Grain Ukraine: як створюється майбутнє зернового ринку

23 июня в 16:28

695

Відбулася наймасштабніша зустріч учасників зернового ринку в 2021 році — VI Міжнародна зернова конференція Grain Ukraine. 37 спікерів та 600 учасників зібралися в Одесі, щоб знайти відповіді на питання про те, яким буде майбутнє зернового ринку, і як на нього вплинути вже зараз.


Відкриття ринку землі та інтерес інвесторів

Відкриття ринку землі ось уже кілька років визначає тематику конференції і майбутнє української аграрної галузі. Як пожартував у своєму вступному слові Андрій Ставніцер, засновник конференції і співвласник групи терміналів TIS, це перша зустріч з відкритим ринком землі в Україні. 

Знаєте, для мене особисто це майже Песах — день визволення євреїв із єгипетського рабства. Там потім теж було багато проблем, але сам факт вже кілька тисяч років зафіксовано в історії й відзначається як велике свято!

прокоментував Андрій Ставніцер.

Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства України, запевнив, що вже прийнято все необхідне законодавство для того, щоб ринок землі запрацював. Також він назвав ключові положення агростратегії-2030: крім земельного питання це зрошення, інфраструктура, високомаржинальна продукція, органічне виробництво, харчова безпека. Головним завданням Міністерства АПК Роман Лещенко назвав рішення інвестиційних питань і створення сприятливого середовища для розвитку аграрного бізнесу. Євген Осипов, генеральний директор Kernel, зазначив, що відкриття ринку землі в Україні — це фундаментальний фактор для підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектора і його подальшого розвитку. На думку Івана Мірошниченка, інвестора, громадського діяча, Україні потрібно повернути довіру інвесторів і дати їм чітке розуміння державної стратегії розвитку галузі.

Ольга Балицька, керівник практики земельних ресурсів та нерухомості PwC Legal Ukraine, звернула увагу, що важливим фактором інвестиційної привабливості є забезпечення безпеки для іноземних інвестицій судовою системою, яку держава повинна гарантувати. Дмитро Ливч, радник прем'єр-міністра на громадських засадах Секретаріату Кабінету Міністрів України, розглядаючи землю як фінансовий інструмент на європейських ринках, назвав кілька складових, які впливають на його цінність: рентабельність землі як активу, співвідношення прибутковості з ризиками, а також інвестиційне середовище — саме ці фактори будуть формувати fair price на земельному ринку.

Експортна експансія

Наталія Микольська, незалежна членкиня наглядової ради ПрАТ “Укргідроенерго”, співзасновниця Центру Trade+ Київської школи економіки, платформ SheExports і TechUkraine, нагадала, що Україна за підсумком 2019-2020 рр. стала другим світовим експортером зернових після США і зараз розглядається як один зі світових гарантів продовольчої безпеки. Якщо конкретніше за культурами, друге місце в світі — з постачання ячменю, четверте — за кукурудзою, п'яте — за пшеницею.

За словами Тараса Качки, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, робота міністерства над розвитком міжнародної торгівлі йде за планом. Мінекономіки продовжує працювати з європейськими експертами з оновлення Угоди з Євросоюзом, в тому числі його торговельної частини. Передбачається, що до Саміту Україна-ЄС, який має відбутися в жовтні цього року, вже буде оновлена ​​тарифна частина. Тарас Качка додав, що якщо Україна хоче розвивати ринок з точки зору якості зерна, його правильного зберігання, то головною стратегією повинна бути наша передбачуваність як торгових партнерів.

Владислава Магалецька, голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, звернула увагу, що за останні 7 місяців ДПСС відкрила для українських аграріїв 10 нових ринків, зокрема Японію, Кувейт, Лівію, Сирію, Алжир. Крім цього, переукладається величезна кількість документів за тими 63 ринками, з якими країна вже працює.

Модератор панельної дискусії Future Grain Андрій Длігач, генеральний директор Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення, запропонував подивитися на 10 років вперед і відповісти на питання, як Україна забезпечить зростаючу потребу планети в продовольстві. Євген Осипов заявив, що вірить у потенціал врожаю 130-140 млн тонн зернових та олійних і в те, що протягом 5 років Україна може досягти такого обсягу. 

Зі збільшенням обсягу виробництва виникає потреба в зміцненні позицій України на основних ринках збуту. Серед найбільш перспективних напрямків для експорту відзначили азіатські ринки, які мають потребу у великій пропозиції, а саме Китай, Пакистан, Іран, Саудівську Аравію, Індонезію, В'єтнам. 

На думку Ігоря Осьмачка, генерального, комерційного директора ГК “Агропросперіс”, потрібно приділити особливу увагу китайському ринку, стежити за попитом всередині нього. З перспективного — велика потреба в ячмені у зв'язку з інтенсивним розвитком свинарства в Китаї. З боку Пакистану та Індонезії підвищується попит на українську пшеницю. Також, за словами спікера, Україна тримає лідерські позиції з постачання не ГМО-сої, і це хороший спосіб диверсифікації. 

Роман Русаков, трейдер Причорноморського регіону Olam International, зазначив, що українська кукурудза користується великою довірою в Ірані. Богдан Костецький, операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest, як перспективні ринки назвав В'єтнам, який з'їдає більше 20 млн тонн зерна, а виробляє до 5 млн тонн, і Південну Корею, яка знову стає важливим напрямком для продажу фуражної пшениці.

Фінансові інструменти

Важливим компонентом ефективної торгівлі та експорту зерна є спеціальні фінансові інструменти, зокрема форвардні контракти. Учасники панелі “Висновки з дефолтів і уроки на майбутнє” зійшлися на тому, що еволюція даного виду контрактів дуже актуальна для ринку України. 

На думку Володимира Осадчука, генерального директора COFCO Agri Ukraine, на сьогоднішній день форвард для товаровиробника є єдиним інструментом, який дозволяє зафіксувати прибуток. Весь світ торгує “за форвардом” — в Європі і Південній Америці продажі ще не прибраного з полів врожаю іноді доходять до 90%, що в кілька разів перевищує показники в Україні. 

У міжнародній компанії COFCO Agri Ukraine форвардні контракти складають близько 35%. Тетяна Алавердова, директорка департаменту продажів Harveast Holding, зазначила, що їхній холдинг укладає 20-30% форвардів, але дуже реальною є перспектива їх подальшого збільшення.

Що ж стосується оголошеної хвилі дефолтів українськими виробниками в минулому сезоні за форвардними контрактами, то їх реальний обсяг оцінити досить складно, вважає Іванна Доріченко, арбітерка GAFTA, керуюча директорка TRADAIDE. Вона пояснила, що не всі торговельні суперечки на ринку потрапляють під визначення “дефолт”, на те є різні причини. Одні виробники не поставляють зерно у зв'язку з реальним зниженням обсягів врожаю і відсутністю зерна як такого, а інші тільки декларують таку ситуацію, намагаючись отримати вигоду від альтернативного продажу за більшою ціною. Вельми природною реакцією учасників ринку стало більш вимогливе ставлення до контрагентів, з чим погодилися всі учасники дискусійної панелі. Модератор панелі Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації, на закінчення додав, що сезон 2019/20, як лакмусовий папір, виявив надійних і ненадійних контрагентів — “природний відбір” учасників ринку проявився в дії.

Логічним продовженням теми форвардів стала панельна дискусія “Стратегії торгівлі в умовах цінової волатильності”, оскільки ринок вимагає більшої різноманітності ліквідних інструментів для управління ризиками.

Як пояснив Сергій Доброгорський, директор комерційного департаменту “МХП”, в останнє десятиліття форвардні контракти стали повсякденним інструментом — простим і звичним, проте торгівля деривативами може дати більшу ефективність у формуванні торгової стратегії. Компанія “МХП” є нетиповим холдингом, бо присутня на ринку в безлічі ролей — як виробник, закупник, експортер, переробник. Така багатопозиційність мотивувала їх використовувати як ф'ючерси, так і, з недавнього часу, опціони для захисту й зміцнення торгової позиції.

Оцінити переваги деривативів фермерам дозволяє компанія “Сингента” — укладаючи контракти за фіксованою ціною, з можливістю підвищити ціну, якщо ціна на біржі зміниться. Хоча, котирування сезону, що стартує, і так прихильні виробникам. На доказ Борис Приходько, керівник відділу фінансових рішень “Сингента”, представив історичні дані котирувань ф'ючерсів і базису на українську кукурудзу, які знаходяться на історичних максимумах.

Вал Сігаєв, ф'ючерсний брокер і радник з управління ризиками компанії RJO'Brien, рекомендував активніше користуватися опціонами, тому що вони є більш гнучким інструментом в порівнянні з ф'ючерсами. При високій волатильності вартість опціону збільшується, проте в залежності від цілей і позиції клієнта, досвідчений брокер може допомогти сформувати оптимальний пакет в розрізі ціни і ризиків.

На завершення Катерина Конащук, засновниця Trend&Hedge Club, зазначила, що розвиток ринку, поява нових інструментів і підвищення ліквідності існуючих інструментів (зокрема, тих же причорноморських ф'ючерсів), залежить від простоти і доступності їх використання, і, перш за все, від розуміння механізму їхньої дії і адекватної оцінки ризику. Тому основний заклик у фіналі цієї дискусійної панелі звучав так: “Торгуйте! Вчіться! Хеджуйте!”.

Тренд на здорове харчування

Дискутуючи про експортний потенціал українського зерна в новому сезоні, спікери також акцентували увагу на необхідності враховувати тренд здорового харчування.

Андрій Ставніцер звернув увагу, що в розмові про якість продукції на перший план виходить розвиток виробництва органічної їжі, який неможливий без законодавчої підтримки. Потреба в органічних продуктах вже висока і буде тільки рости, потрібно встигати забезпечити цей запит.

