Війна – це завжди великі втрати та руйнування. Україна платить велику ціну в цій війні. І якщо гроші та активи – ресурс поновлюваний, то людське життя – ні. Це має усвідомлювати весь світ. Українці не потребують милосердя чи жалю, вони чекають на справедливість, підтримку та адекватність від світу.
Ми входимо в третю Посівну кампанію, яка буде ще важчою за попередні. Вперше за 30 років незалежності України аграрний бізнес став збитковим. Ціни на врожай не покривають собівартість виробництва. Так, сьогодні ціна на соняшник в Київській області – 10 500 грн/т, що при середній врожайності 2,2 т/га дає дохід 23 100 грн/га, а середня собівартість вирощування – 25-27 тис грн/га. Отже, маємо операційний збиток. Ціна на пшеницю 3 класу – 5 500 грн/т, фуражу – 4 400 грн/т (і при такій ціні фураж не купують). Про погоду цього року вже сказано багато. Ціна на кукурудзу – 5 000 грн/т, але її тимчасово не приймають. А попереду новий врожай. Тобто агровиробнику потрібно мати врожайність 40 ц/га по соняшнику, 70 ц/га по пшениці та 100 ц/га по кукурудзі, щоб одержати задовільний прибуток. А такі показники мають далеко не всі.
Додавши до вищезазначеного значне діюче кредитне навантаження на агровиробників, блокування морського експорту та заборону імпорту на агропродукцію європейських країн-сусідів, маємо досить негативну перспективу.
За прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна має зібрати 80 млн т зернових та олійних культур в цьому сезоні, з них 20 млн т – це внутрішнє споживання. Тобто ¾ врожаю маємо експортувати. Україна збільшує та шукає шляхи експорту агропродукції по суші, але більше 30 млн т в рік неморським шляхом вивезти не зможе фізично.
За прогнозами експертів, в разі продовження такої внутрішньої ринкової кон’юнктури 50% малих та середніх агровиробників не зможуть пережити 2024 МР, що може призвести до катастрофічних ланцюгових реакцій для всього АПК України, місцевих громад та сільського населення.
У таких надзвичайно складних умовах агровиробникам України потрібно змінювати свої звичні бізнес-процеси. Стає зрозумілим, що бізнес-процес «посадив-виростив-продав зерно з поля та отримав 100% рентабельності» вже не працює та навряд чи колись повернеться.
До структурних змін та інструментів, які варто розглянути агровиробникам, щоб пережити третю Посівну кампанію 2024 МР відносяться:
- Створення переробних потужностей на своїх підприємствах. Це дозволить переробляти вирощене зерно та реалізовувати готову продукцію за більшими цінами як на локальному, так і світовому ранках. Держава сьогодні підтримує та заохочує національних виробників до створення переробних потужностей, реалізуючи через програму єРобота «Грант на переробне підприємство», в рамках якого можна отримати суму до 8 млн грн. Також Уряд через Фонд розвитку підприємництва актуалізує програму «Доступні кредити 5-7-9», які через уповноважені банки дозволять агровиробникам отримати інвестиційне фінансування на придбання основних засобів до 150 млн грн, на 10 років, від 1% річних в гривні для постраждалих регіонів та від 5% річних для регіонів поза зоною ризику. Додатково до цієї програми агровиробники можуть скористатися «Кредитом з кешбеком до 15% від ЄБРР» в рамках програми підтримки EU4BUSINESS EBRD Credit Line. За цією програмою агровиробники можуть повернути до 15% вартості основних засобів. Програма поширюється на сільське господарське обладнання, обладнання харчової промисловості, переробне обладнання, відновлювальну енергетику, транспортні засоби. Банк, який активно працює за цією програмою, – Укргазбанк.
- Розвиток тваринництва. Зі слів самих агровиробники, зараз вигідніше пропускати зерно через шлунок тварин. Ціна на м'ясо зростає, як і на інші супутні продукти. Для прикладу, в Київській області вартість живої ваги свинини – більше 80 грн/кг. Гранти та кредитні продукти під цей напрям аналогічні, як і для переробки.
- Застосування передових сучасних та високоефективних інноваційних агротехнологій щодо побудови технологічних карт по внесенню добрив, застосуванню ЗЗР та використанню сучасних гібридів с/г культур з повним агрономічним супроводом. До таких компаній відносяться мультинаціональні гравці – Bayer, Syngenta, Corteva, ADAMA та національні компанії – LNZ Group, Ерідон, ALFA Smart Agro, Ukravit, АХТ, Агросем, Агроексперт, Спектр-Агро, Агроресурс, Плантагро, Євросем і інші.
- Більш заощадливий обробіток ґрунту для збереження вологи та накопичення органічних речовин. Прикладом та успішним практиком у цьому напрямку є консалтинговий проект No-Tiller.
- Використання точного землеробства. Такі технології дозволять ефективно використовувати товарно-матеріальні ресурси (далі – ТМР). До них відносяться: аналіз ґрунтів – Агротест; аутсорсинг технологічних процесів на полі – Carefield, Smartfarming, UAagri; внесення ЗЗР БПЛА – FarmFleet; застосування інших елементів точного землеробства – Frendt, використання Фарм мнеджемнт систем – Soft.Farm, FMS Feodal.
- Вирощування нішевих культур, у тому числі органічних. Вартість та попит на ці культури зростає, що дозволить агровиробникам отримати більший дохід. Приклад – Жива Нива.
- Кооперація з іншими агровиробниками щодо спільної закупки ТМР, використання с/г техніки, логістичних та складських потужностей.
- Пошук каналів збуту с/г продукції на локальних та світових ринках, у тому числі за допомогою професійних брокерів (наприклад, SPIKE BROKERS), які цього сезону вже допомогли агровиробникам вивезти більше 1 млн т зерна на зовнішні ринки.
- Участь у державних тендерах на поставку агропродукції, співпрацювати з обласними та місцевими адміністраціями.
- Створення продукту, максимально наближеного до кінцевого споживача, розвиток власного маркетингу та пошук каналів збуту готової продукції через торгівельні мережі, класичні торгівельні майданчики, спеціалізовані маркетплейси, Інтернет-сайти та інші сучасні онлайн інструменти.
- Співпраця з постачальниками ТМР щодо товарного фінансування, бартерних схем обміну зерна на ТМР, які необхідні для проведення Посівної компанії.
- Пошук додаткових кредитних інструментів серед небанківського фінансового сектору на придбання ТМР та інших товарів для агробізнесу. Одним з представників цього сегменту є фінансова компанія Activitis, яка активно кредитує агросектор та впроваджує інноваційні програми фінансування.
- Кооперація з існуючими переробними підприємствами щодо спільної реалізації сировини на «давальчих» умовах або умовах аутсорсингу щодо доробки та переробки зерна з наступною власною реалізацією переробленої продукції з доданою вартістю.
- Вирощування багаторічних насаджень та теплиць. Держава сьогодні підтримує цей напрям, впровадивши грантові програми єРобота – «Грант на сад» та «Грант на теплицю». В рамках цих грантів агровиробник в залежності від типу культур може отримати до 400 тис грн /га та, а в залежності від площі теплиць – до 7 млн грн.
- Створення та розвиток фізичними особами власного бізнесу. Держава сьогодні підтримує і цей напрям, впровадивши грантові програми єРобота – «Грант на власну справу» та «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей». Кожна фізична особа, маючи конкурентну бізнес-ідею, може розпочати підприємницьку діяльність, у тому числі і в сільській місцевості, використовуючи власні паї та своє домашнє господарство. В рамках цих грантів діючий чи новий підприємець може отримати до 250 тис грн та до 1 млн грн відповідно.
- Постійне відстеження агровиробниками анонсів програм та змін в програмах фінансової підтримки агросектору. Донорів та програм буде ще більше. Наразі вносяться зміни до державної програми «Доступні кредити 5-7-9». Проекти USAID FSR та USAID AGRO також активно працюють над створенням програм підтримки для агровиробників України. Обласні державні адміністрації впроваджують додаткові компенсаційні програми підтримки. Європейські фонди розробляють секторальні програми підтримки ММСП України, в тому числі через ФРП. Уряди іноземних країн також впроваджують фінансову та грантову підтримку українських підприємств.
Таким чином, сьогодні, враховуючи всі реалії, вітчизняним агровиробникам потрібно бути більш гнучкими та діяти з прогнозуванням декількох кроків наперед. Україна вистоїть, а її АПК після Перемоги буде ще більш міцним та потужним!
