Пошук фінансів аграріями завжди був непростою задачею. А в часи війни ця проблема стає ще гострішою. Передусім для тих підприємств, які зазнали збитків через бойові дії. Які є варіанти? Надіятися на себе, державу чи альтернативні джерела міжнародного фінансування?
Ми поспілкувався з агропідприємцями Сергієм Волошиним з Макарова, Наталією Сидорук з Іванкова та співзасновниками лізингової компанії №1 в сегменті роботи з МСБ “ЕСКА Капітал” — Сергієм Васьковим та Антоном Дядюрою.
Аграрії розповіли про те, як постраждав їхній бізнес від вторгнення. На жаль, втрати фінансів та матеріальних ресурсів — не найгірше, що трапилось. Деяких співробітників русня просто розстріляла.
Кацапня забрала всі вантажні автомобілі, бензовози, оргтехніку і навіть чайник
Наталія Сидорчук засновниця агропідприємства з Іванкова, під Києвом, утвореного у 2010 році. Підприємство займається вирощуванням сільськогосподарської продукції: кукурудзи, соняшника, сої, пшениці, жита, ячменю. Працюють в Київській, Житомирській та Дніпропетровській областях.
Ми були у ліжку вдома у Києві, коли о 5 годині почули перші вибухи... Іванківський район Київської області захопили вже 25 лютого. Близько 40 БТРів зайшло на нашу базу. Окупанти зробили у приміщеннях господарства командний пункт, а на горищі засіли снайпери. Людей не випускали, абсолютно всі склади перевіряли, а якщо двері не могли відкрити — підривали. Ми уявлення не мали, що робити.
Рік тому, в березні 2021 року ми побудували новісінький ангар, вартістю 1,6 млн грн. І саме в цей ангар влучила авіабомба… Там зараз все зруйноване, наші люди залякані, все розграбоване… Окупанти забрали всі вантажні машини, тягачі, джипи, бензовози, сервер, комп’ютери, принтери і навіть чайник. Хотіли забрати ще й трактори, але наші хлопці (тракторист, водій і агроном) зметикували та підкрутили техніку, щоб трактори не завелися. Тільки вони й вціліли
Стояли зі своїми танками прямо на наших складах з продукцією і технікою. Одного механізатора розстріляли…
Ранок 24 лютого почався зі страшних вибухів та думок про те, що буде далі. Обидва наші підприємства знаходяться в Макарівському районі Київської області. Це села Андріївка, Липівка, Плахтянка. Непрошені гості прийшли швидко. Стояли зі своїми танками прямо на наших складах з продукцією і технікою. Одного механізатора розстріляли
На підприємстві Сергія затягнулася кампанія зі збору кукурудзи. Ще у 20 числах лютого комбайни працювали в полях. Збирали кукурудзу, складали її та планували возити на сушку. В аграріїв часто буває, що не встигають восени зібрати урожай і переносять на зиму. Лишалось близько тисячі тонн. Але через ці події, агрокомпанія не встигли її забрати, окупанти поїздили танками й зіпсували все.
Мізерна кількість підприємств в Україні в принципі може претендувати на отримання коштів
По техніці було дуже багато прильотів… Є повністю знищена техніка, є техніка, яка відновленню не підлягає, а є машини, які пошкоджені уламками ракет на відсотків 20-30%. В сумі втратили дуже багато.
Хотіли скористатися держпрограмою, щоб отримати фінансування для відновлення всього цього. Подали безліч заявок. У всі державні банки. Але виявилося, там нові вимоги. Мізерна кількість підприємств в Україні в принципі може претендувати на отримання коштів
Звертались в чотири банки за кредитами — досі без відповідей
На підрпиємстві Наталії ще й не починали посівну. Агрокомпанія втратила 800 тонн кукурудзи, всі вантажні та легкові авто, у тракторів через авіанальоти вибите скло, а поля навколо заміновані.
Нещодавно працівник підірвався на міні.
Озимі культури то у нас є, і насіння для посівної є, якесь обладнання збереглося, але як тут вийти в поле — невідомо.
Теж маємо проблему з грошима. Хотіли отримати кредит на посівну і дизпаливо. Звернулася до чотирьох банків. Вони просять заповнити від 11 до 17 таблиць, ще й надати документ про розлучення. Абсурд! Досі жодної відповіді
Державна програма працює повільно, а приватні банки не поспішають видавати кредити по цій програмі
Є державна програма фінансування. Однак працює вона повільно, через особливості роботи державних банків. Ці банки, як і будь-який приватний бізнес, стикнулися з проблемами, коли співробітники розкидані по всій Україні чи Європі, а процеси ускладнені. Ті наші клієнти, кого ми подавали по цих програмах на рефінансування, ще досі нічого не отримали. Одна година колись – це тиждень тепер.
Проблема №2: приватні банки не поспішають кредитувати по цій програмі. Розуміння щодо того, де будуть бойові дії наразі немає. Де тилова економіка? З ким можна починати вести справи? Не зрозуміло. Держава по цій програмі гарантує лише відсотки, не тіло, а приватним банкам доведеться ж покласти свої кошти, а це ризики.
Ще є проблема №3, що порти заблоковані, а весь агроекспорт йшов саме через них. 2 порти, які залишились сукупно з залізничними шляхами задовольняють 5% від того, що було. Банкірам і фінансистам не зрозуміло, як аграрії зможуть віддавати кошти, які візьмуть на посівну, якщо не зможуть реалізувати продукцію. Нині наявної с/г продукції вистачить ще на три роки, якщо користуватися тільки доступними шляхами експорту
Поки в країні немає злагодженої системи, фінансування повною мірою не відновиться
В держави шалений дефіцит всього. В умовах війни країна потребує $5-7 млрд щомісячно. Невідомо хто буде компенсувати збитки від руйнувань і звідки брати гроші. Щодо банківської системи, то вона дуже крихка і зарегульована. НБУ вимагає стабільності від системи навіть в такі часи. І хоч багато обмежень та регулювань зараз послаблено, але все одно залишаються строгі вимоги до фінансових інституцій. Можливо банкіри й хотіли б ризикнути, але у всіх є інвестори (люди, які приносять депозити, фонди, які вкладають великі суми), і ці кошти треба повертати. А їх треба знати як повертати. Це логічні питання і логічні побоювання. Ризик має бути зрозумілим.
Поки в країні немає злагодженої системи, фінансування повною мірою не відновиться. Можна було б прокредитувати трактор у Миколаївській області, але потім прийдуть окупанти і заберуть його. То кого ми прокредитували? Російську армію? Це великі складні питання
Традиційні механізми банківського фінансування не можуть функціонувати в умовах війни
Відновлення фінансування буде відбуватися повільно і важко. Стандартні традиційні механізми банківського фінансування, які існували до війни, не можуть функціонувати в сьогоднішніх умовах. Вони не пристосовані. Банківська система налаштована на деякий формалізм та процедури з дотриманням строгих вимог. І якщо зараз приходять фермери і намагаються подати документи, а їм ставлять формалізовані запитання, за звичною схемою, то реалізувати будь-що стає нереально. У людей може бракувати власного капіталу, не бути доступу до техніки чи документів, абощо. Буде дуже і дуже непросто.
Альтернативний інструмент фінансування в умовах війни має бути не ініціативою держави. Держава не може закрити всі питання та й не зобов’язана це робити.
Ми досить швидко почали комунікувати з нашими клієнтами та розмірковувати над тим, які нові інструменти й рішення можуть бути. Своїм коштом ми допомагали багатьом клієнтам перевезти техніку до більш безпечних регіонів. На щастя, деякі області вціліли, а частину деокупували. Ми почули багато таких самих історій, як від Наталії і Сергія. Багато трагічних історій людських втрат. І багато техніки втрачено. Клієнти починають фактично з нуля...
Ми зрозуміли, що традиційними механізмами відновити ці господарства не вдасться. Змодулюймо ситуацію. Прийде підприємець у банк і скаже: “В мене було багато техніки, і господарство, але зараз нічого немає, останній ангар згорів, я хочу працювати, дайте кредит на купівлю техніки”. Навіть до війни з такими стартовими умовами важко було б отримати позитивне рішення, а тепер — взагалі фантастика
Необхідно створювати спеціальну програму, звертаючись до альтернативних джерел фінансування
Єдиний актив, який лишився — це знання, досвід та бажання працювати у людей. Дуже багато кому доведеться відбудовувати бізнес, починати роботу заново чи з великим мінусом на балансі. Звертатися за фінансуванням по Україні буде не дуже ефективно. В країні немає довгих грошей. Трирічний термін виплати по техніці — інтенсивний, який важко задовольнити. А коли тобі треба відновлювати техніку, яка втрачена, погашати кредит і при цьому виплачувати зарплати, то термін фінансування має бути довший, а початкові ресурси для авансу — значно нижчими.
В таких умовах треба звертатися за альтернативними джерелами фінансування. До західних партнерів. Щоб створити спеціальну програму фінансування.
У нас є досвід залучення коштів від великих іноземних фондів та європейських банків. Тому виникла ідея, що нам необхідно зібрати інформацію від підприємців, які зазнали втрат, для того, щоб залучати фінансування від партнерів під ці конкретні потреби.
Якщо підходити до задачі формально і просто казати, що є потреба в тягачі, то це не справляє належного враження на європейців або американців. Люди емоційні за своєю природою, а тому для досягнення ефекту, треба показувати війну “в картинках”. І звичайним людям, і бізнесу, і посадовцям треба показувати ЩО насправді являє собою війна. Що таке реальні втрати для бізнесу. Щоб спільно з міжнародними партнерами працювати над розробкою нових програм та нових умов фінансування.
Переконаний, що через розказування історій ми зможемо досягнути кращого результату, щоб отримати саме ті умови, які потрібні в сьогоднішніх реаліях
Кредити мають бути дешевими, довгими та з малим авансом
Ми уже обговорюємо з партнерами нові формати. Сенс цієї програми в отриманні грошей на таких умовах:
а) довгі;
б) дешеві, низька відсоткова ставка;
в) мінімальна участь підприємця, малий аванс;
г) ризик втрати техніки лежатиме на фінансовому партнері, щоб підприємець не був зобов’язаний розраховуватися з кредитором, якщо втрата трактора станеться через воєнні дії.
Цінність нашої компанії в цьому питанні — у репутації та експертизі. Нам можна довіряти, ми відповідально розпоряджаємося коштами й чудово знаємо реалії української економіки. Згідно з умовами спецпрограми фінансування, кошти мають бути повернуті через 5-10 років, а ми будемо відповідальні за те, що це відбулося і самі кошти пішли куди треба. Вони мають бути спрямовані на результат, щоб підприємець міг відновити свою справу, а у кращому випадку і збільшити її
Ленд-ліз для аграріїв
Фінансові інституції також мають брати на себе ризики у воєнний час. Можливо необхідне створення якогось своєрідного аналогу американської програми ленд-ліз. Можливо вдасться створити її аналог для сільськогосподарської та іншої техніки.
Фактично, зараз ми збираємо історії підприємців, які постраждали від війни, щоб опублікувати, підготувати звіт по них і в прийнятному форматі доносити до західних партнерів. Програма повинна мати масовий характер, але стоятимуть за нею конкретні історії конкретних людей. Кожен аграрій має можливість поділитися своєю індивідуальною історією
Сьогодні Україна перебуває в унікальній, жахливій ситуації, але й з унікальними можливостями. Але щоб ці можливості реалізувати необхідно працювати, шукати нові шляхи співпраці, звертатися за допомогою. З’явились нові умови, яких світ ще не знав у 21 столітті.
І можливо ми трохи романтичні у своїх очікуваннях, але я думаю, що якщо ми постараємося, скористаємося нашим досвідом ведення переговорів, структурування фінансових угод, залучення коштів + додамо емоційну складову, — нам вдасться створити довгостроковий фінансовий продукт з привабливими умовами
Програма фокусуватиметься на малих та середніх аграріях
Поки складно зрозуміти, якою буде ця програма. Однак жорстких вимог не буде. І програма буде розрахована не на агрохолдинги, а на дрібних та середніх аграріїв.
До війни ми концентрувалися на фінансуванні МСБ, фермерів від 20 га до 1000-2000 га. Без різниці юрособа чи фізособа. Щодо техніки, — ми не знаємо, чи це буде фіксований перелік доступної техніки, чи під потреби. Скоріше за все, це буде вживана техніка, але на лояльних умовах
Кінцева мета такої програми: відновити український бізнес, допомогти йому у відновленні, щоб підтримувати українську економіку в життєздатному стані. Це не менш важливо для держави, ніж боротьба на воєнному фронті.
Коли запрацює ленд-ліз для аграріїв?
Дат та термінів нема. Зараз задача зібрати реальні історії фермерів. Це необхідно для того, щоб переконати західних партнерів в тому, що реальні люди потребують допомоги.
Десь за 2 тижні ми зможемо зібрати історії. Створимо спеціальну сторінку і робитимемо презентації партнерам, розповсюджуючи інформацію.
Скоріше за все, повернутися до довоєнного режиму життя у 2022-му нам не вдасться. Тож чим раніше ми це зрозуміємо, тим швидше перебудуємо процеси й розробимо стратегію на майбутнє
Мета не просто відновити бізнес, а збільшення виторгу з гектару
Після війни багато земель не будуть оброблятись. Щоб компенсувати це — необхідно збільшувати виторг з гектара, йти в переробку, щоб збільшувалася додана вартість продукції. Розвивати різні галузі виробництва, а не лише експорт сировини. Ці всі питання будуть виникати і цього року, і в наступних. Це має бути шлях подальшого розвитку.
Я довго спостерігаю за тим, як працює Данія. Їхній виторг на тисячу гектарів у 2,5 раза вищий, ніж в аналогічних підприємств в Україні. Тому що вони працюють не за схемою продажу кукурудзи в Китай, а системно. Займаються тваринництвом (свині) і продають все пов’язане з ними: корми, технології виробництва, м’ясо і переробку м’яса.
Наша мета:
Відновлення роботи бізнесу;
Збільшення доданої вартості і виторгу з гектару.
Якщо ваше підприємство постраждало і ви потребуєте допомоги заповність, будь ласка форму.
Поділіться своєю історією, дайте відповідь на кілька простих запитань і прикріпіть фото.
Історії будуть сформовані у звіт і передані партнерам. А коли програма фінансування буде запущена, ви зможете претендувати на отримання коштів у першу чергу.
