Зрозуміти інновації. Як працює MHP Аccelerator?

20 апреля 2018 в 16:04

5319

Якщо ви читаєте онлайн агромедіа, то обов’язково зустрічали новини про AgroHub, MHP Аccelerator, Radar Tech, Юлію Порошенко, агростартапи і т. д. Це системний підхід до інновацій в агросекторі чи разовий піар? Як працює український бізнес-акселератор для агростартапів, хто туди потрапив і чому? Aggeek пояснює.


10,1 млрд доларів — стільки за розрахунками аналітиків Agfunder. становить сумарний розмір інвестицій в Agri & Food-технології та стартапи у 2017 році. З початку 2014 року обсяг таких інвестицій виріс удвічі, хоча ще до 2010 року ринок не перевищував навіть $ 200 млн. Поширення технологій та інтернету речей (IoT), поява на ринку відносно недорогих дронів, розвиток мікропроцесорів — все це дало потужний поштовх новим підходам до агровиробництва та поширенню практик точного землеробства. Це молодий ринок не тільки для нашої країни. Український досвід використання інструментів точного землеробства лише на декілька років відстає від країн Заходу.

В Україні вже працюють десятки середніх та великих агровиробників, що не поступаються європейським та американським компаніям за рівнем впровадження сучасних технологій. Що стосується українських агростартапів та інноваційних розробок, ситуація більш складна. Успішні українські стартапи, які працюють в агросекторі, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Подібно до інших галузей, вітчизняний інноваційний продукт важко пробиває собі шлях до успіху. Це пов'язано як з відсутністю коштів, знань та досвіду, так і з недостатнім розумінням агроринку, його потреб та особливостей. На Заході комплекс таких проблем частково вирішують бізнес-акселератори та стартап-інкубатори, які створюються та фінансуються венчурним капіталом і великими корпораціями. В Україні ж системний підхід лише зароджується.

Розповідаємо про MHP Аccelerator — українську спробу запустити бізнес-акселератор для агростартапів. У квітні 2018 року він відібрав своїх перших резидентів.

Agrohub, Radar Tech та MHP — що їх пов'язує

Ідея виникнення бізнес-акселераторів полягає в тому, що великий бізнес часто стикається з внутрішніми бар'єрами на шляху впровадження інновацій. З іншого боку, молоді проекти не мають досвіду або ресурсів для самостійного запуску. Акселератор вирішує цю проблему, створюючи такі умови, коли кожен з учасників отримує переваги від співпраці.

Для бізнесу це може бути частка (equity) в перспективному проекті або інтеграція інновацій у власні бізнес-процеси. Для стартапів — перш за все доступ до технологій, знань та інфраструктури, а також фінансування, яке бізнес надає через акселератори. Це класична модель бізнес-акселераторів, що виникла на початку 2000-х років у США, які на той час переживали швидкий розвиток інтернет-проектів ( "Бум доткомів" ).

Першим українським стартап-акселератором був GrowthUP. Він функціонує з 2006 року. Тоді ж почали з'являтись й інші проекти, що займаються розвитком стартапів в обмін на частку в бізнесі. Часто вимоги інвесторів доходили до 80 % частки у майбутній компанії, тому не дивно, що більшість українських акселераторів-піонерів не мали успіху. Ситуація почала змінюватись з появою нової моделі роботи.

На Заході в цей час розвивається краудфандинг, а вартість капіталу внаслідок політики "дешевих грошей" досягає мінімальних значень в історії США. Проекти з інноваційною складовою мають шалений попит та легко знаходять фінансування без умови віддавати левову частку інвестору. Це період перших інвестицій у Facebook, Airbnb, Uber та інші відомі сьогодні проекти. Великі інституційні інвестори та особливо корпорації за допомогою екосистеми підтримки стартапів починають сприяти розвитку проектів, з якими можуть працювати вже на партнерських умовах. Натомість інвестори отримують привілеї першочергового доступу до продукту чи технології.

В Україні таким шляхом пішов "Київстар", запустивши в 2016 році разом з Radar Tech Телеком-акселератор. У перший рік роботи з 34-х команд, що подались на акселерацію, були відібрані 10 проектів: від IoT-рішення для моніторингу та управління комунальними витратами до мобільних ігор для дітей. Шестеро з них сьогодні вже працюють з "Київстаром" як партнери. Ще три проекти компанія відібрала для співпраці після завершення другої акселераційної програми — Телеком-акселератор 2.0.

Вдалий старт підштовхнув команду Radar Tech до розширення на інші сфери. А кого сьогодні називають "локомотивом української економіки"? Сільське господарство. Не дивно, що наступним напрямом став агросектор. Партнером із запуску акселератора для агростартапів, окрім МХП, став Agrohub — проект, націлений на розвиток інноваційного середовища в сільському господарстві України. Засновником і головним ідеологом Agrohub є член правління Radar Tech Юлія Порошенко.

Юлія Порошенко.Юлія Порошенко. Фото: Facebook Radar Tech

Слово "акселератор" означає прискорювач. Бізнес-акселератори — це інституції, які дозволяють прискорити розвиток проекту незалежно від стадії, на якій він перебуває. Такий результат досягається через доступ стартапів до технологій, знань, інфраструктури та капіталу, який створюють бізнес-акселератори. Бізнес інвестує у створення такої інфраструктури власні кошти та час. Основна мета — продукти або технології, які можна застосувати в своїй роботі, або отримання частки в перспективному стартапі.

Частково це й іміджевий проект (Impact Investment) — інвестиції впливу, що спрямовані не лише на отримання прибутку, а й на соціальні зміни. Це не класична благодійність — проект інвестицій впливу перш за все має бути чітко вимірним, заснованим на принципах окупності та класичного інвестування. Проте саме такий підхід дозволяє соціально відповідальному бізнесу поєднувати підприємництво з висловленням своїх цінностей на практиці.

Команда Radar TechКоманда Radar Tech

Першим партнером та інвестором акселераційної програми для агростартапів став відомий український агрохолдинг Юрія Косюка — Миронівський хлібопродукт . Косюк, який відмовився від класичної для України моделі агробізнесу — вирощування та експорту зерна — й інвестував у створення вертикально-інтегрованого виробництва курятини, відомий відкритістю сучасним технологіям та підходам ведення бізнесу. Це помітно навіть в кадровій політиці МХП, яка передбачає оновлення 15-20% співробітників протягом року, щоб уникнути кадрового застою.

Для МХП участь в акселераторі — це перш за все можливість знайти перспективні проекти, що можуть бути впроваджені на власному виробництві. Також це проект, який ще раз дозволяє продемонструвати прихильність компанії до західної бізнес-моделі — відкритого, інноваційного, соціально орієнтованого підприємництва. Сьогодні на фоні скандалів із розподілом дотацій для агровиробників, половину з яких отримує МХП, це питання досить актуальне.

Офіційний запуск акселератора відбувся 14 листопада 2017 року. Тоді ж було оголошено про перший набір 30 стартапів у загальний блок відбору. Серед вимог, які висувались до проектів, була обов'язкова наявність у команді принаймні одного громадянина України та склад команди не менше двох осіб. За три місяці, які були відведені на збір заявок від стартапів, їх подали 187 команд з усієї України.

Статистика поданих заявок

Тридцять проектів відбирались з огляду на те, наскільки ідея стартапу відповідала встановленим напрямам акселератора. Всього було передбачено 7 основних напрямів, які відповідають інтересам акселератора. При цьому заявки могли подавати будь-які проекти.

