Відшкодування ПДВ: практичні поради і реальні алгоритми дій

Агро Інноваційний Клуб

27 марта 2023 в 16:20

7835

Відшкодування ПДВ: практичні поради і реальні алгоритми дій

Як працює новий механізм повернення валютної виручки при експорті агропродукції та відшкодуванні ПДВ?


З початком війни, в Україні виникла дуже серйозна проблема через зупинку адміністрування ПДВ, стала відсутність його відшкодування, зокрема при експорті товарів. Наслідком цього є складнощі з фінансуванням аграріїв на проведення весняно-польових робіт через відсутність оборотних коштів, а також заниження ціни на експортовану агропродукцію на суму невідшкодування. 

За інформацією від членів УКАБ, якщо раніше для 95% відшкодування ПДВ вистачало камерального підтвердження і лише 5% вимагало перевірки, то у 2022 році ситуація кардинально протилежна – тільки 5% підтверджується камерально, решта – перевіряється. 

У чому полягає проблема відшкодування ПДВ?

Відшкодування ПДВ в аграрній галузі здійснюється в компаніях, які є експортерами сільськогосподарської продукції. До таких операцій застосовується нульова ставка оподаткування, тобто відповідна ставка ПДВ 14% чи 20% (залежно від продукції) за певних умов підлягає відшкодування. 

Варто наголосити, що цей процес сам по собі не працює, якщо хтось розглядає даний напрямок як потенційну діяльність. Адже спочатку потрібно пройти всі перевірки від податкової, що займає великий проміжок часу. І найбільша проблема якраз виникає в під час аналізу всіх декларацій. Досить часто податкова знаходить іноді реальні помилки або невідповідності, іноді нереальні. Частіше ми стикаємось саме з нереальними

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

Які підстави для відмови податкової у відшкодуванні ПДВ?

По-перше, податкова перевіряє компанію на наявність можливості вести відповідну діяльність. Наприклад, підприємство є виробником сільськогосподарської продукції та займається експортом. Відповідно треба підтвердити весь процес діяльності документально. 

По-друге, податкова аналізує держреєстр майнових прав на нерухоме майно — скільки реально становить земельний банк компанії. 

По-третє, перевіряється середня врожайність у регіоні та аналізується зазначений обсяг продукції в документах на відшкодування ПДВ. 

По-четверте, податкова також перевіряє придбані імпортні ТМЦ. 

Тобто повністю аналізують бізнес сільськогосподарської компанії. І якщо є хоч одна невідповідність або порушення — це підстава для відмови у відшкодуванні ПДВ

Ні для кого не секрет, що в Україні досі наявний ринок готівкового товару. І досить часто це вводиться в обіг саме через сільськогосподарські підприємства. Тобто товар, який компанія не вирощувала, вона продає як власноруч вирощений. Наприклад, маючи земель на вирощування 100 тонн умовної культури — компанія продає тисячі тонн. Відповідно таким чином вводить його в обіг і потім податковій складно з цим боротися

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

Які можуть бути нюанси у відшкодуванні ПДВ?

Основний ризик для податкової — це те, що компанія є нереальним суб’єктом діяльності та існує лише на папері. 

Сільськогосподарські компанії досить часто користуються послугами збирання врожаю на аутсорсі, тобто не мають у власної техніки на господарстві. Проте для податкової це може бути однією з причин для перевірки. Відповідно компанія повинна надати всі необхідні документи, платежі, актив прийняття та виконання робіт, договір про надання послуг по збору врожаю і т.д. Тим самим це допоможе мінімізувати питання від податкової і пришвидшити процес відшкодування ПДВ. 

