Відмова від вживання м'яса — не найкраще рішення проблеми парникових газів

Вчені з Міжнародного центру тропічного сільського господарства (CIAT) стверджують, що зниження споживання м'яса не є універсальним вирішенням проблеми підвищеного викиду парникових газів тваринницькою галуззю.

Заклик до скорочення споживання м'яса виходить від учених з промислово розвинених регіонів, таких як США і Європа, але вони не враховують особливостей розвитку регіонів, де тваринництво відіграє важливу роль в економіці, і його продукція становить основу раціону харчування громадян з низьким доходом. Скорочення споживання м'яса для економічно-розвинених регіонів — це вибір на користь більш здорової дієти з одночасним вирішенням екологічної проблеми. Для регіонів з низьким середнім доходом цей підхід контрпродуктивний.

У CIAT стверджують, що питання екологічної шкоди від господарської діяльності не було досліджено належним чином, щоб вживати настільки радикальні засоби.

Один з авторів дослідження, вчений-еколог Бірте Пол стверджує, що висновки, зроблені в широкорозрекламованих звітах, які повідомляють що головне рішення глобальної кліматичної кризи — це або взагалі не їсти м’яса, або суттєво зменшити споживання, не підтверджені достатньою кількістю досліджень.

Наводяться такі факти:

• з усієї наукової літератури по тваринництву, опублікованій з 1945 року, лише в 13% дослідження охоплюють Африку. Проте в Африці знаходиться 20% поголів'я великої рогатої худоби, 27% овець і 32% кіз в світі;
• вісім з десяти провідних світових інститутів, що публікують дослідження в галузі тваринництва, знаходяться в економічно розвинених регіонах (США, Франція, Великобританія, Нідерланди) в яких тваринництво не є основою економіки. Тільки два інститути мають штаб-квартиру в Африці і можуть вивчати системний вплив тваринництва на континенті. Один з них Міжнародний науково-дослідний інститут тваринництва (ILRI).

Більш повне вивчення дозволило б побачити не тільки руйнівний вплив галузі на екологію Землі, а й суттєві відмінності між тваринництвом в Африці і Європі.

В Африці тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом, що робить галузь екологічно стійкою. Так гній в країнах на південь від Сахари — це поживний ресурс, який підтримує здоров'я ґрунту і врожайність сільськогосподарських культур. В Європі промислове інтенсивне тваринництво, велика кількість побічної продукції якого (гною) викликає екологічні проблеми, а не вирішує їх.

Стада в африканських саванах пасуть по ночах, що веде до збільшення біорізноманіття і збагачує ландшафт. Виробництво кормів для тварин максимально локалізовано. В Європі тварини утримуються в тісних приміщеннях, а корми для них імпортуються з інших регіонів. Соя, компонент цих кормів, — головна причина вирубки тропічних лісів в Бразилії.

Один з авторів дослідження, керівник програми по стійким тваринницьким системам ILRI Поллі Еріксен стверджує, що проблема не в виробництві м'яса, а в інтенсифікації та комерціалізації виробництва, які багаторазово збільшують негативний вплив тваринництва на навколишнє середовище.

Джерело: cgiar.org

Автори дослідження визнають, що тваринницькі системи — основне джерело парникових газів в атмосфері. Але для вирішення цієї проблеми необхідно розробляти національні стратегії щодо пом'якшення екологічних наслідків, а для розробки таких стратегій вченим потрібно більше даних, ніж у них є сьогодні.

Щоб знизити глобальні викиди парникових газів в результаті сільськогосподарської діяльності потрібно ґрунтуватися на більш точних даних, а для цього потрібно більше адаптованих до місцевих умов міждисциплінарних досліджень. Розвивати і перетворювати тваринництво необхідно спільно з населенням, передбачивши необхідні фінансові стимули. Нарешті необхідно знайти більш стійкий спосіб інтенсифікувати тваринництво з меншими наслідками для планети.

Джерело: newfoodmagazine.com