Інтерес для МНР представляють 7основних пріорітетів пошуку

Чому пріоритети були сформовані саме таким чином? Корпорації не завжди точно знають та розуміють, де та у якому вигляді їм потрібні інновації. Особливо це характерно для компаній, в яких бізнес-процеси відпрацьовані та налагоджені. Тут присутній так званий "антиінноваційний бар'єр" — небажання працівників приймати зміни. Тому у виборі напрямів ідей та стартапів команда Agrohub провела місяць з менеджментом МХП, розробляючи систему пріоритетів.

Основне — можливість впровадження проектів саме на базі МХП. Окрім фінансової підтримки МХП, надає стартапам доступ до власних полів, виробничих потужностей, обладнання та лабораторій. Потенційний результат — можливість інтеграції в роботу корпорації. Відповідно, акселератор отримав назву — MHP Аccelerator. З Heat Map-проекту можемо побачити, де у компанії "вузькі місця" і в чому МХП бачить потенціал вдосконалення власних бізнес-процесів. Це напрями вирощування зерна, бройлерів, продажі, переробка та дистрибуція. Серед основних напрямів — діджиталізація та автоматизація, "зелені" технології та управління відходами.

Heat Map

Фіналісти

Після закінчення загального блоку у вигляді інтенсивного тижневого навчання та роботи з проектами відбувся другий відбір. Із 30 команд для проходження акселераційної програми журі обрало 13, хоча спочатку планувались лише 10 команд. Хто проводив відбір? Серед журі — управлінці МХП, члени правління Radar Tech та експерти з компаній Civitta, SmartFarming, McKinsey&Company. Юлія Порошенко у коментарі для Latifundist.com зазначила, що дискусія щодо вибору фіналістів тривали 13 годин!

Які проекти?

  • METEOTREK — проект на базі IoT-рішень для моніторингу погоди та моделювання ризиків захворювання посівів;
  • AeroDrone — команда, що створює безпілотники для внесення ЗЗР;
  • Peoplemeter MHP — "смарт-килимок" для віддаленого контролю кількості товарів на полиці в магазині, температури і вологості середовища, в якій перебуває товар, а також статистики та контролю на точках продажу товарів;
  • Hideez — ІТ-рішення для систем контролю доступу через безконтактний механізм;
  • AgroLuct — команда, що створює препарат для обробки насіння з метою підвищення врожайності;
  • MobiMill — діджиталізація бізнес-процесів в рослинництві;
  • "Сонце в курнику" — модульні сонячні панелі для тваринницьких комплексів;
  • Graintrack — CTRM для управління бізнес-процесами зернотрейдерів та елеваторів;
  • Моніторинг полів — ідентифікація захворювань у рослин за допомогою інформації, зібраної дроном та системою датчиків на полі;
  • Детектор здоров'я — пристрій, що визначає гігієнічний стан рук персоналу перед входом у технологічні приміщення;
  • BIODrum — проект для створення комплексу з вирощування та переробки мікроводоростей, які використовуються як корм для тварин або переробляються на біопаливо;
  • Profeed — рішення для оптимізації процесу годівлі на тваринницьких комплексах;
  • Sovtes — управління логістикою вантажних перевезень.

Всі проекти різні та перебувають на різних стадіях розвитку. Graintrak працює уже декілька років та використовується українськими трейдерами; AeroDrone має робочий прототип свого безпілотника; Peoplemeter MHP та "Сонце в курнику" — проекти на стадії ідеї, що були вперше представлені на Idea Garage. Детальніше про кожен з проектів та команди ми розкажемо у серії публікацій — слідкуйте за оновленнями.

Як працює MHP Accelerator?

Власне кажучи, акселерація — це інтенсивне навчання. У MHP Аccelerator навчальний процес складається з чотирьох модулів. Модулі розраховані на підготовку з питань фінансів та менеджменту. Кожна команда отримує ментора зі складу управлінців МХП. Модель менторства побудована на ідеї, що більш досвідчений працівник чи експерт, використовуючи свої навички, вміння та досвід, супроводжує проект протягом певного часу. У випадку з MHP Аccelerator ментори не лише вестимуть стартапи під час навчання. Їхнє головне завдання — запустити пілотні проекти на базі МХП разом зі своєю командою.