Був у нас кейс про блокування податкових накладних. У компанії не прийняли документи через відсутність власної техніки. Відповідно податкова не бачить, що вони надавали послуги із збирання врожаю. Податкова бачить, що вони вирощують врожай, але не бачать, що його збирали. Вони подали договір про надання послуг на збирання врожаю і більше нічого. І знову отримали відмову. Тобто те, що не бачить податкова — їм треба детально і досить ґрунтовно показати. Документи можуть бути подані необмежену кількість разів

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

Якщо компанія має власний вантажний автотранспорт, яким експортує продукцію, то для відшкодування ПДВ обов’язково треба показати податковій такий перелік документів: 

  • ТТН на перевезення;
  • декларації;
  • документи на водіїв;
  • списання паливно-мастильних матеріалів;
  • шлях який цей транспорт проїхав і т.д. 

Адже товар, який надійшов — повинен мати митну декларацію і завдяки цьому документу компанія отримує право на подачу декларації ПДВ з нульовою ставкою. 

Крім того, варто зауважити, що можуть форс-мажорні ситуації, які не залежать від компанії. Наприклад, робота з контрагентами. Часто податкова обґрунтовує не повернення ПДВ тим, що є питання до контрагентів. Хоч сільгоспвиробник не має доступу до відповідної інформації і не може знати напевно настільки ризикований контрагент, проте є непрямі ознаки, що допомагають мінімізувати такі ситуації.

По-перше, перш ніж підписувати договір, варто перевірити чи є контрагент платником податків. 

По-друге, з’ясувати чи немає в нього податкового боргу по відповідному реєстру.

По-третє, подивитися реєстр судових справ на предмет наявності судових спорів з податковою. 

По-четверте, перевіряти контрагентів можна в реєстрі судових рішень щодо кримінальних проваджень, у реєстрі боржників. Також переглянути код ЄДРПОУ щодо змін власників компанії або що.

Отже, варто обов’язково звертати увагу на те, щоб: 

  1. усі первинні документи компанії були в наявності; 
  2. облік відповідав дійсному стану речей;
  3. усі папери від контрагентів по операціям до яких вони залучені — також були в наявності.

Режим експортного забезпечення 

Режим експортного забезпечення — це режим, який за певних обставин може ускладнити процедуру експорту, відшкодування ПДВ за експортований товар. 

Для уникнення ситуацій з неотримання валютної виручки із 04.03.2023 р. КМУ отримає право на запровадження режиму експортного забезпечення. Він застосовуватиметься щодо експорту зернових культур, олії і макухи. Цей Закон вже підписаний президентом Україні та вступив у законну дію. 

Однак за словами керуючого партнера юридичної фірми Kosovan Legal Group, Анатолія Косована цей режим є незаконним. Адже цими змінами в податковий кодекс Кабміну надане право вводити режим експортного забезпечення, але це повинна бути окрема постанова. У ній повинно бути зазначено: культура з кодом УКТ ЗЕД на яку вводиться режим (автоматично на зернові, олійні не вводиться) та протягом якого періоду діятиме процедура експортного забезпечення (вона не є безмежною, поки не скасують). Також повинна зазначатися мінімальна експортна вартість цього товару.  

Я вже навіть чув від зернотрейдерів історії про те, що митниці почали виконувати умови нового режиму, вимагати додаткові документи і т.д. Але це незаконно. Пояснюю чому: цими змінами в податковий кодекс Кабміну надане право вводити режим експортного забезпечення, але це повинна бути окрема постанова Кабміну. У ній повинно бути вказано культуру з кодом УКТ ЗЕД, на яку діятиме режим (він автоматично на зернові, олійні не вводиться), зазначається який період часу триватиме процедура експортного забезпечення (вона не є безмежною або діючою, поки не скасують). До того ж повинна зазначатися мінімальна експортна вартість товару

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

До того ж Анатолій Косован зазначив, що у рамках цього Закону йдеться про те, що всі розрахунки за експорт такої продукції повинні відбуватися виключно у готівкових коштах, ніяких взаєморозрахунків і т.д. І виключно на рахунки експортера, які відкриті на території України. 

Важливо! Хоч на цей час такої постанови не має, але цей режим може бути введений у будь-який час.

