4 грудня в Києві відбувся industrial digitalization Fest, де IT компанії пропонували свої розробки програмного забезпечення для елеваторів, а представники агрохолдингів оцінювали інвестиційну привабливість цих ідей.
Наразі в великих агрохолдингах запроваджена часткова автоматизація таких елементів елеватора:
- фіксація в'їзду та виїзду;
- автоматизація зважування;
- сенсорний контроль за температурою та вологістю;
- автоматичне внесення даних;
- автоматизація зерносушарок.
Серед топ-менеджменту агрохолдингів є зацікавленість в повній автоматизації елеваторів і в повній відмові від використання людської праці на елеваторах.
Головні причини автоматизації елеваторів:
- мінімізація людського фактора;
- зниження кількості крадіжок;
- прибуток за допомогою більш ефективного зберігання зерна;
- керування ризиками;
- зменшення собівартості.
На думку Олексія Криволапова, керівника проектів в “Астарта-Київ”, для інвестора агрохолдингу збережені від автоматизації кошти — це лише додатковий прибуток після продажів зерна, тому його потрібно переконати в доцільності цього, оперуючи фінансовими показниками, на кшталт окупності інвестицій.
Також він вважає, що системний інтегратор завищує ціну рішення через велику кількість людей, які втягнуті в його розробку. Водночас невеликий стартап може розв’язати питання за менші гроші і з малою командою.
“Безлюдний” елеватор від KMZ Industries
Олексій Ломакін, представник компанії, заявив, що вони запустять повністю автоматизований елеватор для німецької компанії, яку він не назвав.
KMZ розробила модульну неліцензовану платформу для управління елеватором, тому покупець може не залучати компанію для подальшого налаштування чи покращення системи.
Підприємство виробляє зерносушарки, силоси та програмне забезпечення. Зерносушарки продаються з програмним забезпеченням, яке не потрібно налаштовувати.
Також у компанії великий досвід інтеграції з технікою інших виробників, а автоматизація елеватора у них займає 3-4 місяці.
Fractal Tools
Компанія розробляє IT-платформи, хмарні сховища, експертні системи, інтерфейси та інтеграції, а також співпрацює з системним агроінтегратором, який поставляє техніку, датчики, електроніку для комплексної автоматизації системи.
Також вони розробили додаток, який автоматизує створення IoT-платформ, що в рази пришвидшує виконання замовлень.
BIOsens
Компанія розробила прилад для аналізу на мікотоксин — токсичну сполуку, яку виробляють певні види грибків. Він коштує приблизно $2000, картридж для одного аналізу — $11.
Прилад автоматизує всі етапи процесу:
- підготовку проб;
- аналіз;
- результати.
В звіті зазначається геолокація, час, граничний допустимий та фактичний рівні мікотоксинів. Компанія планує додати аналізи на виявлення пестицидів та антибіотиків.
Офіційно жодному з стартапів не запропонували співпраці. Самі ідеї зацікавили представників агрохолдингів, але вони хочуть побачити вже готові рішення.
Дмитро Зозуля, представник Smartfarming, зауважив, що при спілкуванні з інвестором спочатку необхідно довести реалістичність технологічного рішення, а вже потім обчислюються фінансові показники.
Однією з ключових проблем розробки інновацій в Україні — орієнтація на швидкий результат. В Кремнієвій долині планують отримати результат через 5-7 років, в розвинутих країнах — через 3-4 роки, в Україні ж проект повинен дати результат вже через 3-4 місяці.
