Переваги та особливості системи no-till

Системи нульового та мінімального обробітку ґрунту (no-till, strip-till, mini-till) — це сучасні технології, які дозволяють зберігати ресурси господарства та покращувати стан ґрунтів.

Основні принципи переходу на ресурсоощадні технології:

• відмова від обробітку ґрунту;
• постійна наявність живих коренів дозволяє насичувати ґрунти поживними речовинами та покращує структуру;
• використання органічних добрив замість мінеральних.

Серед переваг технології нульового обробітку називають наступні:

• ґрунти та культури менше вражені високими температурами й посухами; 
• доступна для рослин волога краще зберігається в ґрунті; 
• в ґрунті зберігаються поживні речовини (зокрема ті що містять вуглець, який вивільняється в атмосферу під час обробітку);
• врожайність культур більш стабільна, незалежно від кліматичних умов;
• аграріям простіше залучати банківське фінансування (стабільна врожайність означає для банків зниження ризику неплатежів з боку господарства. Використання системи no-till така сама перевага для господарства яке подається на отримання кредиту, як використання технологій точного землеробства).

Як переходити на no-till

Перехід на систему no-till починається з підготовки ґрунту за рік до застосування прямого посіву. Головний принцип — ґрунт має бути завжди вкритий рослинами, або рештками. 

Також ґрунт треба вирівняти (наприклад, глибокорозпушувачем), сівалка по no-till чутлива до нерівностей (пропускатиме рядки). Після оранки вирівняти поле важче ніж після дискування — лишаються борозни 10-15 см, не завжди культиватор може впоратись. Для сучасних сівалок з незалежними сошниками залежність від вирівняності менша. Більшої вирівняності вимагає велика рама (особливо коли мова про пневматичні сівалки).

Треба ретельно обрати культури для сівозміни. Після жнив на поверхні ґрунту лишається рівномірний шар подрібнених решток. Те, наскільки якісно подрібнені та розподілені рештки впливатиме на рівномірність сходів, швидкість проростання (може мати критичний вплив на врожайність при вирощуванні кукурудзи чи соняшника). Для посіву використовується no-till сівалка (або класична сівалка, якщо її можна довантажити). 

Треба підготуватись до того, що доведеться змінити методи боротьби зі шкідниками та бур’янами (використовувати інші суміші ЗЗР, почати застосовувати проміжні культури). 

При виборі сидератів треба врахувати післядію ґрунтових гербіцидів. Якщо вже застосовувались гербіциди, треба обирати або такі сидерати, які стійкі до них (враховувати діючу речовину, культуру яка має висіватись, термін від внесення до висіву, враховувати погодні умови — чи була волога, чи діюча речовина встигла розпастись, на розпадання також впливатиме кислотність ґрунту, вміст певних хімічних елементів тощо).

Контроль бур’янів

В системі no-till зменшується роль гербіцидів, як основного фактора контролю бур’янів. Велику роль відіграють покривні культури та розширена сівозміна (5 культур і більше). Перш за все економія ЗЗР відбувається тому, що ґрунт не ворушиться й бур’яни знаходяться на поверхні (але не всі).

Упередження щодо технології

10-15 років тому багато господарств в Україні випробували на своїх полях технології нульової та мінімальної ґрунтообробки. Невдалий досвід багатьох із них створив багато міфів, які живуть серед аграріїв і до сьогодні.

Міфи про використання систем нульового обробітку ґрунту:

• зниження врожайності під час переходу на no-till. 

Причина зниження врожайності (якщо таке спостерігається) зазвичай суб’єктивна та полягає в браку знань та досвіду. Іноді причиною може бути інший лімітуючий врожайність фактор (нестача опадів, занадто ранній посів тощо), але без аналізу сезону поганий результат приписують новій технології. 

• збільшення використання гліфосату та ЗЗР. 

Проблема боротьби з бур’янами одна з найбільших в системах нульового обробітку, але в першу чергу контролювати їх поширення допомагають сівозміна та висів проміжних культур (сидератів).

• масове розмноження мишей. 

Таке явище дійсно спостерігається, але це проблема 1-2 років. Вона вирішується з появою природних хижаків (птахів) що швидко скорочують популяцію. 

• технологія працює тільки в регіонах ризикованого землеробства (де бракує опадів).

Переваги технології не обмежуються збільшенням вологостійкості культур, сьогодні вона успішно застосовується в центральних та північних областях України. 

• технологія не підходить для цукрових буряків.

Вважалось, що ґрунт при нульовому обробітку занадто щільний, тому він не дозволяє розвиватись бурякам та погіршує їх технологічні властивості. Насправді сидерати достатньо розпушують ґрунт, щоб можна було вирощувати навіть цукрові буряки. 

Кредитування аграріїв які впроваджують технології

Наразі в Україні немає широкомасштабної програми для сприяння впровадженню господарствами технологій нульової та мінімальної ґрунтообробки. Але робота з банками для створення програм, що почалась ще до війни, триватиме й надалі. Сьогодні аграрій який подається на фінансування разом зі стандартним набором документів, може вказати що його виробництво підпадає під проєкт IFC “Розвиток фінансування кліматично-орієнтованого сільського господарства”. 

Під програму підпадають фермери які застосовують будь-яку з трьох технологій: 

• системи нульового та мінімального обробітку ґрунту (no-till, strip-till, mini-till);
• застосовують проміжні покривні культури; 
• впроваджують технології точного землеробства.

Фінансування від міжнародних партнерів дозволить залучити приналежність до вуглецевого землеробства (Carbon Farming). Використовується технологія підрахунку зниження викидів вуглецю та секвестрації вуглецю в ґрунт для отримання підтримки від компаній, які займаються зменшенням викидів вуглецю в атмосферу. 

Матеріал став можливим завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.