Посівна в умовах війни: поради від практиків no-till

18 марта в 11:00

3405

Посівна в умовах війни: поради від практиків no-till

У 2022 році на більшість українських господарств чекає найважча посівна за часів існування. Але сіяти необхідно — для забезпечення продовольчої безпеки країни, щоб годувати армію та цивільних громадян. Порушення логістичних шляхів, важкий стан бізнесів та невизначеність навколо ситуації в країні, обернуться численними складнощами — не вистачатиме пального, посівмату, ЗЗР та робочих рук.


Аграрії-практики з каналу No-Tiller озвучили деякі поради, які можуть допомогти аграріям:

  • краще виконати посів в непідготовлений ґрунт;
  • протидіяти бур’янам в умовах нестачі, або відсутності ЗЗР.

Технологія no-till передбачає відмову від оранки, тому деякі її прийоми будуть корисні аграріям які не виконали зяблевий обробіток. Деякі господарства злущили поля, хтось тільки подрібнив рослинні рештки. Сьогодні вони стикаються з нестачею пального та людських ресурсів, а тому мають потребу скоротити кількість виїздів техніки.

Поради аграріям:

  • незорані, чорні поля — це нормальне явище і їх не треба боятись. Навколо повно таких ділянок на яких природа сіє та вирощує;
  • треба сіяти в чисте від бур’янів поле, або посіяти в поле в якому є бур’яни (але їх мало), а після сівби застосувати гербіцид;
  • сіяти в зелену масу не можна!

Підхід до посівної в полі, яке не було заздалегідь підготоване зяблевим обробітком, для ранніх ярих та пізніх ярих культур дещо відрізняється.

Посів ранніх ярих культур

Потрібна сівалка для прямої сівби ранніх ярих культур. Сівалка no-till вже при посіві зробить невелику культивацію яка знищить більшу половину бур’янів. Контроль бур’янів що залишаться виконується після посіву післясходовим гербіцидом. Глибину заробки насіння треба зменшити на 1 см. Вологи в no-till достатньо і вона не втрачається через відсутність передпосівного обробітку ґрунту, до того ж ґрунт вкриватимуть рослинні рештки.

Якщо нема сівалки прямого посіву — на початку сезону, коли бур’яни ще не проросли, може впоратись і звичайна сівалка. Ґрунт весною вже відтане і треба пробувати сіяти. Якщо поле вже зоране, але оранка рівна, можна сіяти по оранці, сівалка додатково вирівняє поле. Якщо оранка з великими нерівностями — можна перед посівом виконати боронування.

Якщо немає сівалки можна спробувати по оранці розкидати насіння розкидачем, а потім заборонювати (це дідівський метод, але він може виручити).  

Посів пізніх ярих культур

Час посіву — місяць після початку вегетаційного сезону. Багато бур’янів в до сходовий період вже не дозволять сіяти звичайною сівалкою, тож спочатку треба позбутись бур’янів, а після працювати тою сівалкою що є в господарстві, по тому самому принципу що й по раннім культурам. Багато сівалок які використовують аграрії мають можливість працювати по no-till, укомплектовані розчисниками рядів (стануть в нагоді якщо попередник кукурудза) тощо, потрібно вивчити можливості і комплектацію власних сівалок.

Відмінність роботи по no-till — треба відсунути час посіву на 3-4 дні. Головний показник готовності ґрунту — його температура. Оскільки поле буде вкрите рослинними рештками, воно буде прогріватись повільніше. Якщо посіяти рано — перезволожений ґрунт зіпсує посів.

Як протидіяти бур’янам?

Головним завданням аграріїв буде не очистити поля від бур’янів повністю, а утримати посіви чистими перший місяць після вегетації. Ресурс використання ЗЗР майже напевно буде обмеженим, тому потрібно за можливості використовувати механічні методи боротьби, а наявні гербіциди використовувати економно. Ідеально перед посівом пізніх ярих культур пройтись по бур’янам звичайними загальновинищувальними гербіцидами. Якщо їх нема, по кукурудзі, соняшнику, сої можна спробувати застосувати ґрунтовий гербіцид (на етикетці повинно бути вказано що гербіцид має післясходову дію). Якщо ґрунтової дії немає, або вона слабка, краще обробити до сівби звичайним післясходовим гербіцидом, але лише якщо він дозволений на культурі (щоб не було негативної післядії).

Після посіву використовується традиційна схема захисту. Ґрунтовий гербіцид краще вносити не до, а після сівби, коли сошником сівалки відкриються ділянки ґрунту. Друге внесення гербіциду виконуємо по факту появи сходів бур’янів. Варто пам’ятати — якщо ми не обробляємо ґрунт, ми не викликаємо появи нової хвилі бур’янів. Якщо до сівби не обробляли, а просто знищили те що проросло, потім в посіві бур’янів з’явиться втричі менше ніж при традиційній технології.

Рослинні рештки в післясходовий період не завадять роботі гербіцида. Згорнуті в міжряддя рослинні рештки дозволяють контролювати бур’яни, тому потрібно використовувати розчисники рядів. В разі дефіциту гербіцидів навіть можна перелаштуватись на стрічкове внесення гербіцид виключно по ряду, скоротивши витрати в два рази та захистивши вдвічі більшу площу.

Якщо на ранніх ярих культурах можна обійтися післясходовими препаратами. Для пізніх ярих більш критичний дефіцит гліфосату. Його можна замінити звичайними післясходовими гербіцидами. Якщо їх дозволено вносити по сходах культури (тільки в цьому разі!), то їх можна внести і до посіву по сходам бур’янів. Вони спрацюють, післядії на культуру не буде. Якщо використати несумісний гербіцид — культура буде відчувати велике пригнічення, бо гербіцид не встигне розкластися на дату появи сходів. Якщо немає альтернативи, до сівби та після появи сходів можна використовувати один й той самий препарат.

Проблема нестачі гліфосату, використання селітри

До післясходових гербіцидів (не до грунтових!) можна додавати селітру, це дозволить вдвічі зменшити норму препарату. При використанні потужних гербіцидів також можна зменшувати норму (наприклад, Ураган Форте можна внести не з нормою 2 літри, а двічі по 1 літру). Чим менше бур’ян, тим менше норма внесення. Не треба чекати поки зійдуть всі бур’яни, щоб за один раз їх знищить, ефективніше робити кілька внесень з меншою нормою, не допускаючи бур’яни до фаз великого розміру.

Якщо гліфосату взагалі нема можна використати насичений розчин аміачної селітри, але вносити її потрібно тільки під сонце. Змішувати селітру потрібно в ємності до стану, коли на дні залишається осад. Чим вище концентрація, тим більше ефективність розчину.

Механічні методи боротьби с бур’янами. Досходове боронування

Якщо немає гербіцидів — треба готувати борони. Треба боронувати і до посіву, і після посіву кілька разів. Два боронування дорівнює по ефективності одній обробці гербіцидним препаратом. Досходове боронування виконувати обов’язково, але не менше ніж за три дня до появи сходів. Боронування треба проводити по діагоналі, на повільній швидкості, слідкувати щоб не забивалися і не горнули борони. Не треба чекати коли всі бур’яни проростуть, бо вичесати всі бур’яни за один раз однаково не вдасться, а борона не повинна бачити бур’яну, тільки паросток (фаза білої ниточки, коли на поверхні ще немає бур’янів). Борона найкраще вбиває бур’ян, який ще не вийшов на поверхню!  

Боронування по сходам

Пружинні борони — дозволять боронувати в більш пізній фазі росту ніж зубові. Зубова борона дозволяє боронувати лише при висоті рослини 5-8 см. На відміну від гербіцидної обробки боронувати потрібно вдень. Часи роботи — з десятої години ранку до 16-ї 18-ї години вечора, в цей час рослина має менший тургор. Треба також врахувати густоту рослин, рівномірність появи сходів. Досвідчені агрономи вміють навіть розраховувати кут руху борони в залежності від густоти стояння культури, щоб зменшити втрати рослин.

Міжрядний обробіток

Якщо немає гербіцидів, для широкорядних культур обов’язково треба використовувати міжрядний обробіток. Під широкорядний посів треба саджати і сою, і гречку, і просо, бо рослини будуть потребувати догляду. Наприклад, якщо ми сіємо гречку суцільним способом і у нас недостатньо гербіцидів, отримуємо проблему з просовидними бур’янами (куряче просо, мишій) які вийдуть в верхній ярус. В полі засміченому бур’янами гречку доведеться скошувати, класти у валки і молотити з валків. Ту ж сою, для того щоб контролювати другу хвилю бур’янів, треба сіяти не 15-30 см, а принаймні 45 (а якщо немає сівалки на 45, краще сіяти на 70 см).

Якщо немає GPS-навігації

Навіть якщо немає GPS-навігації однаково треба використовувати рядний посів. Щоб зменшити захисну смугу дії культиватора можна по старій технології зробити "рельси". Щоб культиватор йшов рівно під час посіву на сівалку, десь посередині трактора, ставлять чизель, який розрізає ґрунт на глибину 40-50 см. Згодом по цій канавці рухатимуться інші причіпні знаряддя, в тому числі міжрядні культиватори, що матимуть в тій же позиції такий самий чизель. Таким чином культиватор не зсувається і аграрій отримує змогу проводити культивацію одразу після появи сходів.

Проблема посівмату

Нестача посівмату — інша розповсюджена проблема яка витікає із порушення логістичних шляхів. Є гербіциди — можна з впевненістю зменшувати норму висіву. Не треба звичних 80 тис насінин кукурудзи на 1 га, достатньо 60-65 тис, а кукурудза використає звільнені ресурси (також вийде засіяти більшу площу).

Культури діляться на дві групи — ті, насіння яких ми вирощуємо у себе в господарстві, та рослини, насіння яких щороку купуємо. Якщо є проблеми з тим щоб купити гібриди соняшника та кукурудзи, треба сіяти що є на складах — горох, ярі культури, пшеницю, овес. Цього року головне завдання аграріїв буде не заробити багато, а багато виростити, та забезпечити продовольчу безпеку країни. Так само на вибір культур може впливати наявність гербіцидів. Наприклад, овес можна виростити без гербіцидів, він сам впорається з бур’янами. Варто сіяти більше злакових зернових культур, які дають більше врожаю — яру пшеницю, овес, яре тритикале, яре жито.

Матеріал створено за мотивами мітапу.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх