Голова AgTech Ukraine назвав ТОП-6 технологій у сільському господарстві України

7 червня на AgTech Forum 2018 обговорили нові технології в агросекторі, що актуальні для малого та середнього бізнесу. Aggeek записав виступ керівника асоціації AgTech Ukraine Юрія Петрука.

За словами Юрія, зараз робота асоціації орієнтована на те, щоб Україна перетворилася з експортера сировини в експортера продуктів з високою доданою вартістю.

В AgTech сектору України є свої переваги та недоліки

Плюсами Юрій Петрук називає:

• схвалену концепцію стратегії розвитку e-Agriculture (AgTech) на державному рівні в рамках Ukraine Digital Stratagy;
• багато пілотних проектів з великими агрокомпаніями;
• зацікавленість з боку міжнародних корпорацій та донорів (компанії, які хочуть відкривати в Україні R&D центри). Але є і мінуси:
• більшість інновацій — імпортовані;
• запровадження нових технології — це переважно приватні ініціативи;
• інновації застосовуються в рамках агрохолдингів, бо в них є можливість робити проекти, які окупляться лише за кілька років;
• часто технологічні продукти розробляють технічні спеціалісти без координації з фінальними користувачами — фермерами;
• недостатня координація між учасниками ринку;
• низьке проникнення технологій, особливо у переробну галузь.

Лише 20-30 % господарств використовують нові технології

У ТОП-6 таких новацій входять:

1. Облікові програми. Для бухгалтерії, обліку ресурсів, побудови процесів тощо.
2. Трекінг техніки і пального. Вони поширені, бо ціна цих технологій невисока, але проблеми, які вони можуть вирішити мають високу вартість. Вони необхідні для всіх, у кого є наймані співробітники.
3. Дистанційне зондування землі. Зйомка з дронів та супутників — хороший інструментарій, який швидко окуповується шляхом прийняття правильних рішень.
4. GPS-обладнання: курсовказівники, системи паралельного водіння, автопілоти. Те, що дозволяє техніку використовувати ефективніше і не робити на полі перекриттів, пересівів.
5. Облік земельного банку. Використовується тими, у кого достатньо землі — від тисячі гектарів. Бюджетування йде на фактичну кількість оброблювальної площі.
6. Агрометеорологія. Аграрії почали активно купувати метеостанції, які стали значно дешевшими. Якщо чотири роки тому середня вартість метеостанції була 4 тис. доларів, то зараз можна придбати за дві. Тобто технологія стала доступнішою і більш зрозумілою для локального споживача. Крім того, для цього є українські рішення. Агрометеорологія дає погодні показники, статистику і розрахунок кліматичних коефіцієнтів. На їхній основі можна розраховувати індекс ризику виникнення хвороб або шкідників.

Юрій Петрук

Україна — гарне місце для розвитку агротехнологій

Напрямки, де потрібна розробка нових рішень

1. Програмне забезпечення для кооперативів (взаємодія між учасниками, стандартизація процесів, облік та планування, навчання, користування базами знань).

2. Food Value Chain Traceability (відслідковування походження продукції). Детальніше про це Aggeek писав тут.

3. Впровадження BlockChain (смарт-контракти на торгових майданчиках, форвардні та ф'ючерсні договори для зчитування капіталу, токенізація продукції, traceability).

4. Приватні мережі чи локальні IoT оператори (LoRa WAN, SigFox). Більше про інтернет речей у агросекторі читайте тут.

5. Мережа метеостанцій зі щільним покриттям та прийнятною для моделювання точністю даних.

6. Розробка алгоритмів Computer Vision, тренування нейронних мереж, створення тренувальних датасетів.

7. Системи для автоматизації управління зрошенням та змішування добрив і пестицидів для фертигації. Це дуже актуально, оскільки іригація в Україні швидко поширюється.

8. Системи інтеграції даних із різних джерел та комплексні системи визначення взаємозалежностей між різними типами даних .

Найбільше завдання — підтримка ентузіастів

Юрій закликає компанії підтримувати розробників нових рішень для агросектору.

Також важливо змінити модель професійної освіти. Крім того, слід пояснювати на різних факультетах, що агроринок є великим і платоспроможним. Є надія і на подальший розвиток R&D (науково-дослідні) центри компаній. В Україну зараз "заходять" ініціативи від Monsanto та інших хімічних гігантів. Ці центри повинні допомогти ентузіастам себе реалізувати, а вітчизняним науковцям застосувати свої знання.

Важливий і розвиток короткострокових професійних тренінгів. Зараз ринку не вистачає операторів дронів, тракторів та фахівців у галузевому програмному забезпеченні.

Нагадаємо, раніше Aggeek писав, як працює аналізатор ґрунту з мікролазером, який розробили українці.