Павло Гузирь, незалежний консультант Chemonics International проекту USAID AGRO.
Міністерство аграрної політики та продовольства України відзвітувало про кредитування банками аграріїв на Посівну-2022 в умовах воєнного стану.
Так, банками було прокредитовано 18 тис агровиробників — представників малого та середнього бізнесу України, на загальну суму 38,5 млрд грн, з них 24 млрд грн — під Державну програму портфельних гарантій. Більшу частину кредитів, майже 60%, забезпечили державні банки, причому їх частка в кредитах під Державну програму портфельних гарантій склала 75%.
Державні банки стали основними локомотивами кредитування аграріїв та разом з щоденним моніторингом стану кредитування з боку профільного Міністерства змусили інші комерційні банки активізовувати кредитування агровиробників.
Серед основних причин успіху державних банків є:
- швидке адаптування своїх кредитних та ризик-політик під умови воєнного стану та державні програми підтримки;
- автоматизація та оптимізація процесів прийняття рішень по кредитам на основі відкритих даних;
- прискорення процесів time to yes до хвилин та time to cash до декількох днів;
- цифровізація внутрішніх кредитних процесів щодо відкриття рахунків, верифікації клієнта, формування кредитної справи, підписання та обміну документів, проведення процесу фарм візит агровиробника співробітниками банку;
- вдала співпраця з зовнішніми незалежними цифровими платформами з лідогенерації кредитних заявок від аграріїв (так, через платформи AgriAnalytica та Agro.App було профінансовано аграріїв більше ніж на 1 млрд грн.
Такі заходи дозволили державним банкам залучити собі на обслуговування агросегмент від комерційних банків, які традиційно кредитували АПК.
На відміну від державних, комерційні банки використовували більш консервативні кредитні процеси та стратегії оцінки кредитного ризику (вимоги до застави, територіальний критерій, стрес-тестування) та більшою мірою опиралися на рішення своїх штаб-квартир.
Загалом, можна резюмувати, що фінансування Посівної-2022 відбулося. Модель державної підтримки аграріїв також можна охарактеризувати як успішну. Альтернативна модель, де банки є розпорядниками державних коштів на агентських засадах, з більшою ймовірністю може призвести до кредитних дефолтів аграріїв та корупційних ризиків.
Наступним етапом буде робота з платіжною дисципліною за кредитами аграріїв, яка пов’язана з військовими діями, врожайністю, логістикою, ціновою кон’юнктурою та дотриманням фінансових зобов’язань Фондом розвитку підприємництва перед банками відповідно до умов державних програм.
Ще одним неочікуваним фактором стало різке збільшення облікової ставки НБУ — з 10 до 25%. У своєму прогнозі ми упустимо вплив даного інструменту на валютний курс та інфляцію, а проаналізуємо можливі наслідки за кредитною складовою.
По-перше, банки будуть обмежені в кредитах рефінансування від НБУ для підтримки своєї ліквідності, що в умовах погіршення якості кредитних портфелів та відтоку депозитів може призвести до чергової хвилі “банкопаду”, а це — додаткове навантаження на державний бюджет у частині виплати 100% депозитів населення через ФГВФО.
По-друге, банки зупинять видачу нових кредитів бізнесу, віддавши перевагу розміщенню грошей в сертифікати НБУ під 23% річних. Для прикладу: на сертифікати овернайт 3 червня 2022 року банками було розміщено 180 млрд грн.
По-третє, банки змушені будуть підняти ставки по діючим кредитам юридичних осіб, оскільки за багатьма з них діє плаваюча відсоткова ставка, яка безпосередньо прив’язана до облікової ставки НБУ або індексу депозитних ставок (UIRD). Це призведе до підвищення кредитного навантаження на бізнес, погіршення платіжної дисципліни по кредитам та зниження якості кредитних портфелів банків.
По-четверте, банки будуть змушені підняти ставки по депозитам клієнтів, що в свою чергу призведе і до збільшення ставок по кредитам, які по закінченню терміну будуть переоформлені під 20-30% річних.
Таке додаткове кредитне навантаження призведе до підвищення цін для кінцевих споживачів, зниження купівельної спроможності населення та загального спаду економіки.
Тому очікуємо, що дана міра має короткостроковий характер, оскільки в довгостроковій перспективі майже 40 млрд грн кредитів, виданих на Посівну-2022 під 0% на півроку, будуть потребувати часткової лонгації, що на умовах обслуговування під 20-30% річних для аграріїв буде непосильно.
Загальний висновок:
- сьогодні банки для рентабельності своєї діяльності вимушені оптимізувати свої затрати на проведення кредитування шляхом впровадження автоматизації та цифровізації процесу кредитування (встановлення автоматичних кредитних лімітів на основі відкритих даних, дистанційне відкриття рахунків, оформлення та підписання документів, paperless тощо);
- шукати та створювати кооперації з представниками ІТ-сектору щодо лідогенерації та діджиталізації процесу пошуку клієнтів на кредитування, оцінки кредитоспроможності клієнта та безпосереднє оформлення самого кредиту;
- своєчасно здійснювати заходи щодо недопущення погіршення платіжної дисципліни позичальників (завчасно розробляти програми реструктуризації кредитів для позичальників, які втратили бізнес/майно або опинилися в тимчасовій окупації);
- підтримувати ліквідність з урахуванням вартості залучених пасивів.
