Національна асоціація сільськогосподарської авіації США (NAAA) роз'яснила деякі суперечливі моменти пов’язані з використанням технологій БПЛА (агродронів).
Серед аграріїв існує хибна думка, що мала сільськогосподарська авіація може стати повноцінною заміною пілотованим літакам для внесення ЗЗР. NAAA заявляють, що технології застосування агродронів можуть бути цінним інструментом для сільгоспвиробників лише доповнюючи використання пілотованої авіації при обприскуванні ділянок землі, що не підходять для обробки великими літаками.
БПЛА можуть допомогти підвищити ефективність авіаційного внесення, здебільшого використовуючись для моніторгу (послуг з аерофотозйомки) та для обробки невеликих неконсолідованих полів та ділянок. Проте вкрай важливо, щоб аграрії знали факти про можливості літаків та БПЛА, перш ніж приймати фінансові рішення.
П'ять фактів, що стосуються повітряного внесення препаратів:
- Внесення добрив за допомогою літаків є найшвидшим методом внесення добрив. Щороку пілоти в США обробляють близько 51,4 млн га орних земель, що становить 28% усіх комерційних орних земель в країні. Відносно невелика кількість пілотів здійснюють ці польоти, використовуючи сільськогосподарські літаки, які вміщують від 378 л до 3028 л добрив, пестицидів чи гербіцидів.
Натомість, агродрони не мають співставного корисного навантаження чи швидкості (145-241 км/год) з якою переміщаються сільськогосподарські літаки під час внесення добрив. Великий розмір бункера і висока швидкість сільськогосподарських літаків, дозволяють їм обробляти до 3000 га на день (один літак).
Читайте також: Літаки в АГРО: чи реально вирощувати 180 ц/га кукурудзи?
Продуктивність дронів здебільшого підходить малим господарствам. Так БПЛА є популярним засобом для обробки рослин в Японії, де середній розмір ферми становить близько 2 га (в США 178 га). Тож коли йдеться про своєчасну, економічну та ефективну обробку великих площ орних земель для боротьби зі шкідниками, БПЛА не здатні впоратись з проблемою.
- Сільськогосподарські літаки оснащені GPS, системою зміни норми внесення, технологією точного внесення та інш., що робить внесення щонайменше таким само технологічно складними, як і БПЛА. Виробники дронів люблять рекламувати деякі технології (такі як GPS та системи електростатичного розпилення) як унікальні для галузі, та кожна технологія доступна на дронах, використовується і при авіаційному внесенні препаратів. Більше того, пілотовані сільськогосподарські літаки мають технології, які не зустрічаються на багатьох дронах, такі як моніторинг погодних умов, контроль витрати як рідких, так і сухих препаратів, системи скорочення довжини штанги в польоті для зменшення зносу, а також технологію широтно-імпульсної модуляції, яка може забезпечити контроль витрати, тиску та вимкнення кожної окремої форсунки, що значно підвищує ефективність та точність внесення.
- Внесення добрив та ЗЗР за допомогою сільськогосподарських літаків може виконуватися вночі. Нічні польоти проводяться з використанням високоефективних систем освітлення чи окулярів нічного бачення. 7% внесень за допомогою літаків проводиться після настання темряви (загальна площа 769 тис га).
- Немає ніяких доказів того, що БПЛА більш ефективно використовують препарати та втрачають меншу кількість ЗЗР через зноси. Великі літаки важать більше і займають більше фізичного простору, тож витісняють більше повітря, завдяки чому продукт що вноситься, потрапляє глибоко під полог посівів, забезпечуючи краще покриття органів рослин.
Ефективність літаків підтверджують дослідження урядових агенції, які вивчали як препарати розсіюються залежно від типу форсунок, розміру літака, швидкості польоту, вихорів, швидкості вітру, температури, довжини штанги, розміру крапель та багатьох інших факторів. Ці моделі можливо застосувати тільки до традиційного повітряного внесення (за допомогою гвинтових вертольотів, або одногвинтових літаків, що рухаються на високих швидкостях), але не для мультироторних безпілотників, які рухаються набагато повільніше та важать набагато менше.
Необхідно дослідити як повітряний потік впливає на переміщення препарату при використанні БПЛА (з чотирма або навіть вісьмома гвинтами), щоб рекомендувати ефективні моделі розпилення саме для внесення безпілотними коптерами. Сьогодні це питання вивчається, але літаки мають перевагу накопичення даних за останні 100 років історії сільськогосподарської авіації. Ці питання вкрай важливі через високу токсичність ЗЗР які використовуються при малооб’ємному внесенні.
- Норми використання більшості ЗЗР для повітряного внесення не розповсюджуються на внесення дронами. Надійніше вносити за допомогою БПЛА спеціальні препарати, які розроблені для цього. Розрахунок зносу більшості токсичних препаратів виконувався з розрахунку внесення пілотованими літаками. Багато виробників ЗЗР лише працюють над створенням власних рекомендацій щодо використання препаратів при внесенні дронами.
- Окремо слід відзначити, що виробники дронів зробили низку заяв, які викликають питання про те, чи правильно вони дотримуються навіть маркування пестицидів для повітряного внесення. Наприклад, кілька років тому, один виробник дронів з баком ємністю 22 л стверджував, що його дрон здатний обробити 15 га за один виліт. Для цього безпілотник мав би застосувати норму витрати 1,46 л/га. Жоден продукт, зареєстрований у США, навіть віддалено не допускає такої низької норми внесення, через проблеми з ефективністю препарату та позацільовим переміщенням токсичного продукту.
Цей же виробник описав свій дрон як здатний створювати рівномірні краплі розміром від 20 до 100 мікрон. В той же час фахівцям відомо, що краплі діаметром менше 100 мікрон схильні до високого ризику зносу, що означає, що препарат випарується навіть не потрапивши на рослину.
Асоціація NAAA схвально висловлюється щодо використання БПЛА у сільському господарстві (для внесення добрив, задач моніторингу чи інших цілей). Агродрони безсумнівно можуть бути корисним інструментом для аграріїв, однак наразі ця технологія лише розвивається. Важливо, щоб сьогодні внесення ЗЗР за допомогою дронів-обприскувачів відповідало нормам безпечності та ефективності.
