Пару місяців тому я спілкувалася з власником невеликого господарства про зміни в агросекторі за останній рік. І почула у відповідь, що нічого принципово не змінилось, і аграріїв більше хвилює майбутня погода у гарячий сезон, а не проєкти по реєстрації зібраного врожаю.
Здавалось би, такі гучні зміни, як відкриття ринку землі або програми доступних кредитів мають позитивно плинути на агросектор. Ця колонка — мої роздуми про те, що відбувається в аграрній галузі та чому аграрії поки не відчувають позитивного ефекту від останніх змін.
Скасування мораторію на продаж землі
Земельну реформу Володимир Зеленський обіцяв ще під час передвиборчої кампанії. Більш того, скасування мораторію активно обговорювалось і при попередній владі. Щоправда, тоді — безрезультатно. За Зеленського ж результат з’явився.
З одного боку, ніби мораторій скасовано, що однозначно позитивно: це буде сприяти припливу інвестицій та встановленню ринкової вартості землі, зростанню конкуренції. З іншого, потрібно зробити ще ряд кроків, щоб ринок повноцінно запрацював.
Так, власники паїв матимуть змогу продавати свої ділянки. Але юридичні особи зможуть їх придбати не раніше 2024 року, а іноземці — лише після позитивного результату референдуму.
Фактично, у найближчі кілька років погіршення ситуації точно не буде. Певні зміни відбудуться, коли юридичні особи вийдуть на ринок. Тоді й банкам може стати цікаво кредитувати, бо на даному етапі вони перед усім займатимуть вичікувальну позицію.
Щоб аграрії відчули позитив від ринку землі вже зараз, потрібно ухвалити більш ліберальні зміни, зокрема і про доступ юросіб, і про доступ іноземців.
Доступні кредити
Наприкінці минулого року Володимир Зеленський анонсував урядову програму “Доступні кредити 5-7-9%”. Кошти, отримані за цими позиками, повинні стимулювати створення або розширення власного бізнесу. Під цю справу в бюджеті України було закладено 2 млрд грн на 2020 рік. І на середину червня видано вже понад 600 кредитів, а фактично — інвестицій в розвиток економіки.
Втім, далеко не кожному аграрію вдавалось отримати цей кредит через додаткові умови, які роблять його менш вигідним, ніж звичайна позика під 18%. Нереально отримати кредит дійсно новому бізнесу-стартапу.
Та буквально кілька днів тому уряд затвердив зміни до програми, які мають полегшити її умови. Сподіваюсь, що незабаром система і взагалі буде працювати як годинник, бо прості умови отримання фінансів конче потрібні невеликим аграріям.
Ліквідація Мінагрополітики
Восени галузь, яка приносить біля 40% експортної виручки, позбавили профільного міністерства. Час показує, що, можливо, це рішення було передчасним, і міністерство потрібно відновити (про що все частіше йдуть розмови). І мабуть, головна перешкода — бюджет, в якому на 2020 рік не закладені кошти на це.
Аграрній галузі конче потрібен профільний орган, який буде опікуватись саме нею та буде на державному рівні просувати наших агровиробників у світі, сприяти укладенню торговельних угод з іншими країнами. Переконана, що доєднання цієї функції до іншого міністерства розпорошує його увагу, що не йде на користь всій економіці.
Укрзалізниця — всі проблеми ще не вирішені
%20(1).jpg)
Проблеми з залізницею — традиційні для українських аграріїв. Раніше не вистачало вагонів та локомотивів, тепер це проблеми з управлінням, пропускною спроможністю і нестачею потужностей розвантажувальних комплексів в портах (низька швидкість розвантаження вагонів в портах у 2019 році призвела до заторів, в яких зерно могло провести в вагонах до 2 місяців).
Були рішення, які принесли позитивні результати. Завдяки виключенню з роботи малонавантажених станцій у 2019 році вдалося перевезти рекордну кількість пшениці (близько 40 млн тонн). Але це своєю чергою погіршило становище виробників з регіонів, тому що ті змушені нести додаткові витрати. Їм доводиться або відвантажувати свою продукцію за завищеною ціною, або (при закритті станцій) збільшувати плече логістики.
Отже, поки всі проблеми вирішити не вдалось. І агровиробники хочуть хоча б знати плани робіт на календарний рік по станціях і пропонують враховувати в прогнозі показники попереднього року.
Останнім часом в Укрзалізниці змінились кілька СЕО, і зараз йде пошук нового. До пікового періоду перевезень (з вересня по грудень) лишилось три місяці, і вкрай важливо встигнути провести усі організаційні роботи до цього часу. Окрім цього, ряд є ряд поки неозвученим керівництвом УЗ проблем, наприклад, з ремонтом залізничних шляхів, локомотивів, тарифікацією.
Трохи більше як рік діяльності нової влади на аграрному напрямку показують її зацікавленість у розвитку галузі. Та я думаю, що Україні потрібен більш комплексний погляд на неї, зокрема, стратегія розвитку АПК. Україна — держава з потужним агропотенціалом, і відсутність стратегії не стимулює розвиток. Через її відсутність неможливо напрацювати комплексний підхід, і окремі позитивні ініціативи не стають системою.