Режим експортного забезпечення передбачає дві процедури: 

  • перша — звичайна, як завжди постачається товар, створюється митна декларація, здійснюється експорт після того, як отримали закриту експортну декларацію і подається податкова декларація з ПДВ з нульовою ставкою по цьому податку. 
  • друга — необхідно звернутися до свого банку для того, щоб він відзвітував в НБУ про обсяг закритих експортних операцій за останні пів року. Відповідно орієнтуючись на ці дані НБУ розраховує ліміт для компанії і подає дані митній службі. Якщо сільгоспвиробник поставляє товар у межах ліміту (щомісяця перераховується), то він проходить процедуру, яка працює без змін. 

Як розраховується ліміт? 

За основу беруть митні декларації за останні пів року, які зняті з експортного контролю. Тобто, за які компанія вже отримала оплату. Наступний етап — це процес повернення валютної виручки, протягом якого гроші за експортований товар повинні зайти в Україну. Нині він становить 180 днів. Потім банк  знімає з експортного валютного контролю відповідну операцію компанії і бачить, що гроші за декларацію вже отримані. Після чого сумуються всі закриті митні декларації. Перераховуються в гривню за курсом НБУ на дату митної декларації. Відповідно від цієї суми береться одна третина. Тобто умовно середній двомісячний експорт за минулі пів року. Таким чином компанія отримує місячний ліміт. 

Якщо компанія перевищила розрахований ліміт, то вона підпадає під ускладнену процедуру експорту і ПДВ. Дані процеси об’єднані для того, щоб уникнути певних махінацій з експортуванням товару. 

Крім того, що компанія повинна бути в межах ліміту, у неї не має бути порушень валютного законодавства протягом останніх 12 місяців. Але якщо раптом є певні недотримання і були застосовували санкції, тоді вона позбавляється права на використання спрощення процедури. Навіть якщо працювати в межах ліміту, то все одно застосовується ускладнена процедура.

Що передбачає ускладнена процедура? 

Перед тим, як відкрити митну декларацію на всю вартість товару, який сільгоспвиробник хоче експортувати — він повинен зареєструвати податкову накладну як на постачання продукції всередині України. Тобто, з відповідною ставкою відобразити в ній ставку ПДВ як свої зобов’язання. Відсоток залежить від виду продукції, наприклад, на олію чи інші продукти переробки ставка 20%, а іншу — 14%. 

Лише після цього компанія може подати митні декларації. Отримати дозвіл від митниці й здійснити експорт. Наступний крок — отримання грошей на рахунок. Після чого банк відзвітує в НБУ, а потім у податкову. І останній етап — отримання дозволу на коригування ставки з 14% на 0%. Орієнтовно протягом місяця компанія отримує відповідь щодо наявності від’ємного значення ПДВ та чи має право на його відшкодування. 

Варто також врахувати ще кілька важливих аспектів: по-перше, податкова накладна 14%, яка спочатку подається і нульовий розрахунок коригування — не підлягають блокуванню. Тобто, податкова не може заблокувати чи зупинити їх реєстрацію передбачену законом.

По-друге, в постанові зазначено, що фактурна ціна не може бути менша за ту, яка вказана в митній декларації. 

Настільки ми розуміємо, ніде не використовується формула фактурної ціни саме мінімальна вартість. Коли Кабмін вводить режим експортного забезпечення на певний товар, то повинен зазначити УКТ ЗЕД товару, строк на який вводиться, відповідно мінімальну ціну. Дана мінімальна ціна якраз буде мінімальна експортна ціна, нижче якої у вас просто не приймуть митну декларацію на реєстрацію. Тому що ПДВ і податкова накладна повинні реєструватися від тої суми, яка буде зазначена в митній декларації. Для того, щоб не ухилялися, не зменшували штучно вартість товару і відповідно розмір ПДВ, на який будете реєструвати податкову накладну вводиться цей ліміт

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

Однак варто також розуміти, що вартість товару на іноземних біржах не завжди відповідає вартості експорту  товару в Україні. Тож велике питання як змінюватиметься ціна. Відповідно в контракті буде зазначена одна вартість, а постанова Кабміну вимагатиме зовсім іншу. Все це накладає певні перестороги й зобов’язує дотримуватися чіткого контролю всіх процесів.  

