Споживачі все частіше цікавляться походженням продуктів харчування. В Україні поки найбільш відкритими можна назвати виробників органіки. Коли ж до них підтягнуться інші гравці ринку?
6 квітня Українська продовольча долина в kmbs організувала дискусію щодо простежуваності продуктів харчування в продовольчих ланцюгах. Спікери намагались дати відповідь, чи не пасе задніх Україна у цьому питанні.
Роман Пучко. Фото: UFV
Як зазначив Роман Пучко, менеджер Difco International, від можливості відстежити продукцію виграють всі. Уряд, у разі екстреної ситуації, може швидко виявити загрозу та відповідно відреагувати (наприклад, вилучити продукцію). Для покупця — це впевненість у якості продуктів. Для виробника — захист свого імені і також можливість відізвати конкретні партії, які викликають сумніви (свого часу із шоколадними батончикамитак вчинила компанія Mars).
Побачити історію продукту можна завдяки спеціальним позначкам. Це може бути, приміром, QR-код.
Фото: Qfuse
Менеджер управління якості товарів "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" Павло Ямчинський розповів, що в них простежуваність реалізована по власному фасуванню сирів. Завдяки позначці можна прослідкувати партію і час нарізання сиру. Це дозволяє сказати, з якими строками придатності він був проданий клієнту. Також є проект "Ферма" — овочі і фрукти від українських фермерів. При фасуванні на цю продукцію наклеюється спеціальне маркування, в якому зазначений конкретний фермер, його адреса, дата та час фасування.
Перші кроки у законодавстві зроблені
Юрій Оглашенний, експерт проекту ЄС "Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні" каже, що поняття простежуваності тісно пов'язане із HACCP — системою аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. Ця система дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції. Також Оглашенний зупинився на законодавчому аспекті питання:
Перший крок в Україні до простежуваності продуктів зроблено завдяки закону " Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Визначення у цьому законі аналогічне до визначення у країнах ЄС. Також у статті 22 є вимоги до простежуваності: "крок вперед" і "крок назад". "Крок назад" полягає в тому, що кожен оператор ринку повинен визначити, які партії сировини від якого виробника він отримав. Під "кроком вперед" мається на увазі, що кожен оператор повинен визначити, кому ці партії готової продукції були відправлені. Ця інформація повинна бути наявна в оператора ринку і представлена на вимогу компетентного органу, тобто під час планових чи позапланових перевірок. Документи, які стосуються простежуваності повинні зберігатися протягом шести місяців після закінчення терміну придатності продукту.
Заступник Міністра АПП України з Євроінтеграції Ольга Трофімцева підкреслила, що найбільш відкритими до впровадження простежуваності в Україні виявилися виробники органічної продукції. По-перше, це тому, що вони здебільшого орієнтовані на експорт. По-друге, оскільки органіка продається дорожче, це накладає на виробника певні зобов'язання щодо прозорості.
Ольга Трофімцева. Фото: UFV
Блокчейн нам не світить
На зустрічі зайшла мова і про технологію блокчейн, яка покликана забезпечити надійну електронну систему та унеможливлює недобросовісну поведінку гравців ринку. Детально про такі розробки Aggeek писав тут.
Проте, за словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, технологія, за якою буде відбуватися відстежуваність продукції, — це вже "третє питання". Більш нагальними проблемами є визначення законодавчих вимог та введення хоч якоїсь електронної системи.
Поки що Україна на першому етапі простежуваності — є система ідентифікації худоби. Вона рамково регламентована на рівні законодавства. Продукція має супроводжуватися транспортною накладною, де є загальна інформація щодо суб'єкта господарювання. Проте інколи такі документи підроблюють. Для боротьби з махінаціями допомогло б створення електронної системи навіть на традиційних технологіях. Проте зараз в Україні близько 186 тис. операторів ринку. І дуже велике питання, чи вони зможуть швидко перейти на електрону систему
Фото: UFV
Наприкінці заходу Дмитро Титаренко, CEO проекту AgroportEx, презентував свій проект — маркетплейс з мобільним додатком. Пропонувати свою продукцію тут можуть тільки кінцеві виробники органіки із зазначеною в сертифікаті продукцією та репутаційною історією відносин. За задумом розробників, AgroportEx має стати альтернативою традиційним українським дошкам оголошень та закордонним спеціалізованим майданчикам:
Тому що перші не гарантують покупцям простежуванність виробничо-збутових ланцюгів органічної продукції і надійність продавців, а другі — не пристосовані до ментальних та інфраструктурних реалій українського ринку.
Відеопрезентація платформи AgroportEx.
Нагадаємо, раніше редакція Aggeek намагалась дізнатись, де беруть продукти три українські мережі фаст-фудів. Що з цього вийшло, читайте тут.
