Популярна в усьому світі страва може стати дефіцитною через брак сировини для її виробництва. Поєднання розв'язаної росією війни проти України, поганої погоди та проблем із транспортом призводить до дефіциту, який, за прогнозами, призведе до зростання цін та ускладнить доступність дешевого хумусу.
За даними Глобальної конфедерації бобових (некомерційна торговельна організація, Дубаї), глобальна пропозиція нуту цього року скоротиться на 20% через війну в Україні.
На Близькому Сході та в Південній Азії хумус, який роблять з нуту вже давно є основним продуктом харчування. Цьогоріч дані регіоні відчують значні проблеми з імпортом цієї рослини. Багатий на білок, нут міститься в різних продуктах, включаючи хумус, супи, рагу і каррі. Також з цього можна виготовляти борошно. Існує два основних сорти нуту - “Кабулі” (світле насіння, що найчастіше зустрічається в США і Канаді) і “Дезі” (темна квасоля неправильної форми, що використовується в Індії та на Близькому Сході). Дефіцит торкнеться обох.
Фермери у Сполучених Штатах (четвертий за величиною експортер нуту у світі) цього року посадили менше бобових через далеко не ідеальні погодні умови навесні. Крім цього, війна, яку розв’язала рф, зменшила кількість нуту, що зазвичай вирощується в Україні, приблизно на 50 тонн.
Згідно з даними Nielsen IQ, ціна на нут з початку року на 6,6% вища, ніж за аналогічний період минулого року. США імпортують більшу частину свого нуту, також відомого як “боби гарбанзо”, з Канади. Однак за даними Бюро статистики праці США — це все ще нижче, ніж загальний рівень інфляції у продовольстві, який у травні становив понад 10%.
Посухи та повені вдарили по посівах нуту в усьому світі
Мексика та Австралія є найбільшими експортерами нуту в світі. Однак через масштабні повені цьогоріч, на жаль, врожайність даної рослини сильно скоротилась, повідомляє Guardian.
Канада та Середній Захід США зіткнулися з великою нестачею виробництва через посуху минулого року. Крім того, виробництво нуту також залежить від ринкового попиту. У період з 2018 до 2019 року виробництво нуту процвітало в Канаді. Але вирощування впало в міру падіння цін, тож фермери звернулися до вищих культур порівняно з нутом
Однак через прогнозовані хороші погодні умови, за словами Роса, цього року очікується відновлення врожаю нуту в Канаді через зростання цін. Нут в Канаді збирають приблизно у вересні.
Нут як частина основного раціону для багатьох країн
Американцям, можливо, доведеться платити більше за свій хумус, але ситуація може бути важчою для інших країн, де нут є основним продуктом. Після США найбільшим покупцем канадського нуту є Пакистан. Як зазначив Мак Росс, завжди є попит з боку Індійського субконтиненту. За словами директор з доступу до ринків і торговельної політики Pulse Canada, в Індії попит також залежить від місцевого виробництва. У минулому Канада постачала індійським покупцям жовтий горошок, оскільки його ціна дешевша. Але торік Індія ввела заборону на його імпорт, щоб допомогти підтримати фермерів, які вирощують нут.
Індія, один із найбільших імпортерів нуту, заявила, що очікує цього року більший врожай, ніж минулого року. Однак аналітики налаштовані скептично щодо цього через сухі умови в країні.
Війна руйнує глобальний ланцюг поставок нуту
Крім суворої погоди, війна також посилила нестачу нуту. Вторгнення росії завадило Україні засіяти поля і отримати власний врожай нуту. Тож покупці з Південної Азії та Середземномор'я звернулися до США та Канади, повідомляє Reuters.
Коли почалася російсько-українська війна, попит різко зріс. Ми спостерігали високий запит з боку Китаю, потім це були дзвінки від клієнтів з Пакистану та Бангладешу
За словами Мак Росса, директора з доступу до ринку та торгівельної політики в Pulse Canada (національної організації, яка представляє виробників, трейдерів і переробників канадських бобових), до війни країни купували нут нижчої якості в таких країнах, як росія, тому що ціни були нижчими. Однак тепер, коли рф також залишила ринок нуту через війну — це викликало занепокоєння деяких покупців. Тож тепер вони шукають більш дорожчі ринки, такі як Канада. У свою чергу, це ускладнює для бідніших країн закупівлю інгредієнтів, від яких залежить їхній раціон.
Росія могла б постачати нут на такий ринок, як Туреччина, коли ціна була відповідною. Але з початком війни нут ніби-то прибрали з ринку тільки тому, що багато з цих торгових потоків проходять через Чорне море для переробки. Тож їх закрили через війну
