В Україні наукові організації теж долучаються до використання новітніх та сучасних технологій. Нещодавно відбулося встановлення системи i-bee на Голосіївській навчально-дослідній пасіці Національного університету біоресурсів і природокористування України. З цього приводу ініціатор проєкту — доцент кафедри конярства і бджільництва НУБіП України Микола Володимирович Войналович дав невелике інтерв’ю представникам компанії i-bee.
Хто користуватиметься системою i-bee?
За допомогою встановленої системи дистанційного моніторингу стану бджолиних сімей i-bee, науково-педагогічні працівники кафедри зможуть використовувати одержані дані про стан сімей на пасіці для розробки нових чи обґрунтування існуючих методів утримання бджіл. Окрім того, система буде активно використовуватися в навчальному процесі, щоб студенти мали можливість спостерігати та вміли аналізувати одержані дані з метою покращення умов утримання бджолиних сімей.
Крім того, на кафедрі часто відбуваються семінари, конференції, курси для пасічників-початківців, і це все також буде демонструватися з метою популяризації використання сучасних технологій у бджільництві.
Які для вас ключові показники, які збирає наша система, і як ви плануєте їх використовувати?
Однозначно важливо контролювати вагу і температуру. Ми встановили цю систему на різних типах вуликів, які виготовлені з різних матеріалів, щоб можна було порівнювати інформацію. Наразі бджоли йдуть в зиму і нам важливо розуміти інтенсивність споживання кормів, як змінюється температура та вологість у різних типах вуликів, які виготовлені з різних матеріалів. Це буде аналізуватись в конкретних умовах. Також це будуть бачити студенти і наочно це можна буде показати всім бажаючим, в першу чергу це буде використовуватись в навчально-дослідних цілях.
Чи важливий для вас звук?
На сьогоднішній день, просто за рівнем звуку, важко щось визначити. От, наприклад, якщо вулик стоїть в саду і на вулик впало яблуко, звичайно, що датчик покаже шум, тому що бджоли на це зреагують, пішов дощ з градом - бджоли зашуміли. А якщо пасіка знаходиться далеко, то пасічник може подумати, що рій виходить. Тому шум не можна пов’язувати лише з виходом рою або ройовим станом, в момент виходу рою і щось вдіяти пасічнику в цей момент вже складно. Тому ситуацію потрібно аналізувати за комплексом показників, а не поодинці.
Чи працюватимуть студенти з цими даними?
Так, звісно, будуть. Ми б залюбки організували зустріч виробників цієї системи з нашими студентами, щоб ви зі своєї сторони все розказали і показали. І в той же час студенти б вже мали можливість побачити, як система працює в реальних умовах і задати якісь свої питання. Тому що сьогодні ми все частіше бачимо якісь закордонні розробки, які нам презентують або показують у стрічках новин та засобах масової інформації, але мало інформації про наші українські розробки такого типу. Тому нам треба доносити таку інформацію.
Чи маєте ви досвід роботи з різними системами контролю вуликів? Якщо так, то з якими і чому вирішили поміняти нас?
Я давно цікавлюся подібними розробками, вже років з 5 я цим активно займаюся. Все що з’являлось перше на ринку спробував, навіть сконструював власну систему, яка успішно працює, однак користуватися нею можу лише я, тому, що вона вимагає певних технічних знань і навичок з програмування та встановлення.
.Але все ж таки вирішив вибрати готове рішення, тому що це зроблено фахівцями, все продумано і дуже зручно.
Що ви очікуєте від системи i-bee?
Очікую, що система буде працювати стабільно, і ми зможемо використовувати отриману інформацію про стан бджолиних сімей у навчально-дослідному процесі. Сподіваюсь, що на практиці ми дамо відповідь на деякі питання, наприклад, в яких саме вуликах бджоли більше споживають меду за зиму. Сподіваємось, що одержані дані від системи i-bee, допоможуть нам наочно і на практиці обгрунтувати деякі виробничі моменти в утриманні бджолиних сімей у вуликах різного типу і т.д.
Чи вважаєте ви, що час нових технологій для бджільництва вже настав? І цю систему повинні використовувати рядові бджолярі чи виключно для досліджень?
Так, сьогодні однозначно і сучасні технології і IT-технології вже скрізь у нашому житті, і навіть ті хто з ними не знайомі, вони мимоволі вже ними користуються, тому однозначно технології мають бути, і мають бути доступні для бджоляра, бо сьогодні все вирішується дистанційно, час - це гроші і всі це розуміють. Системи, за допомогою яких пасічник дистанційно можуть отримувати показники за якими є можливість прогнозувати свої подальші дії і бути підготовленим до тих викликів які йому можуть трапитись.
Чому було обрано саме ці 5 вуликів для встановлення? У них певні породи бджіл чи це якісь особливі вулики?
З метою порівняння умов зимівлі нами було обрано вулики, які виготовлені з дерева, пінополіуретану та очерету. Окрім того, вулики належать до різних типів. В експерименті задіяні і різні породи бджіл.
Ви були зараз на встановленні системи, що ви можете сказати, наскільки це складний процес і чи є що поліпшити?
Насправді все дуже просто, все інтуїтивно зрозуміло для тих хто має смартфон, і встановлює додатки через AppStore чи PlayMarket, достатньо зареєструватися, ввівши свій номер телефону, логін, пароль. Дуже зрозумілий застосунок. Монтувати самі датчики теж дуже просто, головне, щоб вулики розташовувалися чітко горизонтально, тоді зчитування інформації (ваги) буде коректною. Щодо центрального блоку, який знімає інформацію про температуру і вологість, то його потрібно поставити між рамок у центр клубу бджіл. Тож весь монтаж на один вулик займає максимум до 5 хвилин часу.
Чи знаєте ви, що в НУБіП встановлено нашу метеостанцію METEOTREK? І ви могли б паралельно використати дані обох систем для аналітики
Ні, я цим не цікавився і такої інформації не знав. Бджільництво дуже сильно залежить від факторів зовнішнього середовища, температури, вологості і т.д. І коли ми бачимо дані з самого вулика, нам би важливо було б ще їх накладати на дані про стан погоди на пасіці.
Чи є вам що додати?
Хочу наразі подякувати, що ви оперативно відгукнулися на моє бажання встановити систему i-bee на Голосіївській навчально-дослідній пасіці Національного університету біоресурсів і природокористування, тому що де, як не тут потрібно демонструвати учасні технології, тим паче розроблені у нас в Україні. Тож дякуємо вам, та бажаємо не зупинятися на досягнутому.