Ольга Трофімцева, власниця і керівниця “Агентства Ольги Трофімцевої”, президентка Української агропродовольчої платформи, нагадала, що European Green Deal буде активно впливати на зерновий бізнес вже з 2022-2023 рр. А найбільшим викликом буде простежуваність ланцюжка створення продукції, що, в свою чергу, вплине на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, які розвиваються в напрямках суперфуд, органічної їжі.

Ще один важливий фактор впровадження стійкості — подолання кліматичних викликів. Михайло Малков, координатор програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні, назвав клімат новим нетарифним бар'єром для розвитку українського бізнесу і висловив впевненість, що в Україні необхідно розробити свою програму за аналогією з Європейським зеленим курсом, але з урахуванням наших економічних і соціальних умов.

 

Експерти зробили висновок, що зараз — ідеальний момент для вироблення стратегії сталого розвитку зернового ринку. І з урахуванням цієї стратегії, а також збільшення обсягів виробництва і експорту, окрему увагу вимагає розвиток логістики.

Інфраструктура

Традиційно цікавою була інфраструктурна панель, яку модерував Микола Горбачов. Юрій Васьков, засновник ТОВ “Укрмара” (з 9 червня — заступник міністра інфраструктури), нагадав, що запорука успішного експорту — це не тільки гарна врожайність, але і побудова приватних зернових терміналів. Втім, вони все одно залежать від державної портової інфраструктури, яка знаходиться в катастрофічному стані, а єдине джерело її доходів — портові збори — не інвестуються в її відновлення. 

Це потрібно міняти на законодавчому рівні. Але є хороші приклади у суміжних сферах: створення Державного дорожнього фонду, який вже успішно працює, і Спеціального фонду для підтримки водних шляхів, який має запрацювати з 2022 р. Філіпп Грушко, член наглядової ради TIS, впевнений, що портові збори не повинні бути інструментом дискримінації або нечесної конкуренції. 

Для його клієнтів дуже важливо, щоб були однакові правила гри і не створювалося враження, що механізм портових зборів містить випадкові цифри. Один із шляхів вирішення — концесія, яку Філіпп Грушко назвав перспективним інструментом для розвитку TIS, що забезпечує прозору конкуренцію.

Райвіс Вецкаганс, власник компанії RV Transport Consulting, скептично висловився щодо Національної транспортної стратегії 2030 — на папері все виглядає красиво, але, як завжди, питання в реалізації. Шота Хаджішвілі, співзасновник і директор групи компаній Risoil, додав, що Україна може стати транзитною країною, але для цього стратегія розвитку інфраструктури повинна бути цільною, для всіх ланцюжків логістики. Антон Жемердєєв, комерційний директор компанії “Максігрейн Україна”, звернув увагу на важку ситуацію мілководних портів — їм необхідна державна підтримка. Також він додав, що державі потрібно прислухатися до ринку, перш ніж розробляти глобальні стратегії.

На заключній панелі “Що не так з законом "Про внутрішній водний транспорт"” Михайло Різак, заступник генерального директора по роботі з органами влади ТОВ СП “Нібулон”, зазначив, що до 2025 р компанія буде збільшувати обсяг річкових перевезень до 15 млн. тонн, плюс 1 млн. тонн щорічно. Євген Ігнатенко, співзасновник компанії Grain-Transshipment LLC, зазначив, що навряд чи варто очікувати швидкого створення фонду перевезень по річці, з огляду на десятирічну історію закону про внутрішній транспорт. Але погодився, що спецфонд вирішить критично важливе питання перехідних коштів.

Фірмова атмосфера Grain Ukraine

Після закінчення контентної частини учасники Grain Ukraine відпочивали на яскравій стилізованій вечірці “Burning Year of Grain Men” і концерті однієї з найколоритніших і запальних рок-груп “Воплі Відоплясова”.

5 червня подія продовжилася релакс-днем в Park Residence.

Спонсором вечірніх світських бесід став коньяк Rémy Martin VSOP — справжня ікона коньячного світу, найбільш титулований VSOP коньяк в світі.

Ще один напій настрою Grain Ukraine, яким учасники насолоджувалися під час вечірньої частини конференції — відомий бренд чилійського вина Casillero del Diablo. На сьогоднішній день, Casillero del Diablo є найбільш відомим брендом чилійського вина в сегменті преміальних вин, кожної 4 секунди в світі продається пляшка Casillero del Diablo.

Генеральний спонсор події — компанія Cerealia, агрітрейдінгова платформа і провайдер фінтек-послуг, що працює на базі технології блокчейн.

Організатор Grain Ukraine — компанія Ideas First, співорганізатори — група терміналів TIS (Трансінвестсервіс) і зерновий термінал Neptune.

Grain Ukraine — міжнародна галузева платформа для діалогу найбільших представників зернового ринку, керівників українських агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, логістичних та сировинних компаній, а також технологічних трендсеттерів. Тут обговорюють тенденції аграрного ринку, розвиток стійких бізнес-моделей і впровадження агроінновацій.

 

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.


AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх