Основні проблеми при використанні дронів в сільському господарстві

Застосування безпілотників в сільському господарстві стає масштабним. З якими ризиками стикається фермер при використанні дрона? До чого потрібно бути готовим фермеру, працюючи з дроном? Які рішення пропонують сьогодні на українському ринку? Тож нумо дізнаймось.

Цього року ринок сільськогосподарського застосування дронів вирвався вперед. Якщо раніше вони, в основному, використовувалися для польових інспекцій та допомоги агрономам в розумінні проблемних зон, то зараз агродрони починають відвойовувати ринок внесення засобів захисту рослин, серйозно конкуруючи з причіпною і самохідною технікою для обприскування. Виникає більше одиниць БПЛА і функцій, з якими можуть впоратися літаючі помічники фермера. Однак під час роботи з дронами виникають проблеми різного рівня складності. Розглянемо основні проблеми безпілотників. 

Топ п’ять помилок пілотів: 

1. Помилка при розмітці поля (пай не виділили і пролетіли над чужим полем); 
2. Під час роботи злетіла програма, після чого збій координат і дрон летить у неправильному напрямку; 
3. Підіймати дрон на максимальну висоту; 
4. Неправильне розведення дронів, після чого відбувається зіткнення; 
5. Невелика кількість напрацьованих годин дроном у повітрі; 

Чи врегульоване застосування дронів законодавством в Україні? 

Збільшення кількості безпілотних літаючих об'єктів, керованих операторами з різним ступенем підготовки і соціальної відповідальності, ставить питання про необхідність законодавчого регулювання цієї сфери. Поки що діяльність безпілотників не є врегульовано на законодавчому рівні. Тому запровадження законодавчого регулювання використання дронів в Україні є нагальним питанням, яке потребує оперативного вирішення з урахуванням досвіду провідних країн світу. 

Які головні проблеми для аграрія при використанні дронів? 

Зростання ринку безпілотників можна пояснити не тільки підвищенням обізнаності аграріїв про переваги дронів перед традиційною сільськогосподарською технікою, а й розширенням можливостей самих дронів. Завдяки технічному розвитку, сьогодні їх застосування в сільському господарстві зачіпає майже всі напрямки робіт: від картографії та геодезії ділянок до обприскування і моніторингу зростання агрокультур. 

Однак є інша сторона медалі — проблеми, до яких аграрій повинен бути готовим. Розглянемо основні з них: 

• окрім покупки дрона, треба ще мати штат (одна бригада — 2 дрони, 2 людини і 1 мікроавтобус);
• додаткове обладнання для виїзної бригади (генератори, зарядні станції, освітлення, прожектори, драбина, діжка, стільці розкладні та інше); 
• постійні фінансові витрати: навчання пілотів
• вчасно робити ТО (технічне обслуговування); 
• системна заміна швидкозношуваних елементів дрону (після 300 га потрібно замінювати атомайзери, один комплект лопастей, який вартує приблизно $90); 
• якщо дрон врізається у щось, то орієнтовна ціна ремонту від 10 тисяч грн; 
• аварії дронів у повітрі; 
• постійне оновлення знань; 
• нераціональне використання власного часу, який безцінний; 
• непередбачувані нюанси, які потребуватимуть оперативного вирішення і потрібних знань; 
• значні фінансові витрати; 
• ненормований графік роботи виїзних бригад, додаткові фінансові витрати; 
• під час роботи дронами з GPS навігацією виникають сюрпризи (похибки у координатах, як наслідок зайві витрати на колісну техніку); 
• із-за недостатньої кількості знань збільшують ширину прольотів дронів, тим самим не вдається перекрити повністю всю площу полів; 

Також не варто забувати, що необов’язково купувати дрон, а можна взяти його в оренду. 

Отже, незважаючи на недоліки роботи безпілотників, ринок стабільно розвивається. Так, за прогнозами Global Market Insights, до 2024 року обсяг світового ринку сільськогосподарських безпілотних літальних апаратів перевищить $4,4 млрд.

Матеріал підготовлений, завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.