Найкращий проект отримає 300 тисяч гривень, незалежно від того, чи буде він впроваджений на МХП.

Акселераційну програму завершує DemoDay — стартапи презентують свої проекти для журі експертів, після чого найкращий отримає фінансування в розмірі 300 тисяч гривень. Разом з тим, кожен з тринадцятки може продовжити розвиток свого проекту, ставши партнером для МХП, як це було у випадку з компанією "Київстар" та учасниками телеком-акселератора.

Що чекати від MHP Аccelerator та Agrohub?

Швидше за все, проект буде успішним. Команда Radar Tech має досвід успішної роботи із запуску разом з "Київстаром" двох акселераторів. Мобільний оператор продовжив співпрацю на комерційній основі зі стартапами, що пройшли акселерацію. Це свідчить про якість відібраних стартапів та проведеної підготовки. Перехід стартапу на новий етап розвитку — критерій успішності роботи акселератора.

Що стосується проекту агроакселератора, то для його запуску сьогодні найбільш вдалий час. Впродовж усього періоду незалежності український агросектор залишався на другорядних ролях в економіці. Сільське господарство сьогодні — це не напівзруйновані колгоспи, поля в бур'яні та старі МТЗ на цих полях. Так, МТЗ досі працюють, проте навіть вони вже масово обладнуються під паралельне водіння. Все частіше над ними літають агродрони, а заробітна плата хорошого агронома впевнено перевищила оплату праці середньостатистичного київського менеджера. Тому не дивно, що проекти на кшталт Agrohub збирають навколо себе команди професіоналів та партнерів, готових інвестувати та розвивати цей напрям.

Agrohub збирають навколо себе команди професіоналів та партнерів

Попит на інновації у сільському господарстві шалений. Потрібно розуміти, що попри хороший клімат та чорноземи, врожайність в Україні в 2-2,5 рази нижча, ніж, наприклад, у Німеччині. Дотримання технологій та впровадження інновацій — це те, що дозволить повністю розкрити потенціал агровиробництва в Україні. А оскільки, за винятком капіталу, такі фактори виробництва, як земля та праця в Україні дуже дешеві, отримуємо привабливий сектор економіки, який буде продовжувати свій ріст у наступні 5-10 років. Вже декілька років капітал із інших галузей поступово перетікає в агросектор, частка якого сьогодні становить більш як 11 % ВВП.

Найближчий масштабний проект Agrohub після запуску акселератора — National Agro Innovation Agenda. Це комплекс досліджень, що повинні дати відповіді на питання:

  • Яких саме інновацій найбільше потребує агросектор України?
  • Яка інноваційна культура існує в агрокомпаніях?
  • Які наступні кроки має зробити агросектор, щоб стати більш технологічним?

Методологія дослідження — діагностика агрокомпаній, які бажають впроваджувати інновації, виявлення пріоритетних потреб, побудова ефективної моделі впровадження як внутрішніх інновацій, так і в рамках концепції Open Innovation.

Той факт, що бажання взяти участь у проекті мають такі потужні агрокомпанії, як ІМК та Agricom Group, свідчить про високу ймовірність успішного запуску та діяльності.

Agrohub, за словами його засновниці Юлії Порошенко, — ініціатива, яка наче парасолька об'єднує проекти. ЇЇ особливістю є спроба за допомогою системного підходу запустити екосистему, що буде допомогати стартапам та молодим підприємцям розвивати свої ідеї. Системний підхід — з проведенням комплексних досліджень, створенням довгострокових програм навчання та підтримки, а також подальшої підтримки — це те, чого дуже не вистачає для того, щоб справді допомогти молодим українським підприємцям. Створення такої екосистеми — робота на роки. Ми будемо слідкувати за ініціативою Agrohub і Radar Tech та писати про їхні проекти в Україні. Stay tuned!

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.


AgriGeek

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

bn

Вверх