Надходження від ПДВ в бюджет складають 435 млрд грн. ПДВ оподатковуються всі ресурси, потрібні для агровиробництва. Але не вся сума ПДВ потрапляє до державного бюджету, а тільки та його частина, де є додана вартість.
22 січня в AgroGeneration відбувся круглий стіл, який організував Український клуб аграрного бізнесу. На ньому обговорювались модель нарахування ставки ПДВ для агровиробників та її недоліки.
ПДВ поділяється на дві великі групи:
- внутрішній, який приносить бюджету 95 млрд грн;
- ПДВ при імпорті, який оцінюється в 340 млрд грн.
Валовий аграрний продукт у 2018 році склав 695 млрд грн без ПДВ, підтримка держави аграрного сектору становить 6,9 млрд, що дорівнює 1% від ВАП. Аграрний сектор має приносити в бюджет приблизно 140 млрд грн, але біля 50 млрд грн втрачається через неправильне нарахування ПДВ.
Недоліки оподаткування ПДВ в Україні
Умовна схема формування ПДВ:
- Сплата ПДВ виробником насіння, пального, сільськогосподарської техніки, ЗЗР (у більшості випадків ресурси для агровиробництва імпортуються, загальна сума сплаченого ПДВ складає приблизно 25 млрд грн);
- Фермерське господарство платить ціну, в якій закладено сплачене постачальником ПДВ;
- Фермерське господарство формує ціну з урахуванням вартості ресурсів та доданої вартості вирощеної продукції для елеваторів/експортерів;
- Експортер отримує збиток у розмірі 20%, сплаченого фермеру ПДВ;
- Бюджет відшкодовує експортеру вартість ПДВ, яка дорівнює сумарній вартості ПДВ, сплачених виробником ресурсів та фермерським господарствам.
ПДВ, нараховане на необхідні для виробництва ресурси, додає до собівартості продукції 10%. При агровиробництві 50-60% ресурсів придбані зі сплатою ПДВ, а 40-50% — без неї. У випадку коли товар йде на міжнародний ринок з фіксованою експортною ціною, на ці 10% падає конкурентність українського виробництва.
Два важливих моменти щодо ПДВ:
- сума у 20% не сумується, а розбивається на всі ланки виробничо-торговельної системи;
- експорт не обкладається ПДВ.
ПДВ — інструмент стимулювання внутрішньої переробки сої та ріпаку?
Згідно з прийнятим законом України, при експорті сої з вересня 2018 та ріпаку з січня 2020 до грудня 2021 ПДВ відшкодовується тільки виробникам-експортерам.
Припинення відшкодування ПДВ при експорті для трейдерів має стимулювати переробку олійних культур в Україні. Після прийняття закону експорт сої знизився за вересень — грудень з 1,2 млн тонн у 2017 до 710 тис. тонн у 2018.
При цьому невелике зростання соєвого шроту з 104 тис. тонн у 2017 до 168 тис. тонн у 2018 не компенсує вартості падіння експорту сої.
ПДВ нараховується на конкретну одиницю, та чим менше цих одиниць вироблено, тим менше ПДВ сплачується. Падіння виробництва в далекій перспективі знизить надходження у бюджет.
Український клуб аграрного бізнесу пропонує наповнити бюджет через оподаткування тіньового обробітку землі. За їх даними в Україні нелегально обробляється 10-12 млн га, через що бюджет втрачає 80 млрд грн в рік.
Позиція ДФС щодо оподаткування ПДВ за нульовою ставкою
ДФС вважає законодавчу норму про оподаткування експорту сої виробниками за нульовою ставкою нечинною.
ДФС аргументує свою позицію відсутністю визначення терміну “сільськогосподарське підприємство” в Податковому кодексі та інших законах України.
За словами Наталії Кузнєцової, податкового менеджера AgroGeneration, в чинному законі “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” є визначення терміну “сільськогосподарське підприємство”, тому відмова ДФС від оподаткування за нульовою ставкою неправомірна.
Різниця між нульовою ставкою та звільненням від ПДВ:
- звільнення — вартість ПДВ за ресурси включається до собівартості та не може бути перетворене на актив;
- нульова ставка — вхідний ПДВ можна перетворити на актив двома способами: зменшення поточних ПДВ в майбутньому або матеріальне відшкодування.