Повернення валютної виручки і чим це загрожує?

Згідно з Законом України зовнішньоекономічні операції (експорт продукції або переказ коштів за кордон) понад 400 тисяч грн підлягають валютному контролю. Це робиться для збереження валютного балансу всередині країни. НБУ встановлює на цей момент строк отримання оплати за такий товар 180 днів, однак він регулярно змінюється. Тобто з моменту поставки закриття митної декларації грошові кошти за цей товар повинні зайти на рахунок компанії на території України. Після чого банк повинен пересвідчитися, що гроші за продукцію були отримані. В іншому випадку, і грошові кошти і товар можуть бути вивезені за кордон без повернення. 

Отже, через рік-два в Україні не залишиться ні грошей, ні товару, ні бюджету, ні валютного балансу. Строк 180 днів не може бути продовжений. 

Ви в договорі можете зазначати все що завгодно, хоч 365 днів оплати. Це ваше особисте питання. Зрозуміло, що я не раджу робити понад 180 днів. Всі зазвичай зацікавлені якомога швидше отримати кошти. Навіть якщо збільшувати строк у договорі, то це не допоможе уникнути відповідальності за порушення строку

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

У випадку, якщо заборгованість за товар складає, наприклад, 10 млн грн, то гроші можуть надходити частками. І після того, як залишок контрагента стає 400 тисяч і менше, то з валютного контролю знімають автоматично операцію і санкції до компанії не застосовуватимуться.  Строк рахується з дати митного оформлення експорту товару. За його порушення застосовується пеня в розмірі 0,3% від вартості не отриманих грошей. Але не більше 100% від усієї суми митної декларації. 

Однак є нюанси, які можуть допомогти компанії збільшити строк 180 днів: 

  • наявність офіційного форс-мажору в країні платника — якщо він дійсно за непередбачених умов не зміг сплатити кошти;
  • подання з боку компанії позову про стягнення коштів з боржника нерезидента, але в цьому випадку є підводні камені.

Варто уважно проаналізувати договір і вивчити умови щодо місця проведення судових процесів. Однак врятувати компанію від відповідальності може лише отримання коштів від контрагента. 

Уявімо ситуація, коли ви експортували товар, а вам його не оплачують. Тобто, ви ризикуєте не отримати оплату за товар у розмірі 100%, сплатити штраф за не повернення валютної виручки й плюс така ж сума, і не отримання повернення ПДВ у розмірі 14% від цієї суми (тому, що нулівку не відкриєте, поки не отримаєте гроші). В цілому, при несплаті товару контрагентом ви зазнаєте збитків у розмірі 214% від вартості поставки

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

Отже, український виробник повинен бути готовий до будь-яких форс-мажорів, думати про ПДВ і про відповідальність за порушення валютного законодавства. Дуже прискіпливо вибирати свого постачальника-покупця та уважно вивчати умови договору поставки. Це допоможе уникнути ситуацій, за яких він може зазнати збитків в розмірі 214%.

Нюанси внутрішніх поставок сільськогосподарської продукції 

У випадку експортної поставки з зернотрейдерами, які працюють на території України сільгоспвиробнику варто обов’язково перестрахуватися, а також врахувати всі нюанси. По-перше, проаналізувати їх репутацію. 

По-друге, чітко вивчити контракт і умови співпраці. 

По-третє, коли саме буде оплачений товар. У разі несплати зернотрейдером вашої продукції, сільгоспвиробник має важіль тиску, а саме — не відкрити митну декларацію. Тобто, експортувати продукцію без цього документи вони не можуть, тому що не є експортером. 

Насправді експорт дає сільгоспвиробнику великі можливості, але водночас багато відповідальності та різних нюансів. Крім того, вимагає більш скрупульозного підходу до вибору контрагентів і власного виробництва, контролю над отриманням і формуванням первинних документів обліку та звітності компанії. 

Матеріал став можливим завдяки програмі з аграрного та сільського розвитку USAID AGRO, що виконується компанією Chemonics.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх