Як війна в Україні впливає на посівну кампанію та як аграрії змінюють підходи до неї?

Україна переживає сьогодні страшні події в своїй історії. У 21 столітті військові дії на такій широкій території в серці Європи виглядають алогічно і немислимо, але це — факт.

Військова агресія, яку розпочала Росія проти України в лютому 2022р., нажахала весь світ. Тисячі жертв серед мирного населення, зруйнована інфраструктура, екологічні та гуманітарні катастрофи, людські міграції тощо — це все вбило величезний кілок в економіку не лише двох країн, а й всієї Європи та й усього світу. І відголоски цієї агресії ще десятиріччями будуть відлунюватися після її завершення. 

Посівна перш за все

Але залишимо військову тематику військовим та дипломатам. Обговоримо тему українського агровиробництва в умовах війни.

Агробізнес — подібний до годинника з чітким механізмом, термінами, процесами та технологіями. Це — не торгівля і не виробництво, його тимчасово не можна призупинити чи законсервувати.

Посівна 2022 року повинна бути і продовжуватися, як би важко не було. Адже не провівши посівну, продовольча безпека України та світу в цілому буде поставлена під удар. Окрім цього постраждають й інші похідні бізнесу та галузі, які посипляться як картковий будинок.

Рецепти відсутні, необхідно самостійно їх створювати

Сьогоднішні українські умови є безпрецедентними. Європа не зіштовхувалася з такою ситуацією з часів Другої світової війни. 

Немає рецептів і практик щодо проведення посівної кампанії у військових умовах, тому учасники ринку вирішують свої питання оперативно відповідно до обстановки, а часто, навіть, інстинктивно.

Основні проблеми аграріїв в умовах війни

Окрім військової складової, основними проблемами сьогодні є:

• відсутність ТМР для посівної (насіння, добрива, ЗЗР, ПММ, запчастини та сервіс с/г техніки);

• нестача робочих рук (багато хто виїхав з регіонів або беруть участь у бойових діях, є постраждалими);

• збій логістики (неможливо фізично доставити ТМР на агропідприємства, так як вони перебувають на складах, в портах або за кордоном, їх доставка обмежена пошкодженою транспортною інфраструктурою та веденням бойових дій);

• відсутність грошової ліквідності в аграріїв (призупинено доступ до банківського фінансування, а також закриття трейдингу і як результат — неможливість агровиробникам реалізувати наявну продукцію).

Аграрії попри складні умови планують сіятись

У таких складних умовах усі аграрії, які фізично можуть виходити в поле —  планують посівну. 

Аграрії переглядають свою сівозміну, виходячи кожен зі своїх наявних можливостей. Хтось скорочує посівні площі, решту площі пускає під пару або сидерат. Хтось міняє кукурудзу на яру пшеницю, соняшник, сою, гречку, не маючи азотних добрив і мінімізуючи ризик сушки восени (сушка — окрема проблема, так як в сьогоднішніх реаліях складно спрогнозувати ситуацію з енергоресурсами через півроку). 

Як не дивно, але рішенням в ситуації нестачі робочої сили та дизпалива може бути використання технологій, зокрема автопілотів. 

Є ще ряд інших проблем, наприклад, з комплектуючими, які дорожчають або відсутні. Менеджери постачальників опрацьовують старі замовлення, вони на зв'язку, але з поставками запчастин є проблема. Також відбувається повернення грошових коштів агровиробникам від постачальників ТМР у зв'язку з неможливістю фізичного поставлення товару.

Позиція банків

Банки починають точково кредитувати аграріїв у невеликих лімітах — до 6 млн грн. (в т.ч. без застави). Фінустанови переглядають свої кредитні процедури, проводять онлайн ідентифікацію та підписання договорів, віддалений фарм-візит, запроваджуються кредитні канікули за діючими позиками. Банки здійснюють кредитування аграріїв за територіальною ознакою, з огляду на активні бойові дії.

Як держава сприяє посівній

Держава як ніхто розуміє необхідність проведення посівної кампанії 2022 року. Активно впроваджуються програми державних гарантій за кредитами агровиробників. Створюються робочі групи з учасниками аграрного ринку. Держава дослуховується до ринку та продовжує заходи щодо здешевлення вартості кредитів (Доступні кредити 5-7-9%, 300 постанова КМУ). 

Фінансова підтримка світових інституцій не призведе до дефіциту грошової ліквідності в Україні. Державним інститутам потрібно активно адаптуватися під сьогоднішні умови та залучати всіх гравців, у т.ч. дистрибюторські компанії (наприклад, тих, хто надає товарні кредити агровиробникам), трейдерів, логістичні хаби (зокрема, національних перевізників, великі торгівельні мережі).

Враховуючи обмежений доступ до морських портів та морських перевезень, слід робити акцент на залізничних перевезенням.

Державою анонсовано можливість викупу готової продукції у агровиробників для поповнення державних продовольчих запасів.

Усім найшвидшого миру та повернення до нормального життя!

Павло Гузирь, незалежний консультант USAID Agro.