Прибутковий агробізнес неможливий без ефективного управління земельним банком. Микола Кондратюк, співзасновник Soft.Farm розповідає про те, як налагодити розумне управління цим ресурсом.
Оцифровка площі — це те, з чого починається управління земельним банком. Здійснити її можна чотирма способами:
Нанесення меж полів по Google картах. Це найдоступніший спосіб — необхідно просто зайти на Google карти, знайти свої поля та обвести їх на карті. Але такий підхід має суттєвий недолік — похибка до 3%, тобто реальна площа може відчутно відрізнятись від обведеної.
Об'їзд меж з мобільними пристроями. Пристрої бувають різні: GPS, Google Maps, сигнал RTK. Аграрії беруть квадроцикл чи автомобіль і намагаються об'їхати свої поля. Оскільки транспортні засоби можуть не скрізь проїхати — похибка може перевищувати 3% від вимірюваної площі.
Нанесення меж за супутниковими знімками. Якщо не використовувати безкоштовні знімки, а якісніші супутникові дані, то можна отримати похибку до 2%.
Ортофотоплан, створений за допомогою дронів. Найнадійніший і найякісніший метод. Роздільна здатність таких знімків дуже велика і не потрібно нічого об’їжджати — все вимірюється більш-менш нормально.
Це перший крок з чого повинне почати підприємство. Оцифровані поля потрібні будуть не тільки для управління земельним банком, а й для впровадження технологій точного землеробства.
Перевірка кадастрів
%20(1)_1.png)
Наступний крок — перевірка кадастрових номерів полів.
Є поле, є його межі і площа. Але необхідно займатися й юридичними аспектами: чи всі договори укладені, чи належним чином вони оформлені, на які ділянки не укладені?
Облік земельного банку — це електронна карта полів і електронна база юридичної інформації: кадастрових номерів, договорів.
Основні проблеми з управлінням земельним банком на малих та середніх підприємствах
Звісно, все залежить від керівництва компанії. Але на більшості підприємств з земельним банком понад 50 тис. га — невтішна ситуація з документацією. В когось тільки частково нема документації на земельні ділянки, а в когось — взагалі.
Фактично, основна проблема в тому, що відсутня належно оформлена документація. Інформація може бути на папері, в екселі, в 1С. А єдина система, де можна було б переглядати всю інформацію і керувати нею — відсутня.
Більшість агропідприємств вже має десь 60-70% необхідної інформації. З рештою потрібно розбиратися. І після аналізу інформації, якої не вистачає, виявляється, що “не вистачає” значної площі землі. А це втрата реальних грошей.
Як автоматизовані системи обліку можуть допомогти вирішити проблему
%20(1)%20(1)_1.png)
Вносити вручну — це значний обсяг робіт. Сучасні системи управління земельним банком можуть працювати з реєстрами. Зараз багато відкритої інформації, ту ж саму інформацію щодо пайовиків, кадастрових номерів можна взяти з відкритих реєстрів.
Як ми можемо в цьому допомогти? Ми пропонуємо “три кроки до цифри”. Клієнту необхідно зробити лише одне: обвести свої поля і мати електронну карту. Потім програма і алгоритми знаходять всі кадастрові номери, які знаходяться в межах цього поля і визначаються всі ділянки.
За цими ділянками надсилається запит до реєстру речових прав і прав власності. З відкритих даних, з яких збирається практично все: по пайовику, по орендарю, по термінах оренди — це головне, що потрібно.
І третій крок — це векторизація земельних ділянок. Для візуалізації “шахівниці”, наприклад, відображення різними кольорами орендарів масиву земельних ділянок. Наше рішення дозволяє це зробити автоматично.
Аграрій, в якого земельний банк 10 тис. га за 2-3 тижні отримує всю електронну інформацію. Лишається тільки перевірити наявність паперових договорів у своєму земельному відділі.
Проблеми взаємовідносин з пайовиками
%20(1).png)
Більшість систем просто ведуть облік: скільки потрібно нарахувати оренди, кому. Але яким чином видаються кошти конкретному пайовику — в системі непомітно.
Часто трапляються ситуації, коли пайовики беруть орендну плату на кілька років вперед, або отримують зерном. Чи просять матеріальну допомогу у підприємства, і підприємство відгукується. Всі ці розрахунки — часто не фіксують.
Сьогодні в агрокомпаній є проблема — пайовики йдуть в одноосібники. Ще десять років тому, це б було неможливо. Однак сьогодні з розвитком компаній, які надають аутсорс-послуги — вже не складно розпочинати таку справу. Ці компанії можуть “закрити” всі технологічні операції: зорати, засіяти, доглядати і зібрати врожай.
Але є інший бік питання. Ніхто не рахує витрати. Вони рахують тільки те, скільки отримають. Пайовик порахував, що земля йому принесе втричі більше, ніж орендна плата. Але він забуває про витрати, які потрібно понести.
Один із наших клієнтів має ідею електронного кабінету пайовика, в якому буде не тільки інформація про отримані кошти за пай. А й те, скільки витрачається на кожен гектар його землі ЗЗР, добрив. Який потім був врожай і скільки фермер, який займався цією землею отримав.
І тоді пайовик зрозуміє, що цей конкретний аграрій дає справедливу ціну за пай, і він не жирує.
Електронні кабінети — як шлях виходу із ситуації
Це типова ситуація, коли пайовики вважають, що їм платять мало. Люди не враховують того, що отримали кошти наперед.
Окрім цього, в селах часто пайовики в добрих відносинах між собою, і коли відбувається якийсь конфлікт з одним пайовиком, відповідно й інші починають вороже ставитись до агровиробника. Виходить, що агровиробник завжди повинен йти на певні поступки, аби не було конфліктів.
Пайовик повинен мати свій електронний кабінет. Бо він приходить в земельний відділ і отримує кошти. Але не розраховує того, скільки коштів вони отримали за час співпраці. Тому в інтересах підприємства надавати можливість пайовику в одному місці побачити всі дані за отриманими коштами: які були виплати, коли. І головне, скільки на його пай підприємство витратило коштів і які матеріали вони внесли у його землю: добрива підвищують ще й цінність цього паю. Електронний кабінет повинен вирішити ці проблеми.
А пайовик не буде йти на якесь підприємство, стояти в черзі, відволікати тих же працівників від роботи. Він зможе зі смартфону спокійно зайти і подивитись всі дані.
