивчити ринок збуту продукції. Головне, визначити спрямування майбутньої пасіки — для продажу чи власного споживання, адже від цього залежатимуть всі подальші дії.

Для пасіки потрібно мати місце для встановлення вуликів та певні капіталовкладення — близько  $1 тис.

Як обрати вулик?

Тип вулика — основа майбутнього управління пасікою, оскільки від цього залежить його подальший розвиток. Пасічники використовують два типи вуликів:

  • рут (багатокорпусний).

Вулик "Рут". Джерело: dovidkam.com

Для новачка перший тип — простіший, оскільки він зручний в експлуатації. Його застосовують пасічники, які не вивозять бджіл на поле для запилення, а зібраний мед переважно використовують для власного вжитку.

Бджоляр, який планує отримати високий обсяг меду, має закупити інший тип вулика — “Рут”. Саме він забезпечує формування потужних бджолиних сімей та зручне перевезення бджіл на поле для запилення.

Для вулика потрібно придбати два корпуси восени, а після запилення ще стільки ж для зберігання меду. Середня вартість одного комплекту 4-х корпусного вулика — близько 1 тис. грн. Для ефективності польотів бджіл їх потрібно розміщувати у шаховому порядку.

Інвентар для пасіки

Наступний крок — забезпечити себе необхідним інвентарем (маскою, димарем, пасічною або металевою стамескою, рамками для бджіл, катком для навощування, щіткою, спеціальним ножем, ящиком для бджіл, медогонкою 4-х рамковою, вощиною та іншими витратами (цукор, вартість перевезення і т.п.).

Придбання бджіл

Завершення підготовки — покупка бджіл. Для початку потрібно визначитись з породою, а вже потім іти в магазин. Загалом, середня вартість “бджолопакету” становить 1000 грн, який вміщує — три рамки з бджолиним розплодом і одну медово-пергову рамку.

Рамки з бджолиним розплодом. Джерело: poradum.com

Можна придбати вже укомплектовані сім’ї, але це коштуватиме дорожче. Якщо розвиток бджолиних сімей буде динамічним, то з цих чотирьох рамок можна виростити повноцінну ферму, яка сформується до медозбору. Для того, щоб пасіка активно функціонувала на ринку, потрібно її зареєструвати, однак більшість бджолярів уникають цього.

Реєстрація пасіки в сільській раді

В Україні налічується понад 400 тис. пасічників, лише 2% з них зареєстровані. Відсутність відповідних нормативних документів не дає можливості бджоляру повноцінно захистити себе в суді, наприклад, у випадку отруєння бджіл.

Також існує проблема з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки — основний документ, який підтверджує кількість бджолосімей пасічника та є ефективним інструментом для захисту фермера в разі отруєння бджіл. Детально ознайомитись із законодавством стосовно бджільництва можна тут.

Сьогодні у Міністерстві аграрної політики вже існує спрощена форма системи реєстрації. Незабаром пасічник зможе зареєструвати господарство протягом однієї години.

Для бджоляра важливо зареєструвати власну пасіку та дотримуватись належних санітарно-гігієнічних норм, оскільки це запорука якості товару та його безпечного функціонування. Також пасічники повинні об'єднуватись у кооператив, що дозволить надавати послуги по запиленню для агропідприємств, отримувати належний юридичний захист та підтримку на ринку збуту.

Основні проблеми бджільництва

У зв’язку з низькою економічною рентабельністю, збитковості зазнають більшість гравців на ринку, а перевиробництво соняшникового меду негативно впливає на розвиток бджільництва.

Відсутність реального контролю і відповідальності за недотримання законодавства, а також масова байдужість до врегулювання свого бізнесу на папері — призводить до конфліктів між агровиробниками і пасічниками. Собівартість на рівні 25 грн/кг не дозволяє повністю розвивати свою промисловість. Єдиний дохід пасічників — це мед.

Основні проблеми співпраці з агрономами пов’язані з обробкою поля хімікатами, які отруюють бджіл. Агровиробники часто нехтують правилами обробки рослин, що встановлені законодавством та не інформують бджолярів про застосування гербіцидів та інших добавок упродовж процесу запилення.

Збираючи нектар, пасічник отримує від 50-200 грн/1 га. Однак при отруєнні бджіл довести свою правоту та отримати компенсацію від фермера можливо тільки за умови попередньої реєстрації та наявності ветеринарно-санітарного паспорта.

Щороку агровиробники використовують велику кількість біоцидів для знищення шкідливих живих організмів. Ці речовини приносять шкоду бджолами, які літають над полем і збирають нектар. Щоб усунути загрозу отруєння бджіл, агровиробники повинні інформувати пасічників про терміни застосування гербіцидів, які розташовують свої вулики поблизу.  

Наступна проблема — недотримання санітарно-гігієнічних правил. Це призводить до погіршення якості виробництва, що впливає і на його вартість. Також на бджіл впливає висока розораність земель, яка викликає у них харчовий стрес. Площа розораних угідь становить 42,7 млн га — це 70% усієї території країни.

Засоби, які використовують агровиробники сприяють посухостійкості та скоростиглості, що у свою чергу призводить до скорочення терміну вегетації та цвітіння, наслідок — низька нектаропродуктивності. Тому українці повинні перш за все перейти на органічне бджільництво, заборонити певні групи отрутохімікатів та зберегти біорізноманіття кормової бази.

Перш ніж займатись бджільництвом потрібно досконало вивчити всі аспекти пов’язані з цією галуззю: займатись самоосвітою або вступити до навчального закладу. Необхідно орієнтуватись на ринку збуту, цікавитись провідними технологіями,  освоїти всі процеси добування меду, вивчити чинники, які впливають на здоров’я бджіл та займати активну громадянську позицію щодо їхнього збереження.

Команда Aggeek зібрала цю інформацію на воркшопі “Сучасні виклики бджільництву”, що проводився за підтримки УКАБ.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.


AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх