Основні кліматичні загрози для українських аграріїв

28 октября в 11:00

379

Основні кліматичні загрози для українських аграріїв

Погодні лиха, через які страждають українські поля, відбуваються все частіше. Ви можете цього не помічати, але зміни кліматичних умов в країні неминучі та незворотні.


Експерти провели опитування, в рамках якого респондентам запропонували обрати найтиповіші загрози від яких потерпають господарські виробництва. 52,9% учасників опитування назвали посуху, 38,1% вимерзання рослин, 32% стурбовані через стихійні лиха, 20% опитуваних стурбовані проблемою градів.

Втрати через примхи природи вимірюються мільйонами тонн врожаю. Аграрії півдня страждають від посух в той самий час як захід заливають повені.

Спека

Спека найперша ознака змін клімату в Україні. Від неї страждають як люди, так і рослини. Вчені Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) зафіксували один з найвищих темпів зростання середньорічної температури у світі в нашому регіоні за останні 30 років (в 3,5 раза швидше середнього значення). Підвищення температури в Україні становить 1-1,5 °C (наближається до 2 °C).

Наслідки підвищення середньорічних температур:

  • зміна режиму опадів (взимку випадає дощ замість снігу, озимі культури залишаються без захисту шару снігу);
  • збільшення кількості злив і градів (потужні дощові (конвективні) хмари утворюються шляхом конденсації водяної пари в повітрі, що підіймається і охолоджується);
  • нерівномірність опадів (через збільшення кількості злив опади мають локальний характер).

Випадання сильних дощів характеризується великою площинною плямистістю. За статистикою у 63% випадків сильні дощі випадають на території лише однієї області, у 27% випадків — на території 2–4 областей.

Посуха

Посуха — найбільш характерна небезпека для сільського господарства України, яка визначається як дефіцит середньої кількості опадів через що аграрії зазнають найбільших економічних втрат. В Україні сильні посухи призводять до значного зменшення врожайності з періодичністю кожні два-чотири роки. Значний ризик для посівів становить поєднання швидкого висихання ґрунту під дією високих ранньовесняних температур та недостатня кількість вологи в малосніжному лютому.

За період 2000–2010 в Україні сталося п'ять випадків посух (2003, 2007, 2008, 2009 та 2010 рр.), від кожного з яких постраждали до 80 % площ зернових культур. Посухи 2003 та 2007 років спричинили втрати у виробництві зерна, що оцінюються приблизно в € 3 млрд.

Вчені прогнозують і деякий позитивний вплив від підвищення температур:

  • підвищення температури на 2-2,5 °С може сприяти збільшенню урожайності багатьох сільськогосподарських культур. Але ці вигоди короткочасні і зникнуть при подальшому підвищенні температури та збільшенні кількості посух;
  • також, завдяки потеплінню в Україні майже не залишилось територій непридатних для вирощування теплолюбних кукурудзи та сої. Та через передчасне достигання збільшення кількості тепла може призвести до зниження врожайності;
  • збільшення кількості теплих днів призведе до розширення календарних рамок сезону. Період активної вегетації вже подовжився на десять днів, та продовжить збільшуватись. В окремих регіонах України вже можна збирати по два врожаї, але тільки на меліорованих землях. 

Сільськогосподарські кліматичні зони України мігрували на північ на 200 км. Це призвело до того, що на Херсонщині утворились власні субтропіки. Натомість Полісся наразі на межі зникнення. Підвищення температури ще на 1 °С загрожує Україні зникненням зони достатнього зволоження (Полісся та західний Лісостеп) і переходом до зони нестійкого та недостатнього зволоження (менш як 400 мм).

Нетипові кліматичні умови все частіше породжують природні катаклізми, з якими щороку все частіше доводиться стикатися українським аграріям. Теплі зими та холодні весни, чергування злив і посух, збільшення кількості шквалів що виникають без жодної закономірності. Здається всі можливі стихійні лиха наввипередки поспішають завдати аграріям якомога більших збитків.

Мороз

Парадоксально, але суттєве потепління клімату і теплі зими не рятують сільськогосподарські культури від вимерзання. В той час як зимові температури здебільшого шкодують рослини, загрозу становлять весняні заморозки. Вони шкодять рослини у розпал вегетаційного періоду, коли середньодобові температури повітря перевищують 5°С. Найбільше весняних заморозків припадає на квітень (до 7 на рік), але не рідко продовжують турбувати до 20–25 травня. У окремі суворі роки в центральних та північних районах заморозки спостерігались до початку червня.

Як і від граду, найбільших збитків від приморозків зазнають садівники. Також суттєво страждають посіви квасолі й сої. Плодоовочеві культури найбільше потерпають від пізньовесняних та ранньоосінніх заморозків, коли рослини активно вегетують, та перебувають у найбільш вразливому стані.

Статистично від весняних заморозків найбільше потерпають господарства Запорізької області та Криму, а від осінніх Київська, Сумська та Чернігівська області.

Шкідники та хвороби

Одна з похідних від потепління проблем українських аграріїв — збільшенню кількості та площ осередків шкідників та хвороб сільськогосподарських культур. До цього призводять незначне промерзання ґрунту та раннє потепління. Вчені також прогнозують подальше зростання міграції видів та освоєння ними нових територій через зміщення кліматичних поясів. За оцінками експертів у період 2011-2016 кількість шкідників зросла майже на 25% (як порівняти з періодом 2006-2010).

Зливи

Для злив характерна кількість опадів не менше 50 мм, яка випадає протягом 12 годин на добу. Надмірні опади шкодять рослинам і заважають аграріям, ускладнюючи виконання необхідних польових операцій. Важка техніка не може заїхати в поле для захисту рослин від хвороб і шкідників, не може своєчасно зібрати стиглий врожай. Зливи під час жнив призводять до зменшення кількості і якості, а іноді й втраті врожаю.

Шквали

Високі зимові температури призводять до швидкого танення снігу та підтоплення полів, але не меншу небезпеку таїть у собі безсніжна зима. Все через шквальні вітри, пік яких припадає на січень (23% від загальної кількості за рік). Шквальні сухі вітри швидкістю до 25 м/с зносять шар снігу, зменшують вологість та підіймають в повітря верхній шар ґрунту. Другий пік шквальних вітрів настає в березні (22%), сильні приземні вітри зносять незахищений сухий ґрунт зносячи шари орних земель. Щороку в різних областях України фіксуються пилові бурі.

Град

Град — ще одне локальне погодне явище, яке здатне знищити врожай, завдавши чималих збитків господарству. Зазвичай "площа покриття" негоди від кількох десятків, до кількох сотень квадратних кілометрів. Град більш збиткове явище для садів, виноградників, теплиць та плодоовочевих господарств, менш збиткове для зернових (поступається посусі). В залежності від діаметра град здатен травмувати дерева та повністю знищити врожай за кілька хвилин.

Найгірші катаклізми останніх десятиліть

Найсильніша посуха за останні 15 років була зафіксована у 2007 році. Постраждала значна частина території степової зони: Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська та Черкаська області.

Востаннє посухи такого масштабу охоплювали країну в 1921 та 1946 роках, коли становище селян було погіршене насильницькими поборами та злочинною політикою комуністичної влади, що призвело до Голодоморів 1921–1923 та 1946–1947 років. Посусі 2007 передувала суха осінь і тепла малосніжна зима, які призвели до скорочення площі посівних земель.

Від посухи 2007 року постраждало 10 млн га посівів зернових, загинули 1,1 млн га сільгоспкультур, зазнали збитків 11,5 тис. господарств. Загальний врожай зернових склав всього лише 29 млн т (у попередньому 2006 було 33 млн тонн, в наступному 2008 — 53 млн т). Через істотне падіння врожайності (в окремих областях нижче радянських норм) уряд вдався до квотування експорту зерна.

Звичайна для України практика, коли різні регіони одночасно потерпають від відсутності та надлишку опадів. Всього через рік після найбільшої посухи в історії незалежної України, на заході мешканці стикнулися з найбільшими зливами. Під час злив у липні 2008 року на території 6 адміністративних областей Західної України стався наймасштабніший паводок останніх десятиріч. Не обійшлося без людських жертв і пошкодження інфраструктурних об’єктів. Шкода для сільського господарства регіону — 57 тис. га підтоплених сільськогосподарських угідь.

У першому десятилітті ХХІ століття найхолоднішою стала зима 2006 року. Морози сягали нижче –30 °С вдень і вночі, а зимова пора розтягнулася до кінця квітня. Проте найбільш нищівними для сільського господарства стали весняні заморозки 2017 року. У травні 2017 заморозки знищили понад половину майбутнього врожаю садів. Серед постраждалих опинились всі регіони країни, та всі види плодово-ягідних культур. У ніч з 10 на 11 травня температурний стовпчик сягав позначок –6–8 °С.

Весняні заморозки 2017 року знищили 40–50% врожаю плодів, ягід та горіхів, до 90% ягід загинуло в господарствах центральних та південних областей, було втрачено 80% кісточкових культур, 40% зерняткових, від 10 до 20% (в залежності від регіону) становили втрати горіхоплідних культур.

Влітку того ж 2017 року у Білогірському та Курманському районах Криму град розміром з куряче яйце знищив понад 1100 га плодових садів пошкодивши понад 70% фруктів, у Сімферопольському районі було практично знищено урожай яблук, персиків, слив, вишні. Для боротьби з негодою власники садів в окремих регіонах півострова активно використовують градобійні пушки, що призводить до майже повної відсутності опадів та падінню врожайності в навколишніх господарствах.

Найсвіжіший приклад екстремальних погодних умов — аномальна посуха 2020 року, яка охопила південні, центральні та східні області. В Донецькій, Луганській та Запорізькій областях випала найменша кількість опадів за одинадцятирічний період спостережень. Антирекорди встановлювались в Одещині, середня врожайність в 1,83 т/га виявилася у 2,2 раза нижчою ніж середня по Україні 4,1 т/га.

Суттєві погодні ризики для сталого виробництва сільськогосподарської продукції небезпечні передусім тим, що загрожують добробуту мільйонів громадян що залучені в галузь. За даними УкрСтату 2018 року 18% населення країни було зайнято в сільськогосподарському секторі. Висхідна залежність статків населення від примх природи робить населення країни соціально вразливим. Найбільш критична ця залежність на південному заході України.

Водночас Укргідрометцентр повідомляє — екстремальні погодні явища сьогодні трапляються вдвічі частіше, ніж 30–40 років тому і ця тенденція швидко посилюється!